АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Психологічні особливості правильного вибору професії





УДК 159.923.4    

А. О. Курбатова,

аспірантка

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВИЛЬНОГО  ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

У статті проаналізовано психологічні фактори, що впливають на вибір професії. Показано роль мотивації при виборі професії та умови її правильного вибору.

Ключові слова: вибір професії, професійне самовизначення, мотивація вибору професії, внутрішня мотивація, зовнішня мотивація.

Проблемою вибору професії займалося багато дослідників. Із відомого розмаїття підходів у визначенні чинників вибору професії особливої уваги, на нашу думку, заслуговує класифікація М. Вебера [5], за якою соціальні дії, яким є і соціально-професійний вибір, розмежовуються на цілераціональні соціально-професійні вибори, в основі яких лежить очікування певної поведінки, предметів зовнішнього світу та інших людей і які використовують певні «вимоги» та «засоби» для досягнення раціонально визначеної та добре продуманої мети, та ціннісно-раціональні вибори, що ґрунтуються на цінності певної поведінки, незалежно до чого вона призведе. Цілераціональні вибори мотивуються майбутнім, перспективами та конкретними цілями людини, тоді як ціннісно-раціональний вибір є лише засобом досягнення інших цілей. Запропонована Вебером класифікація соціальної дії, звичайно, не дає всіх варіантів орієнтації дій.

Умовою цілеспрямованості є диференційоване ставлення до світу.  У разі цілераціонального вибору інформація обробляється з урахуванням наміченої мети. Така обробка інформації залежить від конкретного мотиву. В ситуації професійного вибору смисловий мотив спрямовує інформацію або в русло «переваг» професії та її можливостей, або в русло відповідності своїх, суб’єктивно оцінюваних здібностей та якостей зі змістом професії. У разі цінніснораціонального вибору для людини значущі ті відомості про об’єкт, які підтверджують, що вибір не буде перебувати у суперечності з іншими, домінуючими цінностями. Сама ситуація вибору активує пошук інформації, способи отримання інформації стають дедалі суб’єктивнішими. Цілеспрямовані вибори відрізняються активною роллю суб’єкта в пошуках інформації, а інформаційне насичення залежить від ступеня вираженості, інтенсивності мотивів, до яких би мотивів вони не належали — до мотивів-стимулів чи до смислоутворюючих мотивів. Таким чином, в індивідуальній свідомості реальність формує різні спрямування діяльності, різні цілі, бажання, мотиви.

Значний вплив на вибір професії має інформаційне поле, в якому перебуває конкретна людина. А мотиви виборів, своєю чергою, впливають на активність суб’єкта в пошуках інформації. Сама здатність людини виділяти в оточуючому світі сукупність значущих об’єктів та ситуацій дає змогу успішно здійснювати ситуацію вибору: зовнішній світ конкретизується, утворює індивідуальний світ на основі сформованих потреб, які і є причинами вибору. Сформовані потреби поширюють свою значущість на різні обєкти (ситуації, події), і тому людина може задовольнити одну й ту саму потребу за рахунок різних об’єктів середовища та в різних ситуаціях. Багаточисленні вибори, які здійснює Людина, є вибором засобів і способів для задоволення потреб. Мотив формується на основі актуальних потреб та особливості ситуації. Сукупність потреб особистості і реальних ситуативних умов є тим основним фактором, який впливає на вибір діяльності суб’єкта. Вибір життєвого шляху обмежується реальними обставинами, людина далеко не завжди приймає рішення вільно, буває так, що те чи інше рішення вона має робити під тиском обставин. Ступінь вільного особистісного вибору пов’язаний із рівнем суспільного розвитку.

В. Т. Циба [10] зазначає, що сформованість потреб індивіда реалізується в конкретних умовах його життя. Самоформування потреб пов’язано з особливостями життєдіяльності людини, з ними пов’язана і їх реалізація, але обмежує певною мірою їх пошук. Суб’єктивні наміри та переважання людини реалізуються в межах певної технологічної соціально-економічної системи. Тобто соціокультурна система, в якій перебуває Людина, задає орієнтири її діяльності. Сукупність потреб особистості в реальних ситуаційних умовах є тим основним фактором, який впливає на вибір діяльності суб’єкта, але для ініціації поведінки недостатньо мати актуалізовану потребу, мало мати предмет потреби, необхідна наявність багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів з тим, щоб поведінка виникла й успішно завершилась.

