АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Громадська активність молодших підлітків у дитячих спортивних об'єднаннях за місцем проживання





УДК 37.035 – 053.66:062                                                                                                                                           Шамич О.М.

 

Громадська активність молодших підлітків у дитячих спортивних об’єднаннях за місцем проживання

Анотація. У статті аналізуються результати дослідно-експериментальної роботи формування громадської активності молодших підлітків у дитячих спортивних об’єднань за місцем проживання.

Ключові слова: молодші підлітки, громадська активність, дитячі спортивні об’єднання, місце проживання.

         

Аннотация. Александр Шамич

Гражданская активность младших подростков в детских спортивных объединениях по месту жительства

В статье анализируются результаты опытно-экспериментальной работы по формированию гражданской активности младших подростков в детских спортивных объединений по месту жительства.

Ключевые слова: младшие подростки, гражданская активность, детские спортивные объединения, место жительства.

 

Annotation: Shamych  Oleksandr

Civil activity younger teenagers in children 's sports associations at the place of residence

The article analyzes the results of experimental work on formation of the civil activity of younger teenagers in children 's sports at the place of residence.

Key words: younger teenagers, civil activity, children 's sports associations, place of residence.

 

Громадська активність підлітка – це якість особистості, яка виявляється у її здатності впливати на життя мікросоціуму; задовольняти власні потреби та інтереси, реалізовувати інтереси та цілі колективів та об’єднань, до яких він належить, та вирішувати важливі для них завдання; прагненні діяти на користь суспільства; поважати і реалізовувати у відповідності морально-етичних принципів та вікових можливостей свої права та обов’язки [11].

Таке визначення ми зробили на основі вивчення психолого-педагогічної літератури по нашому дослідженню[1-8].

Формування цілей статі.

Метою нашої роботи було перевірити ефективність визначених нами педагогічних умов формування громадської активності молодших підлітків [10] у ході формувального експерименту.

Відповідно до мети були визначені такі завдання:

1. За результатами проведеної роботи прослідити динаміку змін по показникам кожного з критеріїв у експериментальній та контрольній групах на формувальному етапі експерименту.

2. Розробити гістограми динаміки сформованості критеріїв громадської активності у вихованців експериментальної групи.

3.   Графічно представити узагальнені результати по всім критеріям сформованості громадської активності на початок та кінець експерименту у експериментальній та контрольній групах.

Результати дослідження. Експериментальну та контрольну групи було сформовано таким чином, щоб вони були приблизно рівноцінні за складом та особистісними характеристиками. При цьому до експериментальної групи увійшли 152 вихованці 10-11 років СДЮШОР «Зміна» Оболонського району, ДЮСШ-26 Святошинського району та ДЮСШ-15 Голосіївського району м. Києва, а також спортивних секцій  гімназії «Академія» та ЗОШ №170 м. Києва, до контрольної групи увійшли 164 учні 5-6 класів гімназії «Академія» та ЗОШ №170 м. Києва, які не є членами дитячих спортивних об’єднань за місцем проживання.

З метою підведення підсумків експериментальної роботи, а також для виявлення динаміки у рівнях сформованості громадської активності молодших підлітків було проведено два контрольні зрізи: перший – початковий – на констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи [12], другий – підсумковий – по закінченні формувального експерименту на контрольному етапі експерименту.

У ході початкового контрольного зрізу нами було визначено рівні сформованості громадської активності молодших підлітків для експериментальної та контрольної груп. Результати для кожної з груп представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні сформованості громадської активності молодших підлітків на констатувальному етапі експерименту, %

Рівні 

активний

ситуативний

пасивний

Критерії                    групи

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

інформаційно-змістовний

12,50

12,80

43,42

42,68

44,08

44,51

мотиваційно-ціннісний

15,13

12,80

45,39

46,34

39,47

40,85

операційно-практичний

11,18

12,20

42,76

42,68

46,05

45,12

Для того, щоб переконатися, що експериментальна і контрольна групи на початок експерименту не мали статистично значущих відмінностей, ми скористалися формулою математичної статистики χ2 – критерію для непараметричних методів:

Т = ,                                    (1)

де      n1 – кількість молодших підлітків експериментальної групи,

          n2 – кількість молодших підлітків контрольної групи,

          m – кількість рівнів сформованості громадської активності,

          O – кількість молодших підлітків експериментальної групи, яким притаманний і-тий рівень громадської активності,

       O– кількість молодших підлітків контрольної групи, яким притаманний і-тий рівень громадської активності.

