АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Дошкільна освіта; шкільне та професійне навчання інвалідів у ФРН





УДК 37.046.016(430)                                                                                                                              І.С. Ожема,

ББК 74.202.4                                                                                                                            магістр з перекладу,

     0-45                                                                                               Інституту філології та масових комунікацій

                                                                                                               Кафедри іноземної філології та перекладу

 

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, ШКІЛЬНЕ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ІНВАЛІДІВ У ФРН

Стаття присвячена вивченню організації навчання осіб з фізичними вадами здоров’я у ФРН. Розглядаються тексти важливих Законів, а також друковані публікації федерального відомства. Подано важливі адреси і телефони, куди слід звертатися за допомогою та консультацією, у тому числі Федерального міністерства праці та соціального захисту. Автором  запропоновані рекомендації  щодо покращення інтеграції інвалідів в суспільне життя України.                                   

Ключові слова: Соціальний кодекс, право на навчання і працю, інтеграційний процес,  «Порадник для людей з інвалідністю».           

 

Вступ. До основ модерного суспільства входять: 

  • ринкове господарювання;
  • раціональне знання у всьому обсязі його ідей, що історично змінюються, дисциплін, інструментів та технологічного оснащення;
  • принцип Законом захищеної  гідності людини.

Для багатьох сучасних людей найважливішим завоюванням демократії є визнання прав людини і громадянина, як найвищої цінності, прийняття того, що всі люди, незалежно від раси, національності, мови, віросповідання, статі, ідейно-політичних переконань, рівні перед законом і мають однакові права, які можуть бути обмежені тільки за рішенням суду. Серед цих прав найважливішим вважається право на життя, на особисту безпеку, недоторканність життя і майна, на свободу.

Право на свободу має на увазі не тільки особисту, а й громадянську свободу а саме: від насильства і свавілля, свободу розпорядження своїми здібностями і майном, вибирати роботу чи майбутню професію, та інше.

Вихідні передумови. Якщо у XIX столітті та першій половині XX століття основу зовнішнього курсу Німеччини становив силовий фактор, то нині – це високі технології, мораль, приклад освіченого цивілізаторства.

Німецький уряд пріоритетним вважає оптимізацію внутрішнього і зовнішнього благополуччя.   В різних куточках світу, стосовно багатьох сфер суспільного життя про Німеччину говорять як про «демократію, що вдалася» як про зразок для наслідування. Запорукою цих успіхів стали відкритість країни, демократія, широке міжнародне співробітництво й наполеглива праця.

Особливо це проявляється у ставленні до інвалідів. З 1994 року в німецькій конституції прописане одне речення, яке служить основним орієнтиром для усіх громадян країни: «Ніхто не може бути скривдженим (або зазнати шкоди) через інвалідність» (Niemand darf wegen seiner Behinderung benachteiligt werden) стаття 3, абзац 3 Основного закону.

Метою  статті  є  вивчення  досвіду  розвинутих  країн  з  реалізації права людини з функціональними обмеженнями здоров’я на освіту, у тому числі на вищу.

На цьому конституційному фундаменті ґрунтується три опорні стовпи політики щодо інвалідів у Німеччині: 9 том Соціального кодексу (2001р.), Закон про рівність інвалідів (2002р.) і З серпня 2006 року «Загальний закон про рівні права громадян»[3,264].

Люди з фізичними вадами мають право на самовизначену широку участь та однакове ставлення до себе, як і до звичайних громадян у всіх сферах суспільної діяльності. Це підтвердив і міністр праці та соціального захисту ФРН Франц  Мюнтеферінг у передмові до «Порадника для людей з інвалідністю: «Федеральний уряд допомагатиме разом з усіма інституціями, щоб ці слова стали дійсністю і такими ж залишалися!»[5, 4].

