АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Особливості організації занять ЛФК, спрямованих на корекцію постави та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з вадами зору в спеціальному навчальному закладі





Л. М. Бровченко,

аспірантка

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ ЛФК, СПРЯМОВАНИХ НА КОРЕКЦІЮ ПОСТАВИ ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ ЗОРУ У СПЕЦІАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

У статті розкрито суть специфіки проведення занять ЛФК та принципи методики корекції фізичного розвитку слабозорих дітей молодшого шкільного віку. Проведено порівняльний аналіз організації занять ЛФК в умовах спецшколи інтернату для дітей з вадами зору та навчально реабілітаційного центру.

В статье раскрыта суть специфики проведения занятий ЛФК и принципы методики коррекции физического развития слабовидящих детей младшего школьного возраста. Проведен сравнительный анализ организации занятий ЛФК в условиях спецшколы интерната для слабовидящих детей и учебно реабилитационного центра.

In clause the essence of specificity of carrying out of employment LFK and techniques of correction of physical development of visually impaired chil dren of younger school age is opened. The comparative analysis of the organ ization of employment ЛФК in conditions of a special school boarding school for visually impaired children and the educational rehabilitation center is lead.

Формування і збереження навичок правильної постави, а також корекція їх порушень — один із основних розділів фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Формування правильної постави у дітей здійснюється лише за умови оволодіння вчителями та батьками науково обґрунтованою методикою, яка базується на основі загально-педагогічних та специфічних принципів фізичного виховання (І. А. Варшавський, 1981; Е. С. Вільчковський, 1983; В. Н. Болобан, 199-; Л. В. Волков, 1991; О. С. Куц, 1994; А. Ф. Борисенко, 1997; Б. М. Шиян, 1997; Т. Ю. Круцевич, 1999 та ін.).

Постава, як умовний руховий рефлекс, є невід’ємною частиною фізичного розвитку дитини і піддається цілеспрямованому педагогічному впливу, який вимагає методів комплексного підходу та використання різноманітних загальних і специфічних засобів профілактики та корекції (Є. А. Крапивіна, 1991; Ю. Н. Курпан, 1990; О. Ю. Бубела, Є. Н. Приступа, 2002 та ін.).

Виховання правильної постави, за дослідженнями М. І. Фонарева (1981), І. Д. Ловейко (1988), Л. Б. Лушинської (1996), Б. М. Шияна (1993) та інших фахівців, є потужним заходом профілактики викривлень хребта. Вирішальна частина процесу формування постави входить в обов’язки батьків і вчителів у дошкільний і шкільний періоди і має тривати впродовж усього життя людини (О. Ю. Бубела, 2000; Л. П. Волков, 1981; Клапчук, Дзяк, Муравов, 1995).

Дослідження показали, що всі форми порушень постави (сутулість, кругла та плоска спина, асиметрія в тілобудові, сколіоз тощо) почасти виникають у фізично слабких дітей з ослабленим станом здоров’я (М. С. Васильєва, 1983; В. Л. Андріанов, Г. А. Баїров, В. І. Садофьєва, 1985; Г. Л. Апанасенко, 1985; Н. В. Білошицька, 2000 та ін.).

Наше дослідження проводилось на базі Львівського навчальнореабілітаційного центру (НРЦ) для дітей з вадами зору «Левеня» і на базі середньої спеціальної школи-інтернату для дітей зі зниженим зором (с. Підгірці Стрийського району Львівської області). У дослідженні брали участь 98 слабозорих молодших школярів — учнів спеціальних навчальних закладів.

Мета нашого дослідження — визначення особливостей організації занять з ЛФК зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку, які мають порушення постави і недостатній фізичний розвиток.