Розглядаючи різні фактори впливу на професійне самовизначення, слід виділити фактори, що змушують здійснювати ті чи інші вибори, діяти певним чином.

У ситуації професійного вибору такими факторами є насамперед матеріальні, економічні залежності людини, але сюди треба віднести і дії інших обставин у житті людини. В умовах жорсткого впливу  зовнішніх  умов  (сюди  можна  віднести  і  фізичний  стан, і можливості людини) цілераціональні вибори або пов’язані з цілями, бажаннями, завданнями, не відображаючими смислової сутності предмету вибора, або вони стають вибором «не зважаючи ні на що», вибором, коли мета депривована умовами їх реалізації.

Наразі на систему цінностей, вибір типу життєвої кар’єри, бажаності або доступність того чи іншого статусу став впливати сильний і універсальний регулятор — зміна соціальних умов. У ситуації погіршання матеріальних умов молодь дедалі більшого значення надає умовам життя, що можливо зрозуміти, враховуючи рівень статків та комфорту. З цих позицій оцінюється і майбутня професія. Так, у дослідженнях В. Г. Немировського [7] в мотивах вибору професії проглядається образ бажаного майбутнього, який тісно пов’язаний з таким мотивом, як «велика зарплата». Оцінне підкріплення вибору пов’язано не тільки з індивідуальним досвідом, але й з оцінками, які входять у фонд культури суспільства. Емоції виконують не лише індивідуально-оцінну, а й соціально-регулятивну функцію. Людина в своєму виборі орієнтується на очікування соціуму, на оцінки інших людей, на їхнє схвалення, в будь-якому випадку будь-яка дія, всякий вибір на тому чи іншому етапі отримує оцінку з боку суспільства, тому стратегія поведінки будується і з урахуванням оцінок інших людей. Ці оцінки впливають на індивідуальні оцінки варіантів вибору. В ситуації професіонального вибору одним із головних об’єктів оцінки є статус, який займає певна професія в соціальній структурі.

При вивченні мотивації вибору професії людиною розрізняють:

  • її рівнісоціальний та внутрішній (внутрішньо усвідомлювані та неусвідомлювані спонуки) [А. Г. Здравомислов, В. Г. Рожин, В. А. Ядов, М. Х. Титма, К. Замфір та   ін.];
  • її ставлення до дiяльностi — «зовнiшня» та «внутрiшня» мотивацiя [В. Ф. Моргун, А. Л. Свенцицький, А. Величко, В. Подмарков, В. Штольберг, Є. В. Шорохова та iн.].

Для пояснення градацiї мотивацiї вибору професiї, як вважають А. I. Зеличенко [1], та А. Г. Шмельов [13], потрiбно звертатися до вивчення впливу мотивацiйних факторiв, якi визначають внутрiшню бажанiсть чи розумну необхідність певного вибору. Зокрема, вони видiляють внутрiшнi фактори, до яких вiдносять: власне професiйнi фактори (предмет працi, процес працi, результат працi), умови працi (соцiальнi, органiзацiйнi, територiально-географiчнi, фiзичнi), можливостi, що надаються професiйною сферою для реалiзацiї позапрофесiйної мети (спiлкування, психiчний розвиток, збереження та змiцнення здоров’я, вiдпочинок і розваги, отримання матерiальних благ, досягнення бажаного соцiального статусу, суспiльна робота тощо).

До зовнiшнiх мотивацiйних факторiв автори вiдносять: фактори тиску (вимоги об’єктивного характеру, рекомендацiї, поради), фактори  притягування-вiдштовхування  (приклади,  звичнi  еталони «соцiальної престижностi»), фактори iнерцiї (звичнi заняття, стереотипи наявних соцiальних ролей).

Успішність професійного становлення визначається характеристиками сформованості мотивації, якими є сила і стійкість структурних мотивів [В. І. Ковальов, В. М. Дружинін]. Пiд «силою» мотивiв розумiється глибина їх усвiдомленостi (розумiння, прийняття) потреби і самого мотиву. Стiйкiсть мотиву оцiнюється за його наявнiстю в рiзних видах дiяльностi і за збереженням його впливу на поведiнку та дiяльнiсть у рiзних ситуацiях. Тому,  на думку    В. І. Ковальова та В. Н. Дружинiна, мотивацiя вибору професії повинна мати дворiвневу структуру, а саме:

  • рiвень мотивiв професiйної підготовки;
  • рiвень мотивiв професiйної дiяльностi.

