АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Застосування засобів фізичної реабілітації при набутому цукровому діабеті 2 типу в дорослих





УДК 615.8

Мацегоріна Наталя Вікторівна,

асистент кафедри реабілітації

Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

 

Застосування засобів фізичної реабілітації при набутому цукровому діабеті 2 типу у дорослих

 

Анотація. Захворювання на цукровий діабет, боротьба з його ускладненнями та попередження захворювання є серйозною медико-соціальною проблемою світового рівня. Важливою задачею є узагальнення досвіду застосування засобів фізичної реабілітації при набутому цукровому діабеті 2 типу. Метою дослідження є розробка програми фізичної реабілітації для лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету 2 типу, яка поєднує засоби лікувальної фізичної культури, лікувального масажу та фізіотерапії.

 

Аннотация. Заболевание сахарным диабетом, борьба с его осложнениями и предупреждение заболевания являются серьезной медико-социальной проблемой мирового уровня. Важной задачей является обобщение опыта применения средств физической реабилитации при приобретенном сахарном диабете 2 типа. Целью исследования является разработка программы физической реабилитации для лечения и профилактики осложнений сахарного диабета 2 типа, объединяющая средства лечебной физической культуры, лечебного массажа и физиотерапии.

 

Summary. The disease of diabetes, its complications fighting and preventing disease is a serious medical and social problem the world level. An important task is to summarize the experience of the use of physical rehabilitation in the acquired type 2 diabetes. The aim of the study is to develop a program of physical rehabilitation for the treatment and prevention of complications of type 2 diabetes, which combines the tools of medical physical culture, therapeutic massage and physiotherapy.

 

Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, ускладнення діабету, фізична реабілітація, лікувальна фізична культура, лікувальний масаж, фізіотерапія.

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, осложнения диабета, физическая реабилитация, лечебная физическая культура, лечебный массаж, физиотерапия.

Keywords: diabetes mellitus type 2, complications of diabetes, physical rehabilitation, therapeutic physical training, massage, physiotherapy.

 

Захворювання на цукровий діабет є одним з найбільш розповсюджених захворювань. За оцінками Всесвітньої організації здоров’я в світі нараховується 347 млн. чоловік хворих на цукровий діабет (близько 90% припадає на хворих, які страждають на цукровий діабет 2 типу). В Україні станом на кінець 2012 р. налічувалось понад 1,3 млн. хворих. ВООЗ прогнозує, що кожні 10-15 років відбуватиметься двократне збільшення хворих, а смертність від хвороби в наступні 10 років зросте більш ніж на 50% (за оцінками в 2010 році померло 3,4 млн. чоловік від ускладнень цукрового діабету). Захворювання на цукровий діабет, боротьба з його ускладненнями та попередження захворювання є серйозною медико-соціальною проблемою світового рівня.

Велика соціальна значимість цукрового діабету полягає в тому, що він приводить до ранньої інвалідізації і летальності, яка обумовлена наявністю ускладнень діабету.

Важливою задачею є узагальнення досвіду застосування засобів фізичної реабілітації при набутому цукровому діабеті 2 типу у дорослих. Не дивлячись на наявні підтверджені факти про те, що значну частку випадків діабету і його ускладнень можливо було попередити за допомогою раціонального харчування, регулярної фізичної активності, підтримання нормальної маси тіла, ці заходи не мають широкого розповсюдження.

Ефективним засобом при цукровому діабеті є фізична реабілітація, яка діє не тільки симптоматично, а може бути націлена на окремі ланки патогенезу. Крім засобів лікувальної фізичної культури, застосовують лікувальний масаж, фізіотерапію.

Метою дослідження є розробка програми фізичної реабілітації для лікування та профілактики ускладнень ЦД 2 типу.

Дослідження проводилось на базі Міського центру ендокринології та обміну речовин Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. В дослідженні приймали участь пацієнти, які входили до складу експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп. Заняття в експериментальній групі проводились за розробленою програмою фізичної реабілітації, а в контрольній групі – відповідно до загальноприйнятої методики.

