АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Педагогічні основи корекції рухової сфери слабозорих підлітків на заняттях з оздоровчого плавання





К. С. Яримбаш,

кандидат педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ КОРЕКЦІЇ РУХОВОЇ СФЕРИ  СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ОЗДОРОВЧОГО ПЛАВАННЯ

У статті викладено особливості корекції рухової сфери слабозорих підлітків на заняттях з плавання, запропоновані цикли тренувальних занять, розкрито причини недостатньої ефективності формування рухових навичок.

В статье изложены особенности коррекции двигательной сферы слабовидящих подростков на занятиях по плаванию, предложены циклы тренировочных занятий, раскрыты причины недостаточной эффективности формирования двигательных навыков.

The author descripts particularities of moving sphere correction of adoles cents with hard of eyesight during swimming lessons. The author gives cycles of training lessons. The author reveals reasons of lack of effection of moving skills formation.

Специфіка навчання виходить із реалізації основних принципів загального і спеціального навчання у процесі корекційно-реабілітаційної роботи з підлітками.

При значному збіднінні зорового сприйняття оточуючого світу в розвитку тих чи інших функцій виникає низка вторинних відхилень. При порушенні зору особливо сильно страждає формування рухового аналізатора.

На основі положення стосовно провідної ролі навчання і виховання у формуванні компенсаторних процесів і корекції вторинних відхилень у розвитку підлітків у тифлопедагогіці здійснено низку досліджень Б. В. Сермеєва, Е. П. Синьової, Д. О. Силантьєва, Л. О. Солнцевой, присвячених організації спеціального навчання і виховання дітей з порушеннями зору

При побудові навчально-тренувального процесу ми дотримувалися рекомендацій Ю. М. Верхошанського, В. М. Зациорського, В. Н. Платонова .

Головною метою слугувало розроблення комплексної методики корекції рухової сфери слабозорих підлітків з урахуванням ступеня статевого дозрівання, здатної забезпечити ефективну компенсацію рухової діяльності.

Відповідно до з цього визначені такі завдання:

– розробити організаційні і методичні основи занять із плавання зі слабозорими підлітками 11–14 років;

– визначити й систематизувати адекватні фізичні вправи з метою корекції недоліків рухової сфери слабозорих при заняттях плаванням;

– експериментально обґрунтувати ефективність розробленої методики у процесі багаторічних занять;

– розробити практичні рекомендації із застосування засобів і методів у плаванні під час проведення занять зі слабозорими підлітками.

Запропонована нами методика припускала корекцію рухової сфери слабозорих підлітків засобами занять плаванням. Для успішного впровадження цієї методики заняття були розподілені на тренувальні на суші (заняття ЗФП) і тренувальні на воді (плавальна підготовка).

В експериментальну групу входили слабозорі підлітки віком 11–14 років, які займалися за експериментальною методикою, у першу контрольну групу входили слабозорі підлітки, які не займались за запропонованою методикою, у другу контрольну групу — видючі підлітки 11–14 років із масової школи.

Корекційна програма ґрунтувалася на загально дидактичних принципах дефектології. При навчанні рухових дій дотримувалися такої схеми: ознайомлення, розучування, вдосконалювання. На цьому етапі використовували принципи свідомості, активності й індивідуалізації. Понад 60 % займали наочні і словесні методи. Загальнопідготовчий етап тривав 12 тижнів. Рівень підготовленості слабозорих підлітків був невисоким, тому їм було потрібно поступове втягування організму в роботу й у зв’язку з цим, була запропоновано навантаження у прямолінійно-висхідній формі.

Необхідною умовою при проведенні навчального експерименту було використання словесної мови. Слова-подразники, виступаючи у зв’язку із самими рухами сприяли свідомому, більш швидкому і міцному оволодінню новими руховими діями.

На початковому етапі добиралися завдання загальної та спеціальної фізичної підготовки. Особлива увага приділялася підвищенню загальної фізичної підготовленості підлітків, розвитку таких якостей, як швидкість, витривалість, гнучкість, координаційні здібності, сила. На воді вправи мали комплексний характер і чергувалися із вправами на суші.

На другому етапі приділяли увагу розвитку аеробної витривалості та максимальної сили. Інтенсивність навантаження сягала 70%.