Доречно зауважити, що цей «Порадник» (виданий федеральним міністерством праці і соціального захисту ФРН) дуже добре допомагає орієнтуватися у складних стосунках людей з фізичними вадами і державними інституціями, знати свої права та вміти домагатися соціальної справедливості. Корисним цей «Порадник» є також, як зауважив пан Франц Мюнтеферінг для членів ради інвалідів, їх друзів та роботодавців.

Давно на часі мати в Україні свій соціальний кодекс. Кафедра соціальної роботи та кафедра іноземної філології Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в змозі підготувати та видати свій «Порадник  для інвалідів України».

Варто заглянути у зміст німецького «Порадника». Він налічує 23 розділи. Серед них:

«Інвалідність і важка інвалідність. Документування інвалідності»;

«Реабілітація та види допомоги (де і яких виплат потрібно домагатися)»;

«Рання профілактика»;

«Медична реабілітація»;

«Праця людей з інвалідністю. Обов’язки роботодавців»;

«Страхування у зв’язку з хворобою»;

«Податкові пільги», та інше.

Є у «Пораднику» важливі адреси і телефони, куди слід звертатися за допомогою та консультацією, у тому числі Федерального міністерства праці та соціального захисту.

В окремому розділі містяться тексти важливих Законів, а також друковані публікації федерального відомства.

 На особливу увагу заслуговують розділ 6 – «шкільна й професійна освіта інвалідів», та розділ 7 – «Праця і професія: інтеграція на майбутнє».

Федеральне міністерство праці і соціального захисту ФРН вважає, що якомога кращою є шкільна і професійна освіта, тим вищі шанси у молоді на отримання гарної професії і пристойне життя. Діти з інвалідністю в Німеччині можуть і повинні – на скільки це можливо, спільно зі своїми здоровими ровесниками відвідувати дитячі садки і школи. Залежно від того, якого виду і важкості наступила інвалідність, дітей необхідно забезпечувати:

  • відповідним інвалідним обладнанням;
  • додатковим обслуговуванням;
  • спеціальною педагогічною допомогою фахівців.

В останні роки виникли різноманітні форми спільної допомоги дітям-інвалідам і здоровим дітям в дитячих садках. Так, багато загальних дитсадків приймають до себе також дітей з фізичними вадами, при цьому спеціальні дитячі садки приймають дітей і без вад здоров’я. Усе більше дитячих закладів хочуть мати такі інтеграційні групи.

Для шкільної освіти принцип інтеграції означає необхідність зробити відповідні пропозиції дітям і молодим людям з інвалідністю, незалежно від того, якою буде їх успішність у навчанні.

Закон про школу і спецшколи федеральних земель регулюють порядок отримання інвалідами такої ж якісної освіти, яку надають загальноосвітні школи.

Так, у вищій школі у Фульді інклюзивне навчання зробили не лише основною темою спеціалізованого курсу «Дошкільне інклюзивне навчання», а й утілюють на практиці у лекційних залах. «У нас молода вихователька навчається поряд з 40-річним археологом, яка вже встигла захиститися, - розповідає керівник курсу Сабіне Лінґенаубер. - У рамках нового проекту ми шукаємо абітурієнтів з фізичними чи розумовими вадами по всій Німеччині. Вони можуть отримати в нас чудову підготовку, аби стати педагогами для дошкільних закладів з інклюзивною формою навчання». Така концепція навіть отримала перше місце на конкурсі  «cum laude» Союзу засновників фондів для розвитку науки в Німеччині (Stifterverband für die Deutsche Wissenschaft).

Утім, перш ніж починати навчання в університеті, дітям-інвалідам ще треба закінчити школу, а це значною мірою залежить, приміром, від того, в якій федеральні землі живе дитина з особливими потребами. «У деяких землях роздільну систему навчання все ще вважають найкращим варіантом», - констатує Анетте Штайн, експерт з питань освіти Фонду Бертельсманна.