Всього під спостереженням знаходилось 24 хворих на ЦД 2 типу середньої тяжкості у стадії субкомпенсації, жіночої статі, у віці від 40 до 54 років. У всіх хворих мали місце супутні захворювання: діабетична ангіопатія, зайва вага, гіпертонічна хвороба 1 ступеня. Усі хворі отримували адекватну медикаментозну терапію у вигляді цукрознижуючих препаратів. Хворі були довільно розділені на дві групи, які були однорідними за статтю, віком, рівнем фізичної підготовленості і характером перебігу захворювання:

1 група – контрольна група (КГ) – хворі на ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості, які займалися за загальноприйнятою методикою фізичної реабілітації (11 хворих – 45,8%);

2 група – експериментальна група (ЕГ) – хворі на ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості, які займалися за розробленою програмою фізичної реабілітації (13 хворих – 54,2%).

Загальноприйнята методика фізичної реабілітації ЦД 2 типу передбачає застосування засобів лікувальної гімнастики, масажу та фізіотерапевтичних процедур (електрофорез магнію, калію, міді відповідно до методики лікувального закладу за призначенням лікаря).

В період відпрацювання режиму рекомендується систематичний контроль за глікемією, АТ та ЧСС. Виконання програми реабілітації призупинялось у випадку виявлення у пацієнтів рівня глюкози в крові вище 14,0 ммоль (252 мг%) та при гіпоглікемічному стані. Заняття за програмою відновлювались після нормалізації рівня цукру в крові, але при цьому навантаження зменшувались.

Спостереження проводились протягом 2 місяців.

Тестування пацієнтів для оцінки ефективності запропонованої програми фізичної реабілітації проводились в 3 етапи:

1 етап (1-3 день) – проведено комплекс клінічних та функціональних досліджень.

2 етап (30-33 день) – комплекс клінічних та функціональних досліджень, оцінка ефективності запропонованої програми фізичної реабілітації.

3 етап (60-63 день) – комплекс клінічних та функціональних досліджень, оцінка динаміки та ефективності основних показників пацієнтів з ЦД 2 типу після курсу реабілітації.

 

Програма фізичної реабілітації цукрового діабету 2 типу хворих експериментальної групи

№ з/п

Засоби фізичної реабілітації

Дозування

Методичні вказівки

1

Гідротерапія (контрастний душ)

від 1-2 до 3-5 хв,

15-20 процедур

Обливання за схемою:

1) тепла вода (щоб звикло тіло);

2) гаряча вода (до тих пір, поки приємно);

3) холодна (20-30 секунд);

4) гаряча (20-40 секунд);

5) холодна (1-2 хвилини);

6) гаряча (20-60 секунд);

7) холодна (до тих пір, поки приємно).

2

Лікувальна гімнастика

25-30 хв, 5 разів на тиждень

Вправи для всіх м’язових груп в повільному та середньому темпі. Щільність виконання 30-40%.

3

Масаж

15—20 хв,

курс — 12—15 сеансів, через день

Місцевий та загальний масаж з сегментарно-рефлекторним впливом. Здійснюють з незначною силою та інтенсивністю.

4

Бальнеотерапія (вживання мінеральних вод)

Разовий прийом не більше 200 мл (на початку курсу призначають невеликі разові дози 50-100 мл), загалом на добу – не більше 600 мл.

Єссентукі №4, 17, Смирнівська, Слав’янівська, Боржомі

5

Бальнеотерапія (зовнішнє застосування у вигляді йодобромних і вуглекислих ванн)

10-12 хвилин.

курс 12-14 процедур через день

Температура води 34-36°С

6

Дозована ходьба (теренкур)

з 1,5 до 4 км., щоденно

Відстань збільшується поступово. Дозується темпом ходьби і кількістю зупинок для відпочинку.

7

Самостійні заняття (лікувальна гімнастика загального характеру)

3-4 рази на день

 

8

Самостійні заняття (гімнастика для ніг, профілактика СДС)

2-3 рази на день

 

9

Самостійні заняття (гімнастика для очей)

Як короткочасний відпочинок під час роботи а також перед сном

 

Побудова занять комплексної реабілітації з врахуванням супутніх патологій дозволяє значно покращити самопочуття хворих на ЦД. Саме тому в реабілітаційний комплекс включено засоби, направлені на профілактику і лікування супутніх захворювань і ускладнень ЦД 2 типу (Таблиця 1).