На воді для розвитку витривалості аеробного й анаеробного характеру застосовували пропливання відрізків 200–800 м з невеликими інтервалами відпочинку, при цьому ЧСС не повинна була перевищувати 27–28 уд. / 1с.

Для розвитку рухових якостей пропонували методи: повторний, виконання вправ до відмови, перемінний, круговий і рівномірний. Удосконалювання техніки здійснювали методом об’єднаних зусиль.

Тренувальний процес був спрямований на корекцію рухової сфери і розвиток рухових якостей. У цьому сенсі особлива увага приділялася спеціальним засобам, що сприяють удосконалюванню техніки. До спеціальної фізичної та технічної підготовки зі слабозорими підлітками включали швидкісно-силові, бігові вправи.

Відповідно до цього даний тренувальний тижневий цикл відповідає такій схемі (див. табл. 1).

На воді вправи виконувалися по елементах, використовували рухливі ігри.

При застосуванні таких вправ на воді надавали такі методичні рекомендації:

  1. Під час виконанні вправ стежити за технікою, малюнком руху і ритмом, звертати увагу на амплітуду і на час прояву максимальних м’язових зусиль.
  2. Найбільший ефект досягається виконанням вправ з концентрацією вольових зусиль на вибуховому характері їх прояву.
  3. Виконувати спеціальні вправи, спрямовані на визначені м’язові групи, які підвищують рухливість стопи, гомілковостопного, колінного і тазостегнового суглобів, м’язів спини і черевного преса.
  4. Малі навантаження (пояс, жилет 0,25–1% від ваги спортсмена) застосовувати у процесі тренувань на воді.
  5. Число повторень в одному підході не перевищувати 4–8 разів у відрізках на довгі дистанції, 10–15 — у відрізках на середній дистанції (200–400 м), 15–20 разів при використанні відрізків протяжністю 25–200 м.
  6. При багаторазовому повторенні вправ інтенсивність плавання повинна збільшуватися поступово до максимально швидкого. Обов’язковим має бути контроль за проявом зусиль і волею рухів.
  7. Навантаження у плавальній підготовці по тижнях поступово мають зростати як за обсягом (велике число повторень), так і за інтенсивністю (збільшення режимів виконання вправ). Провідним фактором має бути збільшення довжини відрізків, що пропливаються, на 2–3% через 1–2 мікроцикли.

Другий етап загальпідготовчого періоду (основний) становив 24 тижні. Заняття зі слабозорими підлітками за розробленою нами методикою проводилися відповідно до схеми, наведеної в табл. 2.

Наразі тренування мають наступну спрямованість, сутність якої викладена нижче.

Понеділок. Завдання — розвиток спеціальної витривалості. Плавання з максимально інтенсивністю з невеликими інтервалами відпочинку. Вправи переважно виконуються в повній координації рухів.

Вівторок. Завдання — плавання у високому темпі (вдосконалювання навичок у плаванні з великою швидкістю, розвиток швидкісних можливостей). Навантаження середнє.

Середа. Завдання — розвиток швидкості. Навантаження значна. Четвер. Завдання — розвиток загальної витривалості. Навантаження велике. Подолання відрізків не менш 600–800 м із середньою інтенсивністю .

П’ятниця. Завдання — вдосконалювання техніки плавання основними і додатковими способами. Навантаження мале.

На третьому етапі (контрольному) підготовчого періоду перевага віддавалася підтримці досягнутого рівня розвитку функцій систем організму, подальшому розвитку та вдосконалюванню рухових якостей і рухової сфери слабозорих підлітків. Етап тривав 18 тижнів.

Таблиця 1

Схема тижневого циклу тренувальних занять зі слабозорими підлітками на першому етапі загальнопідготовчого періоду корекційної програми

 

Навантаження

 

 

Дні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

Значне

 

 

 

+

 

 

Середнє

 

 

+

 

 

 

Мале

+

 

 

 

+

 

Відпочинок

 

+

 

 

 

 

                                                                         Таблиця 2

Схема малого циклу тренувань на другому етапі підготовчого періоду

Навантаження

 

 

Дні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

Велике

 

 

 

+

 

 

Значне

+

 

+

 

 

 

Середнє

 

+

 

 

 

 

Мале

 

 

 

 

+

 

В основу методики, що застосовувалася, покладені такі загальні принципи:

– інтеграція всіх виховних зусиль суспільства;

– гуманізація, увага до особистості кожної дитини;

– диференціація й індивідуалізація навчання, створення умов для всебічного гармонійного розвитку дитини;

– застосування в корекційному процесі зі слабозорими підлітками двох специфічних дидактичних принципи навчання дітей з особливими потребами: принцип корекційної спрямованості навчання і виховання та принцип диференційованого навчання.