При цьому до уваги брався критерій χ2критичне (таблична величина критерію при α = 0,05 і α = 0,01, тобто при імовірності р = 0,95 і р = 0,99 відповідно) і вирахуваний за даними експерименту критерій χ2фактичне.

Якщо χ2фактичне < χ2критичне, то нульова гіпотеза приймається. Якщо χ2фактичне > χ2критичне, то приймається альтернативна гіпотеза з відповідною імовірністю.

При обчисленні ми отримали такі значення χ2фактичне : для інформаційно-змістовного критерію – 1,84; для мотиваційно-ціннісного – 1,90; для операційно-практичного – 1,91. Таким чином, обчислення засвідчило, що частотні показники результатів обстеження учнів контрольної та експериментальної груп за усіма критеріями статистично не відрізняються, оскільки обчислене χ2фактичне (максимальне значення 1,91) меншие за критичне значення при m–1=2 ступенях свободи, яке складає 5,99 при вірогідності допустимої помилки менше 5%, тобто p = 0,95. Отже, обрані нами групи можуть бути використані як контрольна й експериментальна групи для подальших досліджень.

Під час підсумкового контрольного зрізу ми використовували ті самі методики, що і на констатувальному етапі. Результати контрольного зрізу, виявлені в експериментальних групах, ми порівнювали з результатами контрольних груп на кінець експерименту та з результатами, отриманими на початок експерименту.

Ефективність педагогічних умов формування громадської активності молодших підлітків оцінювалась за результатами дослідження, які визначали зміни у їх рівнях згідно визначених нами критеріїв [9].

І етап контрольного експерименту, спрямований на виявлення показників інформаційно-змістового критерію, передбачав з’ясування змін у рівні знань молодших підлітків про громадську активність, їх права та обов’язки як членів суспільства, усвідомлення себе членами колективу, здатними змінити ситуацію у суспільстві (у своєму оточенні) на краще.

Сукупну динаміку інформаційно-змістового критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків графічно представлено на рис. 1.

Рис. 1. Гістограма динаміки сформованості інформаційно-змістового критерію громадської активності у вихованців експериментальної групи.

Отже, на кінець формувального експерименту у експериментальній групі активний рівень інформаційно-змістового критерію зріс на 18,42%, а пасивний зменшився на 25,66%.

Щоб переконатися, що досліджуваний критерій сформованості громадської активності в експериментальній групі зріс статистично значущо, скористаємося формулою (1) c2-критерією.

Динаміку кожного з показників інформаційно-змістового критерію та обчислене для них значення χ2фактичне представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка інформаційно-змістового критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків, %

Показники інформаційно-змістового критерію

Група

                Рівні

Початок експерименту

Кінець експерименту

χ2фактичне

активний

ситуативний

пасивний

активний

ситуативний

пасивний

Розуміння, що таке громадська активність

Е

10,53

42,76

46,71

30,92

48,03

21,05

22,24

К

7,93

44,51

47,56

12,80

48,17

39,02

Знання своїх прав, уміння їх відстоювати

Е

17,76

43,42

38,82

34,21

50,66

15,13

19,72

К

17,68

42,07

40,24

20,73

44,51

34,76

Знання своїх обов’язків, їх дотримання

Е

9,21

40,79

50,00

27,63

52,63

19,74

19,36

К

13,41

37,80

48,78

14,63

45,73

39,63

Статистичне порівняння даних до та після експерименту за кожним показником свідчить, що зміни, які відбулися протягом формувального експерименту у молодших підлітків експериментальних груп, є статистично значущими, оскільки за формулою (1) всі значення χ2фактичне (найменше з яких 19,36) перевищує граничне значення χ2критичне, яке складає 9,21 при вірогідності допустимої помилки менше 1%, тобто з імовірністю р=0,99.