«У питанні обходження зі школярами-інвалідами у Німеччині довгий час панувало зовсім інше суспільне уявлення», − підтверджує й Анке Дернер, відповідальна за питання освіти в німецькому відділенні комісії ЮНЕСКО. Замість самовизначення наголос робили на догляді, каже вона. «За допомогою диференційованої системи навчання намагалися задовольняти дітей у залежності від їхніх потреб», - каже Дернер. Результати міжнародних досліджень про інклюзивне навчання та активність багатьох батьків, які виступали за спільне навчання дітей, зумовили справжній прорив у освітній системі. «Прогрес досить повільний, але школи вже на шляху до інклюзивного навчання», − зауважує Анке Дернер.

Фолькгард Труст з бохумської школи у планах вже набагато далі. Адже багато школярів з фізичними чи розумовими вадами не можуть після школи знайти місце для професійної освіти. Тож школа імені Маттіаса Клаудіуса заснувала соціальну структуру, яка пропонує випускникам-інвалідам проживання та працю. Колишні учні можуть працювати у ресторані чи на доставці їжі, а незабаром отримають помешкання в одному з інтеграційних будинків, у яких різні покоління житимуть під одним дахом.

У Німеччині є спеціалізовані школи з різною спеціалізацією.

Це такі спецшколи для осіб:

  • інвалідів з психічними захворюваннями;
  • з порушенням правильної поведінки;
  • з фізичними вадами;
  • з розладами у мовленні;
  • з порушенням функцій навчання;
  • глухих і з обмеженням слуху;
  • сліпих і з обмеженим зором дітей та молоді.

Діти-інваліди йдуть до спеціалізованої школи, а звичайні - до звичайної. Незабаром ця модель у Німеччині має припинити існування. Кельнський проект запрошує до спільних занять з дітьми-інвалідами учнів звичайної школи.

Діти-інваліди йдуть до спеціалізованої школи, а звичайні - до звичайної. Незабаром ця модель у Німеччині має припинити існування. Кельнський проект запрошує до спільних занять з дітьми-інвалідами учнів звичайної школи.

Протягом чотирьох днів на тиждень Лейла, Пеґґі, Лара і Меліна – звичайні учениці пересічної загальноосвітньої школи - Otto-Lilienthal-Realschule. Але раз на тиждень вони відвідують уроки у кельнській школі для дітей-інвалідів Pestalozzischule Тут вони навчаються пліч-о-пліч з їхніми однолітками з фізичними та розумовими вадами.

Незвична співпраця кельнської школи для дітей-інвалідів та звичайної загальноосвітньої виникла два роки тому. Відтоді учні, що вирішили з сьомого класу вивчати "соціальну педагогіку", проходять заняття з факультативного предмету у стінах спеціалізованої школи для дітей-інвалідів. На разі охочих знайшлося лише тринадцять, оскільки проект перебуває на стадії зародження. "За кілька років учні з пересічної школи приходитимуть у спеціалізовану щодня", - розповідає директорка Марієтта Вішмаєр.Школи пропонують заняття з повним навчальним днем чи півдня. Деякі з них працюють надаючи також помешкання інтернатного типу. Відвідування спецшкіл в окремих федеральних землях організовано по-різному. Як правило діти  і молоді люди мають право навчатися виключно до настання 21 року. Частково, для осіб з певними вадами інвалідності право відвідувати спецшколу подовжується на три роки. У деяких федеральних землях шкільний орган може продовжити  термін навчання на два роки, а на бажання батьків ще на один рік. Місцеві органи освіти на підставі педагогічно-психологічного висновку вирішують чи буде дитина відвідувати спецшколу і якого типу. До цього долучаються органи системи охорони здоровя та батьки дитини. Окрім того,  батьки можуть отримати з цих питань  консультації освітніх консультативних пунктів та шкільних психологічних служб[2;6].

