АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Концептуальні підходи до впровадження інклюзивної освіти у вищих навчальних закладах





УДК 376:378(075.8)                                                                       

К. О. Кольченко, Г. Ф. Нікуліна,

кандидати технічних наук

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ

ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У статті описані концептуальні підходи Університету «Україна» до формування інклюзивного освітнього середовища вищої школи, що реалізуються в процесі розбудови першого в Україні університету інклюзивного типу. Серед ключових умов забезпечення рівних прав студентів на якісну вищу освіту першочерговими визначені: архітектурна, інформаційна та соціальна доступність освітнього середовища, створення матеріально-технічної бази, адаптованої до потреб студентів, наявність кваліфікованих науково-педагогічних кадрів, підготовлених до роботи в інклюзивному середовищі. Визначено коло питань, пов’язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним та організаційно-кадровим забезпеченням вищої школи, які необхідно розв’язати для реалізації інклюзивної освіти. Впровадження розробленої концепції інклюзивної вищої освіти має позитивно вплинути на систему вищої освіти України.

Ключові слова: права людей з інвалідністю, інклюзивна вища освіта, доступність, студенти з інвалідністю.

Ратифікація Україною Конвенції ООН про права інвалідів та затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року [2] поставили перед вітчизняними вищими навчальними закладами низку завдань, які стосуються забезпечення відкритості і доступності освіти для людей будь-якого віку, стану здоров’я і матеріального становища, усунення будь-яких проявів дискримінації, створення рівних можливостей для отримання якісної освіти, запровадження інклюзивної освіти на всіх рівнях.

Затверджена 1 жовтня 2010 року Наказом Міністерством освіти і науки України №912 Концепція розвитку інклюзивної освіти визначила мету, завдання і принципи розвитку інклюзивної освіти, шляхи її впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах, окреслила очікувані результати від її реалізації. У той же час положення Концепції стосуються в основному середньої освіти і не враховують специфіки вищої школи.

У Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» елементи інклюзивної освіти впроваджуються послідовно і цілеспрямовано впродовж 14 років його існування [7]. Розбудова університету здійснювалась у відповідності зі Стандартними правилами забезпечення рівних можливостей для інвалідів 1993 року [6], гуманістичними принципами Саламанкської Декларації 1994 року [5], положеннями Плану дій Ради Європи по сприянню правам і повній участі інвалідів у суспільстві 2006 року [3], Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та іншими міжнародними угодами і вітчизняними законодавчими актами. У той же час декларування права людей з інвалідністю на отримання вищої освіти в Україні до останнього часу не було підтверджено створенням вітчизняної моделі інклюзивної освіти й конкретними механізмами її реалізації та фінансового забезпечення.

Тому при розбудові першого в Україні інклюзивного університетського середовища і розробці Концепції інклюзивної освіти студентів з інвалідністю Університету «Україна» (далі — Концепція) науковці університету виходили в першу чергу з положень міжнародних законодавчих документів, зокрема з положень Конвенції ООН про права інвалідів [1] і Керівних принципів політики в галузі інклюзивної освіти, прийнятих ЮНЕСКО на Женевській Міжнародній конференції з освіти у 2008 р. [4]. Відповідно до цих документів університет має забезпечити доступність і якість освітніх послуг людям з інвалідністю з урахуванням здібностей, можливостей, бажань та інтересів кожного шляхом запровадження інклюзивної освіти.

Метою Концепції є розбудова інклюзивного суспільства в Україні через інклюзію студентів з інвалідністю в університетське освітнє середовище, а втім — і на ринок праці. Положення Концепції спрямовані на розширення доступності вищої освіти, укріплення поваги до прав людини, гармонійний розвиток особистості, талантів і творчості студентів, надання їм можливості брати активну участь у суспільному житті.

