АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Створення рівних можливостей у сфері освіти для студентів з особливими потребами





І.Б. ІВАНОВА,

кандидат педагогічних наук, доцент

СТВОРЕННЯ РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У СФЕРІ ОСВІТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Освещены результаты социологического исследования, проведенного на кафедре социальной работы Открытого международного университета развития человека «Украина», определены научные подходы к созданию равных возможностей. Уточнена терминология, предложены рекомендации по улучшению процесса образования студентов с инвалидностью.

 In the article "The equalization of opportunities at the educational sphere for students  with special needs" is elucidating results of sociological research, that the department of social work at the Open International University of development  human "Ukraine"  conducted,  scientific point of view about  the  equalization  of opportunities  are  determinating, terminology  is obtaining more specific, recommendations of improving of students with disability education process are proposing.      

Створення рівних можливостей у сфері освіти для студентів з особливими потребами — визначальний напрям їх правової захищеності, професійного самовизначення і працевлаштування. Відзначаючись своєю багато-аспектністю, цей термін вживається передусім у правовій парадигмі і має свої аналоги в психології, педагогіці, філософії. Так, з погляду гуманістичної психології значущим для сьогодення є формування повноцінно функціонуючої особистості, яка є синонімом оптимального психологічного пристосування, оптимальної психологічної зрілості, конгруентності та відповідності життєвому досвіду. Актуальність і популярність гуманістичної психології спостерігаються в розвитку педагогічної думки і психологічних підходів до розуміння допомоги особистості у складні періоди життя, зокрема людям, які мають особливі потреби, ідеї щодо опори людини на власні можливості, допомоги їй в усвідомленні власного буття, вивільнення існуючих здібностей у потенційно компетентної особистості, активної життєвої позиції особистості поєднуються з уявленнями про необхідність створення для цього певних психологічних і соціальних умов, виходячи з того, що людина за своєю суттю є доброю і рухається в напрямі самореалізації, якщо їй надати таку можливість [3]. Такий підхід сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості, що зумовлює високу узгодженість між її свідомістю та несвідомими психічними процесами. Ця гармонія забезпечується суспільною за своєю суттю, моральною спрямованістю особистості, мотивуючі сили якої підпорядковані визначальному мотиву, що домінує і на свідомому, і на підсвідомому рівнях.

У педагогічних теоріях ідеї щодо створення рівних можливостей розглядаються з точки зору теорії розвитку особистісно орієнтованого навчання, особистісно розвивального навчання і педагогіки співробітництва. Особистісно орієнтоване навчання передбачає врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей розвитку психофізичної сфері особистості, диференційований підхід у доборі основних засобів навчання, активізацію внутрішнього потенціалу особистості, збереження та розвиток її здібностей і талантів, зумовлює опору на, інтелектуальний потенціал і особисті можливості. Особистісно розвивальне навчання спрямовано на формування гармонійно розвиненої особистості завдяки її соціалізації через мобілізацію всіх виховних можливостей суспільства. Педагогіка співробітництва розглядає об'єкт навчання не тільки в системі суб'єкт-об'єктних стосунків, а й зумовлює формування в учня активної спрямованості в засвоєнні знань, участі в саморозвитку й самовдосконаленні.

Поняття „можливість" належить до філософських категорій і відображає, як і поняття „дійсність", основні рівні розвитку предметів і явищ: можливість — об'єктивна тенденція розвитку предмета; дійсність — об'єктивно існуючий предмет як результат реалізації будь-якої можливості. Розрізняють абстрактну, чи формальну (для здійснення якої немає всіх необхідних умов), і реальну (яка володіє для своєї реалізації всіма необхідними умовами) можливості. У природі перетворення можливості відбувається стихійно, в суспільстві воно пов'язано з усвідомленням перетворювальної сутності природної та суспільної дійсності. Іншими словами, „можливість" — це здійснюваність будь-чого; наявність умов, які є сприятливими в якійсь діяльності; це те, що є, реально існує, закладено в самому предметі, що може правити за основу для використання предмета, розвитку процесу, діяльності.