За даними наших досліджень, найпоширенішими захворюваннями органа зору серед слабозорих молодших школярів є амбліопія різного ступеня — 48%, астигматизм — 42%, спазм акомодації — 36%, вади розвитку зорового аналізатора, в тому числі вроджені: вроджений птоз повік, недорозвиток зорового аналізатора, патологія кришталика та судинної оболонки, атрофія зорових нервів та ін. — 28%, міопія різного ступеня — 21%, косоокість — 20% і ністагм — 18%.

Рідше зустрічається гіперметропія (10%), атрофія зорових нервів (9%), катаракта (4%), глаукома (3%), хоріоретиніт (3%), а також ахромазія, анірідія і афакія (близько 1–2%) (рис. 1).

У 52 (50,96%) дітей патології органа зору та порушення функцій зорового аналізатора є комплексними, що ускладнює добір фізичних навантажень на заняттях з фізичного виховання і ЛФК.

Серед супутніх захворювань у молодших школярів із вадами зору провідне місце належить порушенням постави та деформаціям опорно-рухового апарату. Проведені нами дослідження показали, що у 95% молодших школярів з вадами зору спостерігаються порушення та деформації постави, які нерідко поєднуються із хворобами внутрішніх органів та нервової системи (В. М. Ремажевська, Ю. М. Раніцький, 2004; Л. Бровченко, 2005, 2006), а за даними інших фахівців ця цифра сягає 100% (О. Єрьоміна, Є. Страшко, Л. Котова, 2006), (див. рис. 2).

Загалом порушення постави були виявлені у 93 (близько 95%) дітей, з них: у 25 (24,5%) виявлено сколіоз і сколіотичну поставу, у 63 (61,74%) спостерігалась сутулість та кругла спина, у 12 дітей (11,76%) — деформація грудної клітки, у 4% — асиметрична постава.

У 58 (близько 6-%) слабозорих школярів виявлено плоскостопість. Окрім того, у 54 (55%) обстежених нами молодших школярів із вадами зору спостерігалися комплексні порушення постави, тобто виявлено поєднання відразу кількох дефектів постави.

Показники наших досліджень збіглися з даними інших дослідників, які свідчать про те, що близько 26% слабозорих дітей молодшого шкільного віку мають знижений фізичний розвиток, а у близько 45% дітей спостерігається його дисгармонізація, що пов’язана з низьким рівнем функціональних показників організму. Також зазначається високий рівень загальної захворюваності організму слабозорих дітей протягом одного навчального року, серед якої близько 75% припадає на хвороби органів дихання і гострі інфекційні захворювання, що пов’язано зі зниженим імунітетом організму даного контингенту дітей (А. Акимова, 1987; А. Данків, 2005; Л. Єракова, 2005 та ін.).

Згідно з неповною віковою періодизацією, молодший шкільний вік припадає на 6–11-й роки життя дитини. Це перехідний період для закладання багатьох психофізичних функцій і властивостей особистості. В біологічному сенсі діти в цьому віці переживають період вторинного округлення (ріст тіла в довжину уповільнюється, а маса тіла збільшується). Відбувається інтенсивний розвиток м’язової системи. Цей вік є сенситивним періодом для розвитку багатьох фізичних якостей, вдосконалюються хода і біг. Саме в цьому періоді відбувається перша головна переміна у сталому житті дитини — дошкільник стає школярем, відповідно змінюється провідний вид діяльності дитини — гра замінюється процесом навчання. Відбуваються зміни у спілкуванні та стосунках з іншими людьми.

Шкільне середовище суттєво впливає на психофізичний розвиток дитини, але за неправильної побудови навчального процесу цей вплив може бути й негативним.

Згідно з віковими особливостями розвитку, хребет дитини молодшого шкільного віку є вельми чутливим до зовнішніх дій, скелетні м’язи характеризуються слабким розвитком сухожилків, фасцій і зв’язок, тому вони легко деформуються при тривалому статичному положенні тіла під час предметних уроків без активних періодів відпочинку та додаткових корекційно-оздоровчих занять.