Інклюзію необхідно розглядати одночасно і як політику, і як процес, які забезпечують всебічну участь усіх членів суспільства у будь-яких сферах життєдіяльності, зокрема, в освітній. Згідно з положеннями Саламанкської Декларації [5] інклюзивна освіта може розглядатися як система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права людини на отримання якісної освіти у закладі будь-якого типу за власним вибором. Інклюзивне навчання у вищій школі (за аналогією з середньою школою) можна визначити як комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти студентам з інвалідністю шляхом організації навчання з урахуванням індивідуальних особливостей їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Ефективність впровадження інклюзивного навчання залежить від багатьох чинників, у першу чергу від досконалості нормативно-правової бази, інформаційної підтримки, наукового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу.

Концепція вирішує ряд завдань, серед яких одним із ключових є забезпечення рівних прав студентів з інвалідністю на якісну вищу освіту шляхом інклюзії в освітнє середовище університету. Першочерговим завданням при цьому є формування інклюзивного освітнього середовища для студентів з інвалідністю шляхом запровадження комплексної системи супроводу навчання, забезпечення архітектурної, інформаційної та соціальної безбар’єрності освітнього середовища, створення матеріально-технічної бази, адаптованої до потреб студентів, підвищення їхньої мобільності.

Для вирішення кадрових питань необхідно системно готувати науково-педагогічні кадри вищої школи до роботи в інклюзивному середовищі, підвищувати їхню кваліфікацію щодо запровадження особистісно-орієнтованих та інноваційних освітніх технологій, створення адаптованого навчально-методичного забезпечення. Необхідним завданням є забезпечення сприятливого психологічного мікроклімату в інклюзивному середовищі, толерантних взаємовідносин між всіма учасниками навчально-виховного процесу, що поступово приведе до реальних позитивних змін у ставленні суспільства до людей з інвалідністю, як до рівних. Одним із ключових елементів цього процесу є створення умов для соціокультурної, духовної, творчої, фізичної та фізкультурно-спортивної реабілітації студентів з інвалідністю, розкриття їхніх здібностей, можливостей та талантів. Враховуючи низький рівень соціалізованості молоді з інвалідністю, доцільно залучати їхні родини до участі у навчально-виховному та соціально-реабілітаційному процесах, використовувати накопичений ними в середній школі досвід щодо необхідних технологій навчання.

Важливим завданням є надання допомоги випускникам з інвалідністю у працевлаштуванні, зокрема, шляхом ламання негативних стереотипів та проведення широкої роз’яснювальної роботи серед роботодавців, у засобах масової інформації, в системі служб зайнятості.

Виконання цих завдань має створити підґрунтя для формування вітчизняної моделі інклюзивної освіти як нової парадигми вищої освіти. Інклюзивна вища освіта ґрунтується на ряді принципів:

  • повага до прав та свобод людини;
  • відкритість та гнучкість освіти, здатність оперативно реагувати на зміни та виклики;
  • інноваційність, аналіз, пошук та впровадження кращих зразків інклюзивної політики та практики;
  • формування толерантності та взаєморозуміння в освітньому середовищі, відсутність дискримінації;
  • забезпечення архітектурної, інформаційної, освітньої та соціальної доступності освітнього середовища;
  • дотримання стандартів якості освітніх послуг та науково-методичного забезпечення;
  • узгодженість та скоординованість дій підрозділів та учасників навчально-виховного процесу;
  • безперервність та наступність інклюзивної освіти на всіх рівнях навчання: школа – коледж – університет – аспірантура – післядипломна та курсова освіта;
  • індивідуалізація навчання та гармонійний розвиток особистості;
  • залучення до суспільного життя, соціалізація, підготовка до працевлаштування.

Для реалізації Концепції треба запровадити поетапне комплексне розв’язання питань, пов’язаних із нормативно-правовим, навчально-методичним, кадровим забезпеченням інклюзивної вищої освіти.

1. Формування пакету нормативно-правового забезпечення інклюзивної освіти передбачає розроблення таких основних документів:

  • положення про порядок організації інклюзивного навчання;
  • положення про впровадження системи супроводу навчання студентів з інвалідністю;
  • положення про організацію вступу до університету людей з інвалідністю;
  • положення про підвищення педагогічної кваліфікації викладачів інклюзивних груп;
  • положення про Індивідуальну програму реабілітації студента та портфоліо особистісних досягнень;
  • підготовка пропозицій щодо покращення нормативно-правових актів, що регламентують навчання студентів з інвалідністю в Україні.