 

Таблиця 1

Супутні захворювання та ускладнення ЦД 2 типу

Засоби фізичної реабілітації

Гіпертонічна хвороба 1 ступеня

вправи на розслаблення м’язів, дихальні вправи, вправи на координацію і тренування вестибулярного апарату, сегментарно-рефлекторний масаж шийно-комірцевої області

Ретинопатія

гімнастика для очей

Зайва вага

загальний масаж, дозована ходьба (теренкур)

Синдром діабетичної стопи

сегментарно-рефлекторний масаж попереково-крижової області та нижніх кінцівок, гімнастика для ніг

Нефропатія

вправи для м’язів спини та живота, гідротерапія, бальнеотерапія (йодобромні ванни)

Нейропатія

гімнастика для ніг, сегментарно-рефлекторний масаж попереково-крижової області та нижніх кінцівок

На першому етапі експерименту за результатами комплексу клінічних та фізіологічних досліджень встановлено, що середній вік пацієнтів КГ становив 44,0±2,2 роки, середня тривалість захворювання 4,2±2,2 роки, рівень глюкози 8,0±0,3 ммоль/л. Пізні ускладнення цукрового діабету (ретинопатія, нефропатія початкових стадій) виявлені у 36,4%, у 45,5% - підвищена маса тіла (середня вага хворих складала 68,8±6,8 кг, ІМТ 25,2±1,9), 54,5% страждають на гіпертонічну хворобу 1 ступеня (систолічний тиск 140-155 мм рт. ст., діастолічний тиск 85-95 мм рт.ст.). Середній рівень ЧСС у стані спокою становив 74,2±6,1 уд/хв. За результатами оцінки МСК та фізичної працездатності за допомогою велоергометрії виявлено зниження толерантності до фізичного навантаження: середнє значення споживання кисню хворих КГ становив 28,5±4,1 мл/хв/кг (для здорових жінок у віці 40-49 років середні значення становлять 32,0-40,0 мл/хв/кг). Низький рівень фізичної працездатності виявлено у 27,27%, середній у 36,36% та високий у 36,36%.

За результатами клінічних та фізіологічних досліджень пацієнтів ЕГ встановлено, що середній вік становив 44,8±2,0 роки, середня тривалість захворювання 5,3±1,9 роки, середній рівень глюкози в крові 8,1±0,3 ммоль/л., пізні ускладнення цукрового діабету (ретинопатія, нефропатія початкових стадій) виявлені у 46,2%, підвищена маса тіла у 46,2% (середня вага хворих складала 70,1±6,8 кг, ІМТ 25,7±1,9), страждає на гіпертонічну хворобу 1 ступеня 53,8% хворих (систолічний тиск 140-155 мм рт. ст., діастолічний тиск 85-95 мм рт.ст.). Середній рівень ЧСС у стані спокою становив 74,1±5,9 уд/хв., результати оцінки МСК та фізичної працездатності майже аналогічні до хворих КГ і становлять 28,4±3,1 мл/хв/кг. Низький рівень працездатності виявлено у 15,38%, середній у 76,92%, високий у 7,69%.

За результатами досліджень суб’єктивних показників було виявлені наступні клінічні скарги: зниження працездатності, погіршення зору, млявість, втомлюваність, поганий сон.

Згідно плану дослідження, наступний етап передбачав проведення курсу лікування: стосовно хворих КГ - за загальноприйнятою методикою, хворих ЕГ - за запропонованою програмою фізичної реабілітації.

На кінцевому етапі експерименту було проведено обстеження з метою оцінки динаміки основних показників на підставі яких можливо оцінити ефективність програми та виконання поставлених задач.

1) відмічена нормалізація вмісту глюкози в крові. Концентрація глюкози в крові (рис.1) хворих КГ знизилась на 0,5 ммоль/л, або на 6,83% до 7,4±0,2 ммоль/л. Глюкоза в крові хворих ЕГ знизилась на 1,2 ммоль/л або на 14,42% до 6,9±0,3 ммоль/л., тобто досягнуто стадії компенсації діабету. Таким чином є підстави констатувати ефективність засобів, включених до програми.

Рис. 1

2) за період дослідження вага пацієнтів КГ знизилась в середньому на 1,2 кг, у пацієнтів ЕГ на 1,7 кг, розрахунковий показник ІМТ пацієнтів КГ знизився на 0,4 та склав 24,8±2,5, у пацієнтів ЕГ знизився на 0,6 до 25,1±1,9. За показником ІМТ на початку дослідження зайва вага спостерігалась у 45,5% хворих КГ та у 46,2% ЕГ. В кінці дослідження відсоток хворих з зайвою вагою в КГ не змінився, в ЕГ знизився до 38,5%.