Рішення про спрямування дитини до спецшколи не може бути остаточним. Школа, батьки, а також соціальні та терапевтичні служби мають можливість тісно співробітничати і таким чином зробити можливим перехід чи повернутися до загальної школи.  Що стосується навчання у вказаних навчальних закладах, то ніхто не може бути відстороненим від навчання на підставі його індивідуальності чи хронічної хвороби. Навчальні заклади повинні турбуватися про те, щоб студенти з інвалідністю не мали якихось штучних обмежень під час  навчання. А хто цікавиться навчанням у вищій школі, повинен обов’язково завчасно прояснити деякі важливі питання до початку навчання:

  • які існують передумови для доступу до навчання?
  • чи пропонується достатньо мобільності за місцем навчання?
  • які можливості є для проживання?
  • які можуть бути використані види допомоги та допоміжні засоби?
  • чи передбачені компенсації незручностей під час іспитів? Які?
  • які існують передумови для навчання за кордоном?

Згідно з законом, студенти з інвалідністю можуть звільнятися на тривалий час від плати за навчання. Студенти з інвалідністю отримають виплати згідно федерального закону сприяння освіті (BAföG). Консультаційний пункт «Навчання й інвалідність» Німецького товариства взаємодопомоги студентів регулярно пропонує  свої заходи до початку навчання і переходу до професійної діяльності. У ньому можна отримати також брошуру «Навчання у вищій школі й інвалідність».

Адреса товариства: E-Mail: stadium-behinderung@studentenwerke.de

Deutsches Studentenwerk

Informations-und Beratungsstelle

Studium und Behinderung

Monbijouplatz 11. 101 78 Berlin,

tel.: 030/297727-64

Навчання на підприємстві забезпечує хороші професійні основи. Але люди з фізичними вадами часто мають проблеми в отримані професійної освіти. Тому що деякі обмеження дуже лімітують можливість їх професійного вибору. Професія на все життя стає вже рідкістю. Це стосується й інвалідів. Технічний, економічний та організаційний розвиток вимагають постійного пристосування до ринку праці та навчання громадян протягом усього життя.

Важливим також для осіб з фізичними вадами є уміння реалістичного оцінювати як сучасні, так і майбутні перспективи. Для цього існують професійні консультації агенцій праці. Там працюють спеціальні консультанти з вибору професій інвалідами. В їх діяльності надають підтримку лікарі, психологи і технічні радники. Консультанти з професій допомагають не лише знайти належну професію, а й у пошуку відповідного місця навчання. Якщо професійне навчання ще не можливе, то консультанти можуть запропонувати підготовчі освітні заходи чи  сприяють отриманню навчального місця в спеціальній установі професійного навчання (Berufsbildungswerk), чи в майстернях, де молоді з обмеженими можливостями допомагають отримати професію, якщо інвалідність не  дозволяє навчатись на підприємстві. Під професійним навчанням, в першу чергу, розуміють навчання у визначеному навчальному підприємстві.  Роботодавці можуть відповідно краще оцінити сильні сторони учнів з інвалідністю та з важкою інвалідністю.

До того ж при цьому покращуються шанси молодих людей на працевлаштування на цьому ж підприємстві. Для молодих інвалідів, які через важку інвалідність не можуть навчатися на підприємстві, є можливості закінчити навчання в спеціальних установах професійного навчання.

У цілому, в ФРН є 52 таких навчальних центрів  з приблизно 13000 місць. У більшості навчання в такій установі забезпечується наданням житла, інтернатного типу, де організоване проведення учнями культурного дозвілля, в т.ч. заняття спортом.  Під час навчання відбувається їх  супровід лікарями, психологами та іншими фахівцями. Люди з інвалідністю, які вже працювали, по можливості допомагають  отримати попереднє робоче місце, або роботу за попередньою професією. Якщо це не можливо,  йдеться про те, щоб їм допомогти навчитися новій професії. Повернення до попередньої професійної діяльності  особливо важливе там, що можуть бути швидше подальші наслідки інвалідності. Тому що людина з фізичними вадами у цьому випадку може в повному обсязі застосовувати свої знання і досвід.