Треба зазначити негативні фактори формування порушень постави у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору, які виникають з початком їхнього навчання в школі. Насамперед — це тривале статичне положення тіла дитини під час предметних уроків. Дитина, яка має різко знижену центральну гостроту зору (навіть з використанням окулярів), намагається наблизитися до об’єкта, який розглядає, нахиляючись над столом. Або за наявності центральної скотоми чи порушень у макулярній ділянці, сітківки, дитина використовує периферичний зір, нахиляючись до об’єкта саме тим боком, з якого вона має найкращу гостроту зору. Так, різноманітні порушення зорового аналізатора змушують школяра обирати оптимальне положення тіла під час читання, письма, прийняття їжі тощо, яке часто суперечить вимогам з боку формування правильної постави.

По-друге, це цілеспрямована й організована діяльність слабозорої дитини протягом дня, яка призводить до швидкої втоми, погіршання показників фізичних і психічних функцій організму. Особливо це стосується учнів перших-других класів спеціальних навчальних закладів. Дітям важко звикнути до систематизованого навчального розкладу, і на різних спеціальних заняттях, які проводяться у другій половині дня, у них спостерігається психічна і фізична втома, яка виявляється у вигляді неуважності, сповільненості рухів, порушенні координації, небажанні виконувати уроки тощо. Тому основним завданням батьків, вчителів і адміністрації спеціальних шкіл для дітей із вадами зору є запобігання появі таких порушень як під час перебування дитини в школі, так і в домашніх умовах.

Встановлено, що діти з вадами зору в моторному і фізичному розвитку відстають від своїх практично здорових однолітків. Це пов’язано з тим, що захворювання органа зору і порушення функцій зорового аналізатора негативно позначаються на повноцінному розвитку дитини, а отже страждають вищі психічні функції, зокрема процес пізнання навколишнього середовища. Наслідком зниженого зору є недостатня рухова активність дитини, що, своєю чергою, спричинює відставання у фізичному розвитку, погіршення рухових функцій, координації, орієнтації у просторі та інших важливих функцій (Л. Ф. Касаткін, 1980; Г. Д. Жабоєдов, А. О. Ватченко, М. М. Тимофєєв, 2003; В. М. Ремажевська, Ю. М. Раніцький, 2004 та ін.).

Деякі особливості корекції фізичного розвитку слабозорих дітей засобами фізичного виховання висвітлені в наукових працях багатьох дослідників (В. Ф. Афанасьєв, 1975; Л. Ф. Касаткін, 1975; В. А. Кручинін, 1979; Б. В. Сермієв, 1987; А. К. Акімова, 1987; Л. Плаксіна, 1998 та ін.). Сьогодні ця проблема залишається актуальною, і це дає можливість молодим фахівцям глибше досліджувати її основні аспекти, пропонуючи при цьому різноманітні засоби профілактики та корекції (Н. Байкіна, Д. Силантьєв, 2000; М. А. Мішин, Т. А. Патраніна, 2000; Л. С. Сековец, 2000; Л. Н. Ростомашілі, 2000, 2002; В. Ремажевська, Ю. Раніцький, 2004; Л. Єракова, 2005 та ін.).

Недостатньо висвітлено у спеціальній літературі питання організації занять з ЛФК зі слабозорими дітьми, зокрема не існує розроблених програм з ЛФК для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з вадами зору, які навчаються у спеціальних навчальних закладах. Окремі методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчо-реабілітаційних занять за деякими авторами (Л. А. Дружиніна, 2---; М. А. Мішин, 2---, 2--2; Н. Н. Ларіонова, С. Н. Попов, 2--4 та ін.), розкривають принципи підбору, класифікації та дозування фізичних навантажень для дітей з вадами зору.