Причому, перший рівень повинен підпорядковуватися другому. У противному разі, якщо виникають мотивацiйнi кризи особистостi, якi призводять до зниження ефективностi навчання та перебудови мотивацiї особистостi. У тих випадках, коли професійне самовизначення сприймається людиною як необхідність, а вибір професії детермінується зовнішніми мотиваційними факторами, надалі професійна діяльність виявляється відстороненою від внутрішніх структур особистості. Це характеризує зниження активності й спричинює внутрішньоособистісні конфлікти.

У ситуації професійного вибору одним із головних впливів оцінювання є статус, який займає професія у соціальній структурі. Так, Т. Гоббс використовує такий спеціальний термін як «деліберація» для визначення процесу формування професійної спрямованості. На етапі професійного пізнання людина обмірковує свій вибір, формує свої уявлення про престижність професії, яка розглядається як один із феноменів суспільної свідомості, що має вплив на професійний вибір, професійне становлення, на соціальну мобільність людини у сфері трудової зайнятості.

У соціологічній літературі [6; 7; 11] описана ієрархія престижу професій в суспільній свідомості, залежність шкали престижу від соціально-демографічних факторів, висунута проблема змісту престижу професій. На престиж професії впливають інтелектуальний зміст і творча сутність, перспективність вдосконалення освіти, саморозвиток, кваліфікація, матеріальне забезпечення, санітарногігієнічні та соціально-психологічні умови, за яких спеціаліст виконує свої функції Г. М. Мкртчян [6], А. Е. Чірікова у [11] визначають етап професійної підготовки у ВНЗ як складний перехід від професійних очікувань до «ревізії» раніше сформованих уявлень про обрану професію. Самосусвідомлювання виникає в ході розвитку свідомості особистості, мірою того як вона стає самостійним суб’єктом. Самостійність суб’єкта виражається у можливості самостійно ставити перед собою цілі та задачі, спрямовувати свою діяльність. Розвиток самосвідомості проходить низку етапів, від «наївного неусвідомлення» до «поглибленого самопізнання», яке поєднується із самооцінкою. Складні психічні якості людини створюють дві основні групи: характерологічні якості та здібності. Перша пов’язана із спонукальною (мотиваційною) стороною діяльності, друга — з організаційно-виконавчою стороною регуляції поведінки. Професійні вибори певною мірою містять такі самооцінки, які вказують людині на можливі та неможливі для неї вибори, формують апріорне уявлення людини про «ціну» свого вибору. Питання  про  внутрішню  зумовленість  вибору  —  це  питання,    в першу чергу, про здібності. Здібності людини, перебуваючи в певній залежності від зовнішніх умов, від досвіду життєдіяльності, не є просто відображенням цих умов, не є накопиченими знаннями та вміннями. Від зовнішніх умов здібності залежать тому, що перші допомагають або творять перепони для їх розвитку, впливають на динаміку їх прояву.

Ставлячи знак рівняння між термінами «правильний» вибір і «свідомий» вибір, Є. А. Клімов у [2; 3; 4] виокремлює три умови, на які слід зважати при виборі професії. Це «потрібний», «здібний» і «схильний». Урахування кожної з цих умов, звичайно, не гарантує правильного вибору професії, але слід брати до уваги всі три умови разом.

Варто зазначити, що в момент вступу до ВНЗ в абітурієнтів немає досвіду професійної діяльності, немає повної інформації про професію, немає можливості об’єктивно співвіднести свої можливості та вимоги професії. Як на головний фактор, що обмежує можливість існування свідомого вибору на етапі професійного самовизначення, можна вказати відсутність повної, об’єктивної, адекватної інформації про зміст сутності професії, її можливості щодо особистісного потенціалу людини та її потреб. Формування мотивів професійного самовизначеня, мотивів вступу до ВНЗ відбувається на цьому фоні. Як зазначає В. Д. Шадриков [12], одним із головних джерел помилок у виборі професії є нечітка мета, що призводить до перебування мотивації в динаміці.