Таким чином, є підстави стверджувати, що проведена робота з розвитку пізнавальних можливостей молодших підлітків, збагачення їхньої інтелектуальної сфери знаннями про сутність громадської активності, їх права та обов’язки позитивно впливає на активність їх громадської позиції, ставлення до подій, які відбуваються в оточуючому їх соціумі.

ІІ етап контрольного експерименту було зосереджено на виявлення показників мотиваційно-ціннісного критерію громадської активності та з’ясування спрямованості підлітків на суспільно значущу діяльність, їх ціннісних орієнтацій, інтересів щодо активної діяльності в колективі, соціальному оточенні, готовності прийти на допомогу іншим.

Сукупну динаміку мотиваційно-ціннісного критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків графічно представлено на рис. 2

Рис. 2. Гістограма динаміки сформованості мотиваційно-ціннісного критерію громадської активності у вихованців експериментальної групи.

Отже, на кінець формувального експерименту у експериментальній групі активний рівень мотиваційно-ціннісного критерію зріс на 10,53%, а пасивний зменшився на 16,44%.

Щоб переконатися, що досліджуваний критерій сформованості громадської активності в експериментальній групі зріс статистично значущо, скористаємося формулою (1) c2-критерією.

Динаміку кожного з показників мотиваційно-ціннісного критерію та обчислене для них значення χ2фактичне представлено у таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка мотиваційно-ціннісного критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків, %

Показники мотиваційно-ціннісного критерію

Група             Рівні

Початок експерименту

Кінець експерименту

χ2фактичне

активний

ситуативний

пасивний

активний

ситуативний

пасивний

Соціально ціннісні орієнтації

Е

15,13

37,50

47,37

23,68

53,95

22,37

12,59

К

15,24

37,80

46,95

15,85

45,12

39,02

Спрямованість потреб, інтересів, мотивів

Е

12,50

42,11

45,39

28,95

45,39

25,66

15,98

К

9,76

40,85

49,39

12,20

52,44

35,37

Готовність допомагати іншим, виконувати суспільно значущу діяльність

Е

17,11

39,47

43,42

24,34

54,61

21,05

17,61

К

14,63

40,24

45,12

15,24

43,29

41,46

Статистичне порівняння даних до та після експерименту за кожним показником свідчить, що зміни, які відбулися протягом формувального експерименту у молодших підлітків експериментальних груп, є статистично значущими, оскільки за формулою (1) всі значення χ2фактичне (найменше з яких 12,59) перевищує граничне значення χ2критичне, яке складає 9,21 при вірогідності допустимої помилки менше 1%, тобто з імовірністю р=0,99.

ІІІ етап контрольного експерименту передбачав виявлення показників операційно-практичного критерію громадської активності і був спрямований на виявлення активності їх участі у суспільно корисній діяльності, ініціативності, відповідальності у виконанні колективних справ, практичної допомоги іншим.

Сукупну динаміку операційно-практичного критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків графічно представлено на рис. 3.

Рис. 3. Гістограма динаміки сформованості операційно-практичного критерію громадської активності у вихованців експериментальної групи.

Отже, на кінець формувального експерименту у експериментальній групі активний рівень операційно-практичного критерію зріс на 17,11%, а пасивний зменшився на 23,68%.

Щоб переконатися, що досліджуваний критерій сформованості громадської активності в експериментальній групі зріс статистично значущо, скористаємося формулою (1) c2-критерією.

Динаміку кожного з показників операційно-практичного критерію та обчислене для них значення χ2фактичне представлено у таблиці 4

Таблиця 4

Динаміка операційно-практичного критерію сформованості громадської активності у молодших підлітків, %

Показники операційно-практичного критерію

Група             Рівні

Початок експерименту

Кінець експерименту

χ2фактичне

активний

ситуативний

пасивний

активний

ситуативний

пасивний

Участь у суспільно корисній діяльності

Е

15,13

37,50

47,37

34,21

45,39

20,39

18,99

К

15,24

37,80

46,95

16,46

46,95

36,59

Відповідальність за себе та колектив

Е

12,50

42,11

45,39

26,32

54,61

19,08

19,30

К

9,76

40,85

49,39

12,80

49,39

37,80

Ініціативність у вирішенні завдань колективу

Е

17,11

39,47

43,42

25,00

48,03

26,97

15,77

К

14,63

40,24

45,12

11,59

45,12

43,29

Статистичне порівняння даних до та після експерименту за кожним показником свідчить, що зміни, які відбулися протягом формувального експерименту у молодших підлітків експериментальних груп, є статистично значущими, оскільки за формулою (1) всі значення χ2фактичне (найменше з яких 15,77) перевищує граничне значення χ2критичне, яке складає 9,21 при вірогідності допустимої помилки менше 1%, тобто з імовірністю р=0,99.