Актуальним напрямом розвитку сучасної системи освіти є підготовка спеціалістів з молоді, яка має особливі потреби. Проблеми навчання і виховання студентів з інвалідністю досліджуються, виходячи зі специфіки навчального предмета і особливостей інвалідності. На сучасному етапі розвитку суспільства можливості інвалідів у самореалізації розглядаються з точки зору розвитку внутрішнього потенціалу, збережених можливостей, здатності реалізувати їх у певних суспільних умовах. Інша точка зору висвітлює соціальний, соціально-економічний, соціально-політичний потенціали суспільства, яке здатне підтримувати нормальне існування громадян.

Забезпечення освітніх можливостей для студентів з особливими потребами включає в себе створення певних умов для повноцінного навчання при необхідному рівні психолого-педагогічної готовності студентів. Якщо оцінювати формальні можливості студентів (абітурієнтів), то в них існує певний запас загальнонаукових знань, умінь, навичок, що є необхідними для навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Однак ці загальнонаукові знання, вміння, навички нерідко залишаються нереалізованими, якщо студенти не включаються в освітній процес, якщо для них не створюються належні умови навчання.

Правові норми забезпечення рівних можливостей для інвалідів вперше висвітлені у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів (резолюція 37/53 від 3 грудня 1982 р. Генеральної Асамблеї ООН). Створення рівних можливостей — процес, завдяки якому такі загальні системи суспільства, як фізичне і культурне середовище, житлові умови і транспорт, соціальні служби і служби охорони здоров'я, доступ до освіти і праці, культурного і соціального життя, включаючи спорт і створення умов для відпочинку, робляться доступними для всіх [1,п.12]. У центрі уваги повинні знаходитись збережені і відновлені фізичні можливості інвалідів, їхній інтелектуальний потенціал. Доступність не означає вседозволеність, а зосереджена на сприянні нормалізації життєдіяльності особистості, безпечного її існування, виживання у складних соціально-економічних умовах. Обмеження життєдіяльності інвалідів, такі, як самообслуговування, пересування, комунікація, контроль за своєю поведінкою, орієнтація у просторі і часі, витривалість, визначають рівень задоволення особливих потреб інвалідів у безбар'єрній архітектурі, інформації, допоміжних засобах, соціальних взаємовідносинах, спеціальному фінансуванні, реабілітації.

Концепція створення рівних можливостей для інвалідів знайшла своє відображення в Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів (резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р.). В документі підкреслюється, що держави повинні використовувати всі засоби таким чином, щоб кожний індивідуум мав рівні можливості для участі в житті суспільства. Після досягнення інвалідами рівних прав у них повинні бути також рівні обов'язки. В міру отримання інвалідами рівних прав суспільство вправі очікувати від них більшого. В рамках процесу забезпечення рівних можливостей необхідно створювати умови для надання допомоги інвалідам для того, щоб вони могли повною мірою виконувати свої обов'язки як члени суспільства. В шостому правилі йдеться про те, що державам слід визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої та вищої освіти для дітей, молоді і дорослих, які мають інвалідність, в інтегрованих структурах, щоб освіта для інвалідів стала невід'ємною частиною системи загальної освіти [6].

Таким чином, міжнародні норми і стандарти визначають зміст і напрями освіти інваладів. Одним із яскравих прикладів інтегрованої системи навчання студентів з особливими потребами є Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна". На кафедрі соціальної роботи проводилось дослідження з метою поліпшення навчально-виховного процесу через виявлення психолого-педагогічних і соціальних умов навчання студентів з особливими потребами.

Завданнями дослідження передбачалось:

  • провести соціологічне опитування студентів II, III і IV курсів спеціальності „Соціальна робота" і викладачів кафедри соціальної роботи;
  • виявити рівень усвідомлення студентами проблем інтегрованого навчання, реабілітації, виховання;
  • дослідити найважливіші підходи щодо оптимізації процесу навчання з погляду студентів і виявити найбільш актуальні проблеми навчання студентів з особливими потребами з погляду викладачів;
  • виявити тенденції розвитку освітніх можливостей студентів з особливими потребами (з вадами слуху, опорно-рухового апарату, загальними захворюваннями);
  • виявити шляхи поліпшення соціального самопочуття і процесу навчання студентів з особливими потребами.