Результати досліджень, які проводив В. А. Ядов, показують, що успішність освоєння нового фаху спостерігається тоді, коли вибір спонукається мотивами, які мають зв’язок зі значущими ціннісними орієнтаціями та установками особистості, що також вказує на необхідність формування внутрішньої мотивованості професійного вибору.

Отже, доходимо висновку, що вибір професії, з психологічної точки зору, тісно пов’язаний з наявністю внутрішньої мотивації вибору. Виходячи з із зазначеного, для переведення зовнішньої мотивації на внутрішній рівень важливим завданням є вивчення особливостей формування мотивації вибору професії і факторів впливу на вказаний процес.

Мотивацiя вибору професії формується під впливом соцiальних та внутрiшнiх факторiв, вона здiйснюється з урахуванням минулого досвiду та з позицiй очiкуваного майбутнього, в її побудовi значну роль вiдiграють емоцiйнi, пiзнавальнi та вольовi компоненти. Значення дослiдження особливостей формування мотивацiї обґрунтовується положеннями про взаємозв’язок мотивацiї з професiйним навчанням та процесами професiоналiзацiї особистостi   і спрямовується на видiлення тих факторiв, якi забезпечують ефективнiсть даних процесiв з метою впливу й управлiння їх формуванням під час професiйної орiєнтацiї.

Саму ж послідовність етапів вибору професії можна подати таким чином:

  • виникнення проблеми, її суб’єктивне розумiння та ставлення до неї;
  • оцінювання можливих варiантiв її розв’язання;
  • вибiр оптимальної альтернативи та визначення її суб`єктивних афективно-когнiтивних  критерiїв;
  • формування психологiчної готовностi до її прийняття, що забезпечує узгодження внутрiшнiх структур і зовнiшньої необхiдностi;
  • здiйснення вибору.

Психологічний механізм детермінації вибору професії, таким чином, представлено через співвіднесення мотиву й мети. Оскільки мета є особистісним утворенням, пов’язаним із мотивами, здібностями людини та вимогами, що поставлені перед нею, при перевазі компонентів «треба» вона буде нечіткою, недостатньо конкретною чи неповною. Це випливає з того, що наявні якісна своєрідність мотивації, сила, стійкість, залишатимуться низькими, оскільки дане досягнення не є внутрішньо необхідним.

В статье проанализированы психологические факторы, влияющие на выбор профессии. Показаны роль мотивации при выборе профессии и условия ее правильного выбора.

Ключевые слова: выбор профессии, профессиональное самоопределение, мотивация выбора профессии, внутренняя мотивация, внешняя мотивация.

In article psychological factors trades influencing a choice are analyzed. The role of motivation is shown at a choice of a trade and a condition of a correct choice.

Key words: choice of trade, professional self-determination, motivation of a choice of a trade, internal motivation, external motivation.

Література

  1. Зеличенко А. И. Психология духовности. — М., 1996.
  2. Климов Е. А. Введение в психологию труда — М., 1988. — 158 с.
  3. Климов Е. А. Как выбирать профессию. — М., 1990. — 158 с.
  4. Климов Е. А. Путь в профессию: психология профессионального самоопределения. — Ростов/н/Д: Феникс, 1996. — 512 с.
  5. Концепции деятельности в социологии К. Маркса и М. Вебера. — М. : Канон, 2002. — 120 с.
  6. Мкртчян Г. М. Стратификация молодежи в сферах образования, занятости,  потребления  //  Социологические  исследования.  —  2005.     —
  7. № 2. — С. 104–113.
  8. Немировский В. Г. Общая социология : учеб. пособ. — Ростов н-/Д. : Феникс, 2004.
  9. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. — К., 2003. Социальная психология / А. В. Петровский, В. В. Абраменкова, М. Е. Зеленова и др. — М., 1987.
  10. Циба В. Т. Системна соціальна психологія : навч. посіб. — К.  :  Центр навч. Літ-ри, 2006. — 328 с.
  11. Чирикова // Социс. — 2004. — № 10. — С. 80–86.
  12. Шадриков В. Д. Психологический анализ деятельности. — Ярославль : Изд/во ЯрГУ, 1979. — 91 с.
  13. Шмелев А. Г. Введение в экспериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. — М., 1983.

 



Номер сторінки у виданні: 296

Повернутися до списку новин