Щоб побачити загальну картину результатів експериментальної діяльності ми графічно представили узагальнені результати по всім критеріям сформованості громадської активності на початок та кінець експерименту у експериментальній (рис. 4) та контрольній (рис. 5) групах.

Рис. 4. Динаміка змін у рівнях сформованості громадської активності в експериментальній групі.

Рис. 5. Динаміка змін у рівнях сформованості громадської активності в контрольній групі.

Як видно з рис. 4 спостерігається значна динаміка у зміні рівнів сформованості громадської активності молодших підлітків експериментальної групи. Так, активний рівень громадської активності збільшився на 15,35%, а низький зменшився на 21,93%.

З рис.5 видно, що зміни у рівнях сформованості громадської активності відбулися і у контрольній групі. Щоб перевірити чи ці зміни є статистично значущими ми скористалися χ2 – критерієм (формула 1). Результати обчислення показали, що зміни, які відбулися протягом формувального експерименту у молодших підлітків контрольних груп, не є значущими, оскільки за формулою (2.1) c2=0,67 менше за відповідне граничне значення, яке складає 5,99 при вірогідності допустимої помилки менше 5%.

Висновки. Проведений експеримент дозволив скласти загальне уявлення про зміни в рівнях сформованості громадської активності молодших підлітків по його результатах. Представити їх в порівняльній характеристиці та підтвердити ефективність педагогічних умов [10] формування громадської активності у дитячих спортивних об’єднаннях за місцем проживання.

 

Список використаної літератури

  1. Енциклопедія освіти за ред. Кремня В. Г. / В. Г. Кремень// Юріком Інтер: – Київ. – 2008. – С. 837-838.
  2. Козлов А.А. Гражданственность и гражданская активность / А.А Козлов : [Електронний ресурс] http://www.nravstvennost.info/library/news_detail.php?ID=2283
  3. Мюнклер Х. Гражданская компетентность [Електронний ресурс] / Х. Мюнклер // http://www.academy-go.ru/рublications/ Munkler.html
  4. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с.
  5. Психологічний словник за ред. Побірченка Н.А. / Н.А. Побірченко // Науковий світ: – Київ. – 2007. –229 с.
  6. Пометун О. Кроки до демократії: Уроки громадянської освіти / Пометун О., Ремех Т., Ламах Е. : За ред. О.І. Пометун. – К.: АПН, 2001. – 128 с/
  7. Семенюк Л.М. Психология гражданской активности (особенности и условия развития) / Л.М.Семенюк. – М.: Воронеж, 2006. – 196 с.
  8. Соціолого-педагогічний словник за ред.. В. В. Радула/  В. В. Радул // Експрес-поліграф: – Київ. – 2004. –10 с.
  9. Шамич О.М. Критерії, показники та рівні формування громадської активності у молодших підлітків. / О.М. Шамич // Фізичне виховання в школі. – Київ.  –  2011. – № 2.
  10. Шамич О.М. Педагогічні умови формування громадської активності молодших   підлітків у спортивних об'єднаннях за місцем проживання             /  О. М.  Шамич // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: [зб. наук. пр.]. – Чернівці. – 2011. – Вип. 543. – С. 186-193.
  11.  Шамич О.М. Психологічні передумови формування громадської   активності молодших підлітків/ О.М. Шамич // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: [зб. наук. пр.]. – Харків.   – 2011. – № 5. – С. 160-165.
  12. Шамич О.М. Стан сформованості громадської активності сучасних          молодших підлітків / О. М.  Шамич // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: [зб. наук. пр.]. – Чернівці. – 2011. –    Вип. 544. – С. 180-186.


Номер сторінки у виданні: 106

Повернутися до списку новин