3) динаміка показників фізичної працездатності, функції серцево-судинної та дихальної систем також демонструють позитивну динаміку. Так, показники ЧСС у спокої (рис.2) поліпшились у КГ на 1,5 уд/хв або на 2,08% (до 72,6±6,5 уд/хв), у ЕГ на 2,8 уд/хв або на 3,74% (до 71,3±6,5 уд/хв).

 

Рис. 2

Результати оцінки МСК (рис.3) виявили позитивну динаміку за середніми показниками КГ на 3,5 мл/хв/кг або на 12,46% (до 32,0±4,3 мл/хв/кг), ЕГ на 3,9 мл/хв/кг або на 13,64% (до 32,2±3,9 мл/хв/кг).

Рис. 3

За показником фізичної працездатності оціночний рівень фізичних можливостей покращився у 54,5% хворих КГ та у 76,9% хворих ЕГ (рис.4 та рис.5).

Рис. 4

Рис.5

4) у обох груп хворих відзначено нормалізацію артеріального тиску: систолічний тиск знизився на 7-10 мм рт.ст., діастолічний тиск на 5-8 мм рт.ст.

5) крім позитивного ефекту за клінічними та фізіологічними показниками, позитивні зміни відзначаються і за суб’єктивними показниками. Так, у хворих обох груп покращились працездатність, самопочуття, нормалізувався сон.

6) комплексна оцінка впливу на хворих програми фізичної реабілітації свідчить про незаперечну користь застосовуваних засобів, зокрема в плані профілактики ускладнень цукрового діабету: стабілізація вуглеводного обміну, стимуляція зменшення жирових відкладень, вплив на нервову, серцево-судинну та дихальну системи, нормалізація психоемоційного тонусу і, власне, зменшення гіперглікемії та глюкозурії та підсилення дії інсуліну.

 

Таблиця 2

Динаміка показників за результатами клінічних та функціональних досліджень хворих на ЦД 2 типу

 

Показники

Контрольна група

Експериментальна група

на початку дослідження

після курсу реабілітації

на початку дослідження

після курсу реабілітації

Об’єктивні показники

Функціональні

Велоергометрія, порогова потужність, ват

57,6±7,4

70,4±6,7

60,3±6,9

73,9±7,7

МСК, мл/хв/кг

28,5±4,1

32,0±4,3

28,4±3,1

32,2±3,9

АТ, мм рт.ст.

145-155/85-95

135-145/78-88

145-155/85-95

135-145/78-88

ЧСС у спокої, уд/хв

74,2±6,4

72,6±6,5

74,1±6,2

71,3±6,5

ІМТ

25,2±2,5

24,8±2,5

25,7±1,9

25,1±1,9

Органічні

Рівень глюкози в крові, ммоль/л

8,0±0,3

7,4±0,2

8,1±0,3

6,9±0,3

Нормо­альбумінурія, мг/л

<30

<30

<30

<30

Вміст цукру в сечі, ммоль/л

не виявлено

не виявлено

не виявлено

не виявлено

Результати огляду спеціалістів

окуліст

Непроліфера­тивна діабетична ретинопатія. Виявлено мікро­аневризми, венозні зміни, точкові крововиливи.

Непроліфера­тивна діабетична ретинопатія. Виявлено поодинокі мікро­аневризми, венозні зміни, точкові крововиливи відсутні.

Непроліфера­тивна діабетична ретинопатія. Виявлено мікро­аневризми, венозні зміни, точкові крововиливи.

Симптомів діабетичної ретинопатії не виявлено.

Таблиця 2 (продовження)

Показники

Контрольна група

Експериментальна група

на початку дослідження

після курсу реабілітації

на початку дослідження

після курсу реабілітації

нефролог

1-а стадія нефропатії. Гіперфільтрація нирок (швидкість клубочкової фільтрації 140 мл/хв).

1-а стадія нефропатії. Гіперфільтрація нирок (швидкість клубочкової фільтрації 135 мл/хв).

1-а стадія нефропатії. Гіперфільтрація нирок (швидкість клубочкової фільтрації 140 мл/хв).

1-а стадія нефропатії. Гіперфільтрація нирок (швидкість клубочкової фільтрації 130 мл/хв).

невролог

Нейропатії не виявлено. Вібраційна, больова, тактильна чутливість в нормі.

Нейропатії не виявлено. Вібраційна, больова, тактильна чутливість в нормі.