Висновки. На даний час у ФРН працює 671 визначених спеціальних майстерень для людей з інвалідністю, де зайнятті приблизно 256 500 осіб. Список їх можна відшукати в агенціях праці.

Громадяни з інвалідністю особливо захищені від їх звільнення з роботи. Кожне звільнення чи зміна умов праці узгоджується попередньо з інтеграційним відомством. Отже, громадяни ФРН, в т.ч. і з інвалідністю, захищені у своїх правах на навчання і працю. Їх надійно захищають не лише конституція, Соціальний кодекс, а й високоцивілізована мораль, яка панує  в суспільстві.

Заслуговує на провадження в Україні німецький досвід навчання інвалідів на підприємствах, в спеціальних установах професійного навчання, досвід їх агенцій праці; фахівців супроводу у навчанні[1,35].

Державні діячі, юристи, органи державної влади повинні домагатися негайного прийняття Соціального кодексу. Кафедри соціальної роботи, іноземної філології можуть своїми силами підготувати і видати аналогічний «Порадник для інвалідів в Україні».

А для такого унікального вузу в Україні, як Університет «Україна», де створено необхідні умови для навчання інвалідів, просто необхідна фінансова і морально-психологічна підтримка як державних інститутів, так і громадськості.  Відсутність такої підтримки негативно впливає на професорсько-викладацький склад і на студентство, якість навчання й організацію навчального  процесу. За державними і суспільними проблемами процес виховання у вишах просто випадає з поля зору. Так де-не-де ще жевріють островки…. Які тримаються головним чином на самовідданості і фанатичній любові деяких фахівців. А опісля ми запитуємо себе: де наші патріоти? Де наші генії? – По всьому світу! Будуймо Європу в Україні!

 

Список використаних джерел

  1. Таланчук П.М. Освіта євротрансформація українського суспільства: матеріали вступної лекції і роздумів студентам / Таланчук П.М. – К.: видавництво Університет «Україна», 2004.– 45с.
  2. Allgemeines Gleichbehandlungsgesetz(AGG), 2006, S. 8-20    
  3. Bundesministerium für Arbeit und Soziales-RATGEBER für Menschen mit Behinderung. 2007, S.506
  4. Gesetz zur Gleichstellung behinderter Menschen und zur Änderung anderer Gesetze (BGG), 2002, S.10-25
  5. Grundgesetz für die BRD. Bonn, 1997, S.1-15
  6. Neuntes Buch Sozialgesetzbuch (S.GB.IX), 2007, S.1-39

 

Ожема И.С. Дошкольное образование; школьное и профессиональное обучение инвалидов в ФРГ.

Статья посвящена изучению организации обучения лиц с физическими недостатками в ФРГ. Рассматриваются тексты важных законов, а также печатные издания федерального ведомства. Представлен список  важных адресов и телефонов, куда следует обращаться за помощью и консультацией, в том числе Федерального министерства труда и социальной защиты. Автором предложены рекомендации по улучшению интеграции инвалидов в общественную жизнь Украины.

Ключевые слова: Социальный кодекс, право на обучение и труд, интеграционный процесс, «Руководство для людей с инвалидностью».    

 

Ozhema I.S. Preschool education, school and vocational training disabled persons in Germany.

The article is devoted to the study of teaching people with physical  disabilities in Germany. Important law texts and printed publications of the federal agency are considered. It is laid an important list of  addresses and phone numbers to appeal for help and advice, including the Federal Ministry of Labour and Social Protection. The author proposed recommendations to improve the integration of disabled people in the public life of Ukraine.

Keywords: Social Code, right to education and work integration process, "Manual for People with Disabilities".