Ефективність лікування зорової патології, а саме підвищення центральної гостроти зору, відновлення бінокулярного зору, покращення зорової працездатності, є більш істотним у дітей з високою та раціонально організованою руховою активністю. Систематичні заняття фізичними вправами позитивно впливають на функціональний стан зорового аналізатора, а саме на показники швидкості переробки інформації, стійкості акомодації та швидкості розпізнавання предметів. Відзначено також позитивний вплив фізичних вправ на поліпшення кровообігу циліарного м’яза, гостроту зору і гостроту глибинного зору у слабозорих дітей (В. Ремажевська, Ю. Раніцький, 2004).

Вади зору в дітей, які становлять контингент спеціальних шкіл, не можуть бути протипоказаннями до занять з фізичного виховання та ЛФК. Дослідження фахівців з питань фізичного виховання школярів із вадами зору (А. К. Акимова, 1987; Б. В. Сермєєв, 1987; В. М. Ремажевська, Ю. М. Раніцький, 2004) дали змогу визначити низку загальних протипоказань і застережень до виконання певних фізичних навантажень під час занять коригуючою гімнастикою.

Для створення оптимальних умов організації та проведення занять з ЛФК, спрямованих на корекцію постави, а також підвищення рівня фізичного розвитку і функціональних можливостей організму слабозорих дітей молодшого шкільного віку, ми пропонуємо послідовний розподіл фізичного навантаження на організм дітей цієї нозологічної групи протягом тижня. У спеціальних навчальних закладах для дітей із вадами зору, паралельно із двома уроками фізичної культури щотижня, необхідно проводити три заняття з ЛФК (В. Ремажевська, Ю. Раніцький, 2004).

У Львівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей із вадами зору «Левеня» розклад складається таким чином, що уроки фізичної культури і заняття з ЛФК послідовно чергуються в тижневому розкладі занять (Пн, Ср, Пт — заняття з ЛФК; Вт і Чт — урок з фізичної культури). Такий розподіл занять у тижневому розкладі дає можливість дотримуватись основних принципів фізичного виховання — систематичності, послідовності та безперервності впливу фізичних навантажень, що є вельми важливим аспектом при роботі з дітьми, які мають вади зору або інші порушення функцій організму. Три заняття з ЛФК, які проводяться в НРЦ «Левеня» протягом тижня, мають одну мету і чітко окреслені завдання. Загальною метою цих занять є корекція постави та фізичного розвитку слабозорих дітей молодшого шкільного віку, загальним принципом роботи — добір адекватних фізичних навантажень згідно з індивідуальними можливостями кожної дитини, враховуючи застереження і протипоказання до фізичних навантажень при різних захворюваннях зорового аналізатора .

У НРЦ «Левеня» проводять два типи занять: індивідуальні та групові. Індивідуальні заняття тривають 3хв, вони передбачають роботу з одним-двома дітьми. Як правило, такі заняття відвідують «найважчі» діти, які мають у сукупності кілька захворювань. Групові заняття тривають 4хв і передбачають роботу з однорідною, за медичним діагнозом, групою дітей. Кількість дітей у групі не перевищує восьми осіб, що дає змогу вчителю дотримуватись заходів безпеки і працювати за принципом індивідуально-групового підходу до побудови заняття.

Кожне окреме заняття з ЛФК будується за всіма принципами побудови заняття з фізичного виховання, тобто поділяється на три частини: вступну, основну і завкршальну. У вступній частині ставлять за мету підготувати організм дитини з вадами зору до основних фізичних навантажень в основній частині. Тут повинні вирішуватись організаційно-виховні аспекти створення позитивного та свідомого налаштування на заняття, активізації функціональних систем організму дитини. В основній частині вирішуються поставлені завдання з корекційно-реабілітаційної роботи зі слабозорими дітьми, тобто застосовуються адекватно дібрані фізичні навантаження, спрямовані на корекцію постави, підвищення рівня фізичного розвитку та функціональних систем організму дітей з вадами зору. Головна увага повинна приділятися чергуванню фізичних вправ із гімнастикою для очей, а також чергуванню фізичного навантаження з періодами адекватного відпочинку. Мета завершальної частини заняття з ЛФК із дітьми молодшого шкільного віку, які мають вади зору, — нормалізація функціональних систем організму, нормалізація психоемоційного стану, концентрація уваги.