Необхідно враховувати той факт, що дослідження проводилось з-поміж студентів спеціальності „Соціальна робота", які отримують певну систему знань із проблем соціальної допомоги, соціального захисту та підтримки інвалідів. Тому питання сприймалися студентами з позиції особистого уявлення про проблему і професійного усвідомлення, розуміння того чи іншого поняття, суспільного процесу, явища. У ході дослідження використовувались такі методи дослідження, як спостереження, анкетування, аналіз творчих робіт. Усього було опитано 57 студентів і 8 викладачів. Зважаючи на невелику вибірку, ми проводили якісний аналіз інформації.

Проблема інтеграції інвалідів у систему освіти нікого не залишає байдужим, і у студентів, і у викладачів є усвідомлення важливості її для всіх учасників навчально-виховного процесу. Більшість студентів адекватно трактують поняття „інтеграція інвалідів" як включення їх у систему освіти, входження особистості в життя спільноти, введення в структуру освіти, включення в систему суспільних відносин, „вливання" інвалідів в освітні програми. Студенти III курсу, зважаючи на певний рівень їх фахової підготовки, ширше розуміють процес інтеграції і роблять акцент на створенні сприятливих умов для студентів з особливими потребами. Якщо студенти II курсу зважають на необхідність прийняття соціумом інвалідів, ставлення людей до них із любов'ю та повагою, сприяння навчанню серед неінвалідів, відсутність бар'єрів на отримання освіти, то студенти III курсу підкреслюють в основному важливість наявності таких чинників, як доступність навчання, надання можливостей інвалідам для отримання освіти й допомоги в процесі соціалізації, забезпечення рівних прав в отриманні освіти, застосування заходів для полегшення процесу навчання, викладання предметів із використанням спеціальних методик навчання тощо. При цьому для студентів-інвалідів найважливішим у вирішенні питань інтеграції є створення необхідних умов для навчання, наявність особистих здібностей і обдаровань. Соціальне середовище розглядається студентами як важлива умова соціалізації особистості, як „головний інструмент в оркестрі соціалізації". Важливою умовою поліпшення життя інвалідів є реабілітація. Студенти-інваліди, які навчаються у вищому навчальному закладі, здолали кілька сходинок реабілітаційного процесу, для більшості з них сам процес навчання має реабілітаційний характер, оскільки сприяє поверненню сенсу життя, позбавленню психологічних проблем, пристосуванню до навколишнього середовища. На питання „Як Ви розумієте поняття „реабілітація інвалідів?"

відповіді студентів були такі:

  • відновлення повноцінності, життєво важливих функцій; відтворення втрачених функцій; компенсація втрачених функцій; забезпечення допоміжними засобами; лікування — медико-соціальна реабілітація;
  • відновлення чи поліпшення психологічного стану, самопочуття; відкриття людиною в собі нових якостей характеру; поліпшення настрою; позбавлення негативних рис характеру, емоцій, переживань — таких, як агресія, закомплексованість, розпач, страх; максимальне позбавлення психологічних і фізичних проблем; поштовх у прояві своїх здібностей, переключення уваги людини-інваліда з фізичного каліцтва на її здібності тощо — психологічна і соціально-психологічна реабілітація;
  • відновлення, відтворення соціальних взаємозв'язків і взаємовідносин, їх налагодження; відновлення статусу; допомога, підтримка з відновлення, відтворення якостей і рис особистості; соціальне відродження людини; налагодження інфраструктури, в якій перебуває людина тощо — соціальна реабілітація.

Студенти IV курсу слушно, на наш погляд, зазначають, що реабілітація — це система заходів медичного, правового, психологічного напрямів, спрямованих на відновлення втрачених функцій і відновлення статусу.

Таким чином, більшість студентів звертають увагу на значимість соціальної і психологічної реабілітації в умовах вищого навчального закладу. Необхідність її пояснюється виникненням стресових ситуацій, що пов'язані з госпіталізацією, втратою соціальних зв'язків у процесі навчання, погіршенням психологічного самопочуття внаслідок посттравматичного стресу.