2. Підготовка навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання потребує у першу чергу:

  • розроблення особистісно-орієнтованих навчальних планів та індивідуальних програм навчання;
  • розроблення методичних рекомендацій та науково-методичних посібників щодо організації інклюзивного навчання;
  • забезпечення студентів з інвалідністю різних нозологій навчально-методичними матеріалами у адаптованому до їхніх потреб форматі.

3. Забезпечення доступності освітнього середовища передбачає:

  • забезпечення архітектурної безбар’єрності університетського містечка (пандуси, туалети, ліфти, звукові сигнали, позначки тощо);
  • здійснення спеціалізованого технічного супроводу (надання студентам спеціалізованого технічного обладнання для забезпечення доступності навчального процесу);
  • забезпечення інформаційної безбар’єрності навчального процесу та соціального життя університету.

4. Забезпечення розвитку особистості студента з інвалідністю та його соціалізації включає в себе ряд наступних напрямів.

Професійний розвиток:

  • залучення студентів з інвалідністю до роботи в СННВП;
  • надання студентам з інвалідністю робітничої спеціальності в межах фахової підготовки;
  • надання допомоги у формуванні портфоліо (професійного резюме).

Науковий розвиток:

  • залучення студентів з інвалідністю до науково-дослідної роботи, наукових заходів, конкурсів студентських наукових робіт;
  • участь студентів з інвалідністю в роботі студентських наукових формувань університету;
  • сприяння опублікуванню результатів наукових досліджень студентів у наукових виданнях.

Творчий розвиток:

  • залучення студентів з інвалідністю до участі у творчих конкурсах, фестивалях, творчих заходах.

Фізичний розвиток та зміцнення здоров’я:

  • пропагування та формування здорового способу життя;
  • фізкультурно-спортивна реабілітація студентів;
  • залучення студентів з інвалідністю до спортивних секцій, спортивних змагань різних рівнів, паралімпійського руху.

5. Проведення структурних змін в університеті:

  • створення у структурі університету окремих структурних підрозділів з питань інклюзивного навчання студентів з інвалідністю;
  • створення у коледжі університету та у структурі доуніверситетської підготовки структурних підрозділів з питань інклюзивного навчання учнів та слухачів з інвалідністю;
  • введення у структуру навчальних підрозділів посад заступників керівників підрозділів з питань організації інклюзивного навчання;
  • запровадження інституту кураторів інтегрованих груп;
  • створення ради з питань інклюзії із залученням батьків студентів з інвалідністю та громадськості.

6. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів:

  • організація курсів підвищення кваліфікації викладачів та кураторів інтегрованих груп;
  • впровадження в університеті навчального курсу «Інвалідність і суспільство»;
  • організація курсів жестової мови для співробітників та студентів.

Таким чином, реалізація Концепції інклюзивної вищої освіти призведе до ряду позитивних зрушень у системі вищої освіти та сприятиме:

  • системному впровадженню положень Конвенції ООН про права інвалідів;
  • забезпеченню права людей з інвалідністю на рівний доступ до якісної вищої освіти, незалежно від стану здоров’я та місця їхнього проживання;
  • розвитку та розширення мережі інклюзивних вищих навчальних закладів;
  • покращенню умов для функціонування і розвитку інклюзивної вищої освіти, розширенню та урізноманітненню контингенту студентів;
  • удосконаленню та оптимізації навчально-виховного процесу шляхом упровадження сучасних наукових досягнень та новітніх педагогічних технологій;
  • забезпеченню архітектурної, інформаційної, освітньої та соціальної доступності вищих навчальних закладів з урахуванням потреб студентів різних нозологій;
  • забезпеченню інклюзивних навчальних закладів науково-педагогічними кадрами нової формації, які підготовлені до роботи в інклюзивному середовищі;
  • впровадженню елементів універсального дизайну в освітнє середовище вищої школи;
  • забезпеченню вищої школи сучасними засобами реабілітації індивідуального та колективного призначення;
  • формуванню толерантного ставлення до людей з інвалідністю у суспільстві, зокрема, готовності роботодавців до виходу кваліфікованих кадрів з інвалідністю на ринок праці.