Тренувальні заняття тривали 1–1,5 год 2–3 рази на тиждень, причому 45–60 хв загального часу заняття приділялося вправам на суші (ЗФП).

З переходом підлітків з порушенням зору в травні в контрольнопідготовчий період обсяг тренувальних занять помітно знизився. Навантаження виконувалося переважно завдяки інтенсивності.

Внаслідок аналізу проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки:

  1. Корекція рухової сфери слабозорих підлітків на етапі навчального експерименту в навчально-тренувальних заняттях з плавання на етапі попередньої базової підготовки здійснювалася за допомогою вправ на силу, витривалість; як швидкісно-силову підготовку використовували наступні вправи на суші й у воді: з подоланням власної ваги, з різними додатковими навантаженнями, з використанням впливів зовнішнього середовища, з подоланням зовнішніх опорів. При цьому в підготовці використовували три напрями: швидкісне, швидкісно-силове, силове плавання і 5 зон інтенсивності (відношення до максимального результату): 40–50%; 50–60%; 60–70%; 70–80%; 80–90%; 90–100%.
  2. При проведенні експериментальних занять з плавання зі слабозоримип ідлітками 11–14 років дотримувалися принципів індивідуального підходу, корекційної спрямованості, єдності процесу навчання основам наук і словесної мови, інтенсивного розвитку слухового сприйняття, опори на предметно-практичну діяльність, інтенсифікації мовного спілкування.
  3. Структура поєднання вказівок з наочними компонентами визначалася призначенням повідомлення, і для слабозорих вона набирала своїх специфічних форм.

Словесно-наочні повідомлення в корекційно-педагогічному процесі послідовно розподіляли на словесні та наочні компоненти. При цьому обмежували значеннєвий обсяг кожної частини, а також робили послідовну побудову, яка не допускала виключення логічних ланок.

  1. Для оперативної корекції найефективнішими формами було усне мовлення з підкріпленням вказівними жестами, використання засобів наочності. Використовувані в корекційно-тренувальному процесі з плавання повідомлення в низці випадків не враховують особливості слабозорих підлітків стосовно сполучення словесних і наочних компонентів, що виявилось однією з причин недостатньо ефективного формування рухових навичок, умінь та розвитку рухових якостей.
  2. Корекційні й навчально-тренувальні заняття зі слабозорими підлітками дали можливість нівелювати розбіжності між слабозорими і видючими дітьми у фізичному розвитку, фізичній підготовленості та кардіореспіраторній системі в більш короткий термін порівняно з тими даними, які є в корекційній педагогіці.

Література

  1. Дети с глубокими нарушениями зрения / Под ред. М. И. Земцовой, А. И. Каплан, М. С. Певзнер.— М., 1967.— 234 с.
  2. Власова Т. А., Певзнер М. С. О детях с отклонениями в развитии.— М., 1973.— 342 с.
  3. Лубовский В. И. Основные проблемы ранней диагностики и ранней коррекции нарушений развития // Дефектология.— 1994.— № 1.— С. 3–6.
  4. Сермеев Б. В. Методика воспитания двигательных качеств у аномальных детей.— Горький, 1976.— 84 с.
  5. Сермеев Б. В. Физическое воспитание детей с нарушением зрения.— К.: Здоровье, 1987.— 112 с.
  6. Сермеев Б. В. Физическое воспитание слабовидящих детей: Пособие для учителей.— М.: Просвещение, 1983.— 124 с.
  7. Платонов В. Н. Плавание.— К.: Олимп. л-ра, 2000.— 562 с.
  8. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.— К.: Олимп. л-ра, 1997.— 583 с.

Ключові слова: корекція рухової сфери, оздоровче плавання, слабозорі підлітки, тренувальний процес.

Key words: correof moving, sphere, health improvement swimming, adolescents with hard of eyesight, training process.



Номер сторінки у виданні: 265

Повернутися до списку новин