Велика увага в навчально-виховному процесі приділяється процесові виховання. Більшість студентів вважають, що засвоєння суспільних норм, правил поведінки, загальнолюдських цінностей, засвоєння культурного досвіду народу, відтворення його у власному житті є загальними для всіх. Основна питома вага процесу виховання особистості припадає на період дитинства, шкільні роки, коли формується особистість дитини, відбувається підготовка до свідомого дорослого життя. Найважливішим для студентської молоді з числа інвалідів є період адаптації до умов навчання у вищому навчальному закладі, набуття нового статусу, засвоєння нових соціальних ролей. Тому важливим є не стільки зміст процесу виховання (адже серед студентів з особливими потребами не помічено проблем з дисципліною), скільки створення певних психолого-педагогічних умов, які б полегшували процес навчання, тобто:

  • забезпечення особливого підходу до студентів з особливими потребами, який повинен ураховувати специфіку хвороби, вади, патологічного стану, психологічної чи соціальної проблеми, з якими може зустрітися інвалід у повсякденному житті; темп викладання дисциплін має бути достатньо повільним, гнучким, „м'яким", пристосованим до потреб інвалідів; навчальне навантаження повинно регулюватись залежно від ступеня інвалідності;
  • процес виховання потребує більшої уваги, відповідальності, розуміння й освіченості. Люди з особливими потребами повинні бути оточені любов'ю, ласкою, турботою. Не можна допускати приниження особистості. Потрібно зважати на їх труднощі у навчанні, допомогти їм отримати інформацію іншими засобами (якщо звичайні засоби недостатні), треба навчити дитину жити з її вадою і дати їй можливість зрозуміти, що вона така сама, як інші діти;
  • не нагадувати й не акцентувати увагу на функціональних обмеженнях, зрозуміти внутрішній світ людини; навчити людину жити з вадою і водночас бути адекватною, щасливою всупереч ваді.

Окремі студенти ототожнюють питання реабілітації та виховання, говорячи про компенсацію вади, відновлення психологічного стану. Більшість студентів, висвітлюючи процес виховання, пишуть про дітей, залишаючи поза увагою питання виховання молоді. Основний акцент робиться на створенні соціальних і психолого-педагогічних умов навчання.

Таким чином, процес виховання студентів з особливими потребами розглядається студентами з погляду забезпечення рівних можливостей для участі в загальноуніверситетських заходах (забезпечення транспортом, допоміжними засобами, волонтерами); підвищення загального культурного рівня студентства у напрямі виховання співчутливого, поважного, емпатійного ставлення до студентів з особливими потребами, розуміння їхніх життєвих проблем.

Маючи вже певний досвід поводження в колективі, студенти зазначають, що успіх інтеграції інвалідів більшою мірою залежить від соціального середовища, в якому вони перебувають. Процес адаптації є взаємозумов-леним, тому не тільки інваліди повинні розвивати в собі якості соціалізованої особистості, активно включатись у життя групи, колективу, але й група повинна пройти шлях адаптації до особливих потреб інваліда у навчанні, з розумінням сприймати його становище, виявляти активну життєву позицію, включатися в інтеграційні процеси. Навчально-виховний процес повинен розглядати особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як початковий і кінцевий пункти багатогранного процесу соціалізації.

Великого значення надають студенти попередньому досвіду спілкування з інвалідами, а також наявності в самих студентів-інвалідів навичок спілкування. Вважається, що на рівні спілкування всі люди рівні, і на зовнішні недоліки ніхто не звертає уваги, якщо процес комунікації приносить задоволення. Студенти зазначають, що спілкування — основа взаємовідносин між людьми, і труднощі у стосунках з колективом можуть відчувати не тільки інваліди. Характер взаємин, їх стиль, загальний тон спілкування залежать від психологічного мікроклімату, в якому проходить процес навчання. Такі психолого-педагогічні умови перешкоджають виникненню ефекту „гидкого каченяти", коли перевага у взаєминах віддається „сильнішому". Студенти з особливими потребами сприймаються більшістю як розумні, кмітливі, зацікавлені процесом навчання, такі, що прагнуть допомогти за складних ситуацій.

Студенти з інвалідністю відмічають, що люди, які мають особливі потреби, не відчувають себе неповноцінними, а, навпаки, в умовах університетської освіти розкриваються як особистості. З-поміж них багато творчих людей, зрілих, здатних зрозуміти інших, і вони швидко знаходять собі друзів. Якщо в групі сформувалася дружня і рівноправна атмосфера, інвалід ніби „забуває" про свою ваду, перестає порівнювати себе з іншими.