В статье описаны концептуальные подходы Университета «Украина» к формированию инклюзивной образовательной среды высшей школы, которые реализуются в процессе развития первого в Украине университета инклюзивного типа. Среди ключевых условий обеспечения равных прав студентов на качественное высшее образование первоочередными являются архитектурная, информационная и социальная доступность образовательной среды, создание материально-технической базы, адаптированной к потребностям студентов, наличие квалифицированных научно-педагогических кадров, подготовленных к работе в инклюзивной среде. Очерчен круг вопросов, связанных с нормативно-правовым, учебно-методическим и организационно-кадровым обеспечением высшей школы, которые необходимо решить для реализации инклюзивного образования. Внедрение разработанной концепции инклюзивного высшего образования должно привести к позитивным изменениям в системе высшего образования Украины.

Ключевые слова: права людей с инвалидностью, инклюзивное высшее образование, доступность, студенты с инвалидностью.

The article describes conceptual approaches of University «Ukraine» to formation of inclusive higher educational environment, that are implemented in the process of development of the first Ukrainian university of inclusive type. The main conditions of providing students with equal rights for high quality education were defined. The lists of major legal documents and teaching aids for inclusive education organization were formed. It was shown that complex accessibility means architectural, informational and social accessibility of educational environment and creation of specialized material and technical basis which is adapted to students’ needs. It was stated that students' personality development includes multiple skills training, e.g. professional, creative, scientific, physical etc. It is highly important to organize the training of qualified faculty for working at the inclusive university. The article raises several issues concerning legal, educational and organizational problems of inclusive education implementation, which are necessary to solve. The conception developed should lead to positive changes in the higher education system of Ukraine, such as systematic implementation of Convention on the Rights of Persons with Disabilities, creation and expansion of the net of inclusive higher educational institutions, wider access to higher education for people disregarding the state of their health, location and wellbeing, implementation of universal design elements into higher educational environment.

Key words: rights of persons with disabilities, inclusive higher education, accessibility, students with disability.

Список літератури

  1. Конвенція про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 61/106, прийнята на Шістдесят першій сесії ГА ООН 13 грудня 2006 року (неофіційний переклад). Вид. Представництва ООН в Україні, 2008. — 40 с.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України № 706 від 1 серпня 2012 р. Про затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року. — Інтернет-ресурс: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/706-2012-%D0%BF.
  3. Рекомендация Rec(2006) Комитета Министров государствам-членам о Плане действий Совета Европы по содействию правам и полному участию инвалидов в обществе: улучшение качества жизни инвалидов в Европе, 2006-2015 годы. Утверждена Комитетом Министров 5 апреля 2006 года на 961-м заседании постоянных представителей министров. Інтернет-ресурс: http://aupam.narod.ru/pages/zakonodatelstvo/ plan_deyjstviyj_soveta_evropih/oglavlenie.html.
  4. Руководящие принципы политики в области инклюзивного образования. ЮНЕСКО, Париж, 2009. — 37с.
  5. Саламанкская декларация. Рамки действий по образованию лиц с особыми потребностями, принятые Всемирной конференцией по образованию лиц с особыми потребностями: доступ и качество. Саламанка. Испания, 7–10 июня 1994 г. — К., 2000. — 21 с.
  6. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №48/96, прийнята на 48 сесії ГА ООН 20 грудня 1993 г. — К.:ВГСПО «НАІУ», 2003. — 40 с.
  7. Таланчук П. М., Кольченко К. О., Нікуліна Г. Ф. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі : навчально-методичний посібник. — К.: Соцінформ, 2004. — 128 с.


Номер сторінки у виданні: 12

Повернутися до списку новин