Нейропатії не виявлено. Вібраційна, больова, тактильна чутливість в нормі.

Нейропатії не виявлено. Вібраційна, больова, тактильна чутливість в нормі.

Суб’єктивні показники

Зниження працездатності, млявість, втомлюваність, поганий сон

Покращення загального самопочуття, нормалізація апетиту, сну, підйом бадьорості, стабілізація емоційного стану.

Зниження працездатності, млявість, втомлюваність, поганий сон

Покращення загального самопочуття, нормалізація апетиту, сну, підйом бадьорості, стабілізація емоційного стану, підвищення працездатності.

 

З метою перевірки гіпотези переваги запропонованої програми фізичної реабілітації над загальноприйнятою методикою застосуємо критерій Стьюдента стосовно показника рівню глюкози та МСК на початку та в кінці спостереження (Таблиця 3).

Таблиця 3

Оцінка результатів проведення реабілітації хворих на ЦД 2 типу за програмою фізичної реабілітації та загальноприйнятою методикою

Показник

Рівень глюкози в крові

МСК

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Початок спостереження

Середнє значення

8,0 ммоль/л

8,1 ммоль/л

28,5 мл/хв/кг

28,4 мл/хв/кг

Середньоквадратичне відхилення

0,3

0,3

4,1

3,1

t-критерій Стьюдента (емпіричне значення критерію)

1,066

0,078

Висновок про достовірність відмінності між ЕГ та КГ*

відмінність не підтверджена

відмінність не підтверджена

Кінець спостереження

Середнє значення, мл/хв/кг

7,4 ммоль/л

6,9 ммоль/л

32,0 мл/хв/кг

32,2 мл/хв/кг

Середньоквадратичне відхилення

0,2

0,3

4,3

3,9

t-критерій Стьюдента (емпіричне значення критерію)

4,386

0,123

Висновок про достовірність відмінності між ЕГ та КГ*

відмінність підтверджена

відмінність не підтверджена

*

tкритичне Стьюдента (рівень значимості 0,05, 22 ступені свободи) = 2,064

tкритичне Стьюдента (рівень значимості 0,01, 22 ступені свободи) = 2,797

           

Результати аналізу за методом статистичної перевірки гіпотези t-критерієм Стьюдента свідчать про відсутність відмінностей, тобто однорідність, за показниками рівня глюкози в крові та МСК пацієнтів контрольної та експериментальної груп на початковому етапі спостереження (за показником глюкози в крові tемпіричне=1,066<2,064=tкритичне (0,05; 22) та за показником МСК tемпіричне=0,078<2,064=tкритичне (0,05; 22)).

За показниками на кінцевому етапі спостережень маємо можливість стверджувати про відмінність за показником рівня глюкози в крові пацієнтів КГ та ЕГ (tемпіричне=4,386>2,064=tкритичне (0,05; 22)), за показником МСК, як і на початку експерименту, відмінність не підтверджена.

Таким чином, спираючись на динаміку показників клінічних та функціональних досліджень хворих на ЦД 2 типу та результати статистичної перевірки, гіпотезу про перевагу програми фізичної реабілітації відносно загальноприйнятої методики слід вважати підтвердженою (показник МСК в даному випадку значних змін не зазнав в зв’язку з специфікою характеру фізичних занять і навантажень які виконувались хворими та власне самого показника).

Висновки. На підставі аналізу літературних джерел і результатів власних досліджень, розробленої програми фізичної реабілітації, маємо підстави зробити висновок про необхідність застосування фізичної реабілітації як ефективного засобу відновлювального лікування і профілактики ускладнень хворих ЦД 2 типу.

Отримані результати досліджень дають можливість зробити наступні висновки:

  1. проведені клініко-фізіологічні дослідження підтвердили, що у хворих на ЦД спостерігається зниження толерантності до фізичних навантажень та порушення адаптивних можливостей організму. За результатами велоергометрії на початковому етапі дослідження середнє значення МСК хворих, які знаходились під спостереженням, становило 28,41±3,50 мл/хв/кг при середньому значенні для здорових жінок у віці 40-49 років на рівні 32,0-40,0 мл/хв/кг (відмінність результатів КГ та ЕГ незначні – 28,47±4,06 мл/хв/кг та 28,36±3,12 мл/хв/кг відповідно).
  2. В результаті систематичних занять фізичною культурою спостерігається зниження і нормалізація АТ (систолічний тиск в середньому знизився на 7-10 мм рт.ст., діастолічний тиск на 5-8 мм рт.ст., різниця між ЕГ та ЕГ незначна) та поліпшується функція серцево-судинної системи (початковий рівень ЧСС у стані спокою 74,1±6,2 уд/хв знизився до 71,9±6,4 уд/хв. Відмінність показників КГ та ЕГ незначні).
  3. Запропонована програма фізичної реабілітації при ЦД 2 типу має більш виражений ефект на стабілізацію рівня глікемії. Так, середній рівень цукру в крові на початку дослідження в КГ становив 8,0±0,3 ммоль/л, в ЕГ 8,1±0,3 ммоль/л. За кінцевими результатами рівень цукру в крові становив 7,4±0,2 ммоль/л (зниження на 6,83%) в КГ та 6,9±0,3 ммоль/л в ЕГ (зниження на 14,42%).
  4. Також в експериментальній групі спостерігається більш значне підвищення фізичної працездатності у порівнянні з КГ. До початку застосування програми фізичної реабілітації розподіл за оціночними групами фізичної працездатності був наступний: у КГ хворих з низьким рівнем було 27,27%, з середнім 36,36%, високим 36,36%, у ЕГ з низьким рівнем 15,38%, з середнім 76,92%, з високим 7,69%. За кінцевими результатами розподіл у КГ став наступним: з середнім рівнем 54,55% хворих, з високим 27,27%, с дуже високим 18,18%, у ЕГ з середнім рівнем 38,46%, з високим 46,15%, з дуже високим 15,38%.
  5. Підвищення витрат енергії сприяло зниженню маси тіла. Навіть на фоні постійної маси тіла відбувається зменшення кількості жирових тканин в організмі і збільшення маси м’язів. Так, на початку дослідження середня вага досліджуваних становила: в КГ 68,8±7,8 кг, та 70,1±6,8 кг в ЕГ. За період експерименту середня вага хворих КГ знизилась на 1,8% або на 1,2 кг до 67,6±7,8 кг. (ІМТ знизився на 0,4 до 24,8), вага хворих ЕГ знизилась на 2,5% або на 1,7 кг до 68,4±6,8 кг. (ІМТ знизився на 0,6 до 25,1).
  6. Застосування засобів фізичної реабілітації сприяло нормалізації перебігу основних фізіологічних процесів. У хворих в кінці дослідження спостерігалось покращення загального самопочуття, нормалізація апетиту, підйом бадьорості хворих і стабілізація емоціонального стану.
  7. В результаті перевірки за допомогою критерію Стьюдента підтверджено гіпотезу про перевагу програми фізичної реабілітації над загальноприйнятою методикою.

В подальшому рекомендується продовжити дослідження впливу засобів фізичної реабілітації на функціональні та клінічні показники хворих на цукровий діабет 2 типу, дії реабілітаційних чинників з метою подальшого удосконалення програми фізичної реабілітації, врахування та впровадження новітніх досягнень і методів, що матиме наслідком в більш тривалому періоді  можливий перегляд медикаментозного лікування цукрознижувальними та інсулінвмістними препаратами.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская М.В. Лечение сахарного диабета и его осложнений. – М.: ОАО «Изд-во Медицина», 2005. 512 с.
  2. Дедов И.И., Шестакова М.В. Сахарный диабет. Руководство для врачей. М.: Универсум Паблишинг, 2003. 339 с.
  3. Ендокринологія. Підручник для студентів вищих мед.навч.закладів / За ред. проф. Боднара П. М. – Вінниця : Нова Книга, 2010. – 464 с.
  4. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина: Учебник. – М.: Медицина, 1999. 304 с.
  5. Мухін В.М.. Фізична реабілітація : Навч. підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту. К: Олімпійська література, 2000. 423 с.
  6. Сайт Всемирной организации здравоохранения.  http://www.who.int/
  7. Тронько Н.Д., Ефимов Д.А., Сахарова Ю.В. Методология немедикаментозного лечения, обучения и самоконтроля больных сахарным диабетом. – К.: Книга Плюс, 2008. 88 с.
  8. Фізичні методи в лікуванні та медичний реабілітації хворих і інвалідів/ Самосюк І.З., Чухраєв М.В., Зубкова С.Т. та ін. за ред.Самосюка І.З. – К.: Здоров'я, 2004. – 624 с.

 



Номер сторінки у виданні: 240

Повернутися до списку новин