Для відповіді на запитання „Які підходи Ви вважаєте найважливішими для оптимізації процесу навчання студентів з особливими потребами?" студентам було запропоновано варіанти відповідей, які розподілилися в такий спосіб: викладачам вивчати сурдопереклад — 17; видати збірки лекцій — 28; створити аудіозаписи лекцій — 15; проводити індивідуальні заняття — 19; проводити групу взаємодопомоги — 47; ваші пропозиції: використовувати діаграфічний проектор, забезпечити навчальний процес книжками, розробити підручники, створити групи для окремих категорій інвалідів, забезпечити умови для вільного пересування.

Відповіді студентів, таким чином, свідчать про необхідність привернення уваги до проведення групових форм роботи для студентів з інвалідністю з метою подолання психологічних утруднень в процесі комунікації, психологічної корекції, акцентуацій характеру, розв'язанні психологічних проблем; створенні атмосфери взаємопідтримки, взаємодопомоги, взаєморозуміння; формування самостійності, відповідальності за власне життя. Студенти з особливими потребами віддають перевагу таким напрямам роботи, як видання збірок лекцій, створення аудіозаписів лекцій, проведення групової взаємодопомоги.

Зосереджується увага на таких рисах характеру інвалідів, як розум, кмітливість, зацікавленість життям, прагнення допомогти за складних ситуацій, дружелюбність, балакучість, наполегливість, самовідданість, відповідальність, старанність, вразливість, ранимість, терплячість, сором'язливість, уміння поставитись з розумінням до проблем інших, цілеспрямованість, інтерес до життя, замкненість, закомплексованість, виражена індивідуальність, добросердність, милостивість, доброта та ін.

Викладачі вважають, що найактуальнішими питаннями навчання студентів з особливими потребами є психолого-педагогічна готовність до навчання у вищому навчальному закладі; забезпечення й облаштування навчального місця студента; облаштування приміщення (спеціальні приміщення, ліфт, пандус тощо); видання текстів лекцій; створення аудіозаписів лекцій; проведення індивідуальних занять; проведення груп взаємодопомоги для студентів з особливими потребами; проведення навчально-методичних семінарів для викладачів; проведення курсів для викладачів з вивчення сурдоперекладу тощо. При цьому пріоритет віддається психолого-педагогічній готовності студентів до оволодіння спеціальністю, створенню доступу до приміщень навчального закладу, проведенню груп взаємо­ допомоги для студентів, проведенню навчально-методичних семінарів для викладачів. З метою поліпшення процесу навчання студентів з особливими потребами пропонується проводити регулярний науково-методичний семінар, до програми якого включити такі теми: „Соціальна підтримка студентів з особливими потребами", „Соціальний супровід навчання студентів з особливими потребами", „Особливості навчання інвалідів в інтегрованій групі: досягнення та проблеми", „Психолого-педагогічні проблеми навчання студентів з особливими потребами.", „Практичні рекомендації та поради викладачеві по роботі зі студентами з особливими потребами", „Створення позитивної суспільної думки щодо людей з фізичними вадами" та ін.

Важливою умовою поліпшення процесу навчання студентів з особливими потребами є проведення різноманітних культурно-просвітницьких заходів: залучення студентів до студентського самоврядування, організація дозвілля, літнього відпочинку, фестивалів, виставок, конкурсів творчості, спортивних змагань, оздоровчих програм; організація роботи з батьками; проведення семінарів, дискусій. Така робота повинна всіляко зміцнювати віру молоді з обмеженими можливостями у досягнення ними успіху за різних життєвих колізій.

Дослідження показало небайдужість студентів до визначеної проблематики; спостерігається динаміка теоретичного осмислення матеріалу; залежність рівня теоретичних знань від особистісного світогляду студентів. Оволодіння спеціальністю „Соціальна робота" може стати для студентів з особливими потребами своєрідним реабілітаційним середовищем, завдяки якому вони не тільки вчаться допомагати іншим, але й долають особисті психологічні бар'єри, соціально відроджуються, набувають життєвої компетентності. І цей процес не є однобічним, він взаємозумовлений, перебуває в тісній залежності від загального рівня культури студентів, кваліфікації викладачів, сприятливого освітнього фону навчально-виховного процесу.