Особливістю цих занять є те, що вчитель під час заняття враховує офтальмологічний діагноз (проводить спеціально дібрані комплекси вправ для очей і поєднує їх із комплексами фізичних вправ) і супутні порушення, використовуючи при цьому різні засоби і методи корекції, з урахуванням застережень і протипоказань при доборі фізичних навантажень.

Як відомо, одним із основних принципів фізичної реабілітації є принцип комплексного застосування всіх необхідних реабілітаційних заходів, що дає змогу послідовно і всебічно впливати на певну проблему (В. М. Мухін, 2001; С. Н. Попов, 2004 та ін.). У спеціальних навчальних закладах для дітей із вадами зору, окрім занять з ЛФК, повинні проводитися: лікувальний масаж, заняття на тренажерах різної спрямованості, корекційні рухливі ігри, рекреаційні заняття, фізкультпаузи і фізкульт-хвилинки під час предметних уроків, спрямовані на розвантаження хребта, розслаблення м’язів тулуба, корекцію постави та підвищення психоемоційного тонусу.

Література

  1. Акимова А. К. Коррекция недостатков физического развития слабовидящих учащихся специальных медицинских груп в процессе физического воспитания: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.03.— Д., 1987.— 15 с.
  2. Байкіна Н., Силантьєв Д. Соціально-спортивна реабілітація сліпих інвалідів, які займаються плаванням // Дефектологія.— 2000.— № 1.
  3. Білошицька Н. Взаємозв’язок окремих показників фізичного розвитку та стану постави дітей молодшого шкільного віку // Матеріали ІІІ ​Всеукраїнської наукової конференції аспірантів «Молода спортивна наука України».— Львів, 1999.— С. 121–124.
  4. Бубела О. Ю. Формування правильної постави у дітей молодшого шкільного віку в домашніх умовах // Сучасні проблеми розвитку теоріїметодики гімнастики: Зб. наук. матеріалів кафедри теорії і методики гімнастики ЛДІФК.— Львів, 2000.— С. 27–29.
  5. Данків А. Фізичний розвиток молодших школярів з вадами зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту.— Вип. 9.— Т. 2.— Львів: Українські технології, 2005.— С. 143–145.
  6. Єракова Л. Диференційоване фізичне виховання сліпих і слабозорих школярів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту.— Вип. 9.— Т. 2.— Львів: Українські технології, 2005.— С. 137–142.
  7. Жабоєдов Г. Д., Ватченко А. О., Тимофєєв М. М. Терапевтична офтальмологія.— К.: Здоров’я, 2003.— 134 с.
  8. Касаткин Л. Ф. Формирование двигательных функций у слепых детей и преодоление недостатков физического развития в процессе школьного обучения: Автореф. дис.— М., 1980.— 23 с.
  9. Сермеев Б. В. Физическое воспитание детей с нарушением зрения.— К.: Здоров’я, 1987.— 112 с.
  10. Ремажевська В. М., Раніцький Ю. М. Лікувальна фізкультура при порушеннях опорно-рухового апарату у дітей з вадами зору.— Львів, 2004.— 92 с.
  11. Ростомашвили Л. Н. Адаптивное физическое воспитание: Авторская программа по лечебной физической культуре для детей с тяжелой зрительной патологией (начальная школа): Учеб.-метод. пособие.— М., 2002.— 42 с.

Ключові слова: лікувальна фізкультура, слабозорі діти, порушення постави, спеціальний навчальний заклад, моторний і фізичний розвиток.

Key words: physical therapy, children with visual impairments, fault in posture, special educational institution, motor and physical development.



Номер сторінки у виданні: 290

Повернутися до списку новин