 

Стаття присвячена вивченню організації навчання осіб з фізичними вадами здоров’я у ФРН. Німецький уряд пріоритетним вважає оптимізацію внутрішнього і зовнішнього благополуччя.  В різних куточках світу, стосовно багатьох сфер суспільного життя про Німеччину говорять як про «демократію, що вдалася» як про зразок для наслідування. Запорукою цих успіхів стали відкритість країни, демократія, широке міжнародне співробітництво й наполеглива праця. Особливо це проявляється у ставленні до інвалідів. З 1994 року в німецькій конституції прописане одне речення, яке служить основним орієнтиром для усіх громадян країни: «Ніхто не може бути скривдженим через інвалідність» (Niemand darf wegen seiner Behinderung benachteiligt werden) стаття 3, абзац 3 Основного закону.

В статті розглядаються тексти важливих Законів,  друковані публікації федерального відомства, а також подано важливі адреси і телефони, куди слід звертатися за допомогою та консультацією, у тому числі Федерального міністерства праці та соціального захисту. Заслуговує на провадження в Україні німецький досвід навчання інвалідів на підприємствах, в спеціальних установах професійного навчання, досвід їх агенцій праці; фахівців супроводу у навчанні. А для такого унікального вузу в Україні,  як університет «Україна»,  де створено необхідні умови для навчання інвалідів, просто необхідна фінансова і морально-психологічна підтримка як державних інститутів, так і громадськості. Авторкою  запропоновані рекомендації  щодо покращення інтеграції інвалідів в суспільне життя України.

 

Статья посвящена изучению организации обучения лиц с физическими недостатками в ФРГ. Немецкое правительство приоритетным считает оптимизацию внутреннего и внешнего благополучия. В разных уголках мира,  в отношении многих сфер общественной жизни о Германии говорят как о «демократии, что удалась», как об образце для подражания. Залогом этих успехов стали открытость страны, демократия, широкое международное сотрудничество и упорный труд. Особенно это проявляется в отношении к инвалидам. С 1994 года в немецкой конституции прописано одно предложение, которое служит основным ориентиром для всех граждан страны: «Никто не может быть обиженным из-за инвалидности» (Niemand darf wegen seiner Behinderung benachteiligt werden ) статья 3, абзац 3 Основного закона.

В статье рассматриваются тексты важных законов, печатные публикации федерального ведомства, а также представлены важные адреса и телефоны, куда следует обращаться за помощью и консультацией, в том числе Федерального министерства труда и социальной защиты . Заслуживает на внедрение в Украине немецкий опыт обучения инвалидов на предприятиях, в специальных учреждениях профессионального обучения, опыт их агентств труда, специалистов сопровождения в обучении. А для такого уникального вуза в Украине, как университет «Украина», где созданы необходимые условия для обучения инвалидов, просто необходима финансовая и морально-психологическая поддержка как государственных институтов, так и общественности. Автором предложены рекомендации по улучшению интеграции инвалидов в общественную жизнь Украины.

 

The article is devoted to the study of teaching people with physical disabilities in Germany. The German government considers the priority optimization of internal and external wellbeing. In different parts of the world, according to the many public spheres, Germany is talked  as a "democracy that succeed", as a model of imitation. The key to this success was the openness, democracy, broad international cooperation and hard work. This is particularly evident in relation to persons with disabilities. Since 1994, the German constitution prescribed a sentence that is pivotal to all citizens: "No one shall be offended because of a disability» (Niemand darf wegen seiner Behinderung benachteiligt werden) Article 3, paragraph 3 of the Basic Law.

The article deals with important law texts and printed publications of the federal agency are considered. It is laid an important list of  addresses and phone numbers to appeal for help and advice, including the Federal Ministry of Labour and Social Protection. It is deserves proceedings in Ukraine German experience of  learning people with physical disabilities at the enterprises, special vocational training institutions , the experience of labor agency, professionals’ support in their studies. And for such an unique institution in Ukraine as University "Ukraine", which was created for the necessary conditions for learning people with physical disabilities, just needed financial and moral support of administration and the public. The author proposed recommendations to improve the integration of disabled people in the public life of Ukraine.    



Номер сторінки у виданні: 92
Автор:

Повернутися до списку новин