Для поліпшення процесу професійної підготовки студентів з особливими потребами важливо здійснити ряд таких заходів:

1. Організаційні — створення при кафедрі соціальної роботи навчально-методичного центру супроводу студентів з особливими потребами, який виконує такі функції:

  • супровід студентів з особливими потребами з метою диференціації й індивідуалізації процесу навчання;
  • проведення навчально-методичного й наукового супроводу навчальних програм з різних дисциплін;
  • створення медіатеки (на основі касетних записів текстів лекцій викладачів кафедри) для студентів із вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату;
  • супровід випускників при працевлаштуванні: звичайний трудовий ринок, захищена зайнятість на звичайному трудовому ринку, спеціалізований трудовий ринок.

2. Наукові:

  • проведення соціологічного дослідження серед студентів-інвалідів з метою визначення освітніх потреб і проблем в адаптації до навчально-виховного процесу;
  • розроблення структурно-функціональної моделі переходу студентів до професійної діяльності;
  • розроблення технологічних пакетів, які включають навчальні програми або комплекси на основі загальних і спеціальних методологічних технологій; проведення  наукового семінару з  проблем  супроводу студентів з особливими потребами.

3.  Навчально-методичні:

  • розроблення критеріїв визначення психолого-педагогічної готовності абітурієнтів з особливими потребами до навчання зі спеціальності "Соціальна робота";
  • розроблення методик диференційованого підходу до процесу навчання й оцінювання знань студентів з особливими потребами (критерії оцінювання знань студентів із вадами слуху та порушеннями опорно-рухового апарату, загальними захворюваннями);
  • проведення психолого-педагогічних семінарів для викладачів кафедри соціальної роботи з питань інтеграції студентів з особливими потребами у процес навчання;
  • підготовка і видання навчально-методичної літератури для студентів з особливими потребами, розроблення дистанційних програм навчання для студентів із вадами слуху і порушеннями опорно-рухового апарату.

4.  Реабілітаційні:

  • проведення груп зустрічей для студентів-інвалідів з метою взаємо-підтримки;
  • проведення консультацій із вирішення соціально-психологічних проблем; розроблення і впровадження спільно зі студентським самоврядуванням соціальних програм „рівний-рівному".

Отже, створення рівних можливостей у сфері освіти для студентів з особливими потребами означає створення необхідних освітніх умов для реалізації права на оволодіння професійним фахом нарівні зі студентами-неінвалідами. Створення рівних можливостей не означає урівнення вимог у задоволенні особливих потреб інвалідів. Такий підхід зумовлює створення сприятливого соціального фону, доброзичливого, емпатійного, не акцентуючого нав'язливу увагу на інвалідності, однак такого, що висуває рівні вимоги до набуття знань, вироблення професійних умінь і навичок. Досягти цього можливо завдяки індивідуальному, диференційованому підходу до кожного студента, задоволення особливих потреб в безбар'єрній архітектурі, інформації, допоміжних засобах, соціальних взаємовідносин, спеціальному фінансуванні, реабілітації.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Всемирная программа действий в отношении инвалидов: Принята 37/52 резо-люцией Генеральной Ассамблеи ООН 3 дек. 1982 г. // Національна асамблея інвалідів України. — Вип. 1.
  2. Позитивное и полное включение инвалидов во все сферы жизни общества и руководящая роль Организации Объединенных Наций в этом процессе: Резолю­ ция Генеральной Ассамблеи ООН № 48/95 от 20 декабря 1993 г. // Права інвалідів в Україні. — К.: Сфера 1998. — С. 19-21.
  3. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека. — М.: Изд. группа «Прогресс», «Универс», 1994. — 480 с.
  4. Руководство по обеспечению равных возможностей для инвалидов // Права інвалідів в Україні. — К.: Сфера, 1998. — С. 22—53.
  5. Советский энциклопедический словарь. — М.: Сов. Энцикл., 1983. — С. 237.
  6. Стандартные правила обеспечения равных возможностей для инвалидов: Резо­ люция ,48/96 ГА ООН от 20 декабря 1993 г. // Права інвалідів в Україні. — К.: Сфера, '1998. - С. 54-84.
  7. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. —СПб.: прайм - ЕВРОЗНАК, 2002. - 864 с.

 



Номер сторінки у виданні: 40

Повернутися до списку новин