АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Про вдосконалення змісту навчання з природознавства у допоміжній школі





УДК 376.3

Г.О. БЛЕЧ,

аспірантка

ПРО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ З ПРИРОДОЗНАВСТВА У ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ

В связи с необходимостью стандартизации специального обучения возникает потребность совершенствования содержания обучения природоведению, а именно учебной программы. Ее усовершенствование должно происходить с учетом образовательной и коррекционно-развивающей целей, соответствующих заданий, содержательных линий построения учебного материала, подбора материала по принципам доступности и  необходимости.    

In  connection  with necessity the standard of special training there is  a need of perfection  of the contents  of training nature, namely educational program. Her improvement should occur in  view of educational and correction-developing of the purposes  appropriate  tasks, substantial lines  of construction of an educational material,  selection of a material by principles of availability and necessity.        

Основним завданням уроків природознавства у допоміжній школі є вивчення природи як цілісного явища, взаємозв'язків між окремими його елементами. Навчання природознавства створює умови не лише для формування в дітей уявлення про навколишнє середовище, а й сприяє загальному їх розвиткові. Природничий матеріал уможливлює виховання особистості дитини та становлення в неї порушеної пізнавальної діяльності — спостережливості, пам'яті, мислення.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики, з огляду на необхідність стандартизації спеціальної освіти, потребує певного оновлення зміст навчання із природознавства, що передбачає удосконалення навчальної програми.

Ми виходимо з того, що зміст навчання з природознавства має умож­ ливлювати комплексний вплив на розумово відсталу дитину. Він має забез­ печувати досягнення як освітньої (навчальної'), так і корекційно-розвивальної мети. Добір навчального матеріалу з природознавства доцільно здійснювати, виходячи з розроблених лабораторією олігофренопедагогіки принципів:

1) достатності (необхідності) змісту для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення належності до природи, розуміння суті об'єктів неживої та живої природи, зв'язку між природою та трудовою діяльністю;

  1. доступності навчального матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

Добір навчального матеріалу за визначеними принципами потребує спеціальної експериментальної перевірки в допоміжній школі, що стане підставою як для посилення необхідних розділів, так і вилучення складних, другорядних для сприймання та засвоєння. Важливим є також посилення програмі логіки подачі матеріалу від наочного, фактичного до більшою мірою абстрактного. Це, на нашу думку, сприятиме накопиченню чуттєвого досвіду, який стане підґрунтям для знань, їх осмислення та систематизації.

Виходячи з цього, метою вивчення природознавства у допоміжній школі має бути:

  1. здобуття учнями знань про природу шляхом спостережень окремих її об'єктів і взаємозв'язків;
  2. формування в них уявлень та елементарних понять про конкретні об'єкти живої та неживої природи;
  3. усвідомлення учнями належності людини до природи та суспільства, взаємозв'язку людини та навколишнього середовища;
  4. створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

При вивченні природознавства в допоміжній школі мають розв'язуватися такі завдання [ 1 ; 2]:

  1. надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;
  2. сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв'язки між природою та трудовою діяльністю людей;
  3. сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;
  4. сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;
  5. сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;
  6. прищепити учням навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров'я, попередження захворювань;
  7. сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи. Вирішення означених завдань має забезпечуватись відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу — як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою таких змістових ліній [2]:

— нежива природа;

— жива природа (рослини, тварини);

— людина як особистість;

— методи пізнання природи.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети матеріал має будуватися за такими змістовими лініями:

— розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

— формування бережливого ставлення до об'єктів та предметів навколишнього середовища;

— виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

— формування усвідомленості навчальної діяльності як основи корекції психічного розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями.

На нашу думку, важливо, щоб навчальний матеріал подавався таким чином, щоб кожне наступне уявлення та поняття виходило з попереднього, щоб повторення попереднього, засвоєного матеріалу завжди було у тісному зв'язку з новим. Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати й узагальнювати явища і предмети, виділяти в них головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі.

Реалізація означених цілей, завдань вивчення природознавства у допоміжній школі, змістових ліній побудови навчального матеріалу має здійснюватися в процесі навчання за певними розділами [1]:

  1. Нежива природа: вода, повітря, ґрунт, корисні копалини.
  2. Рослини: загальні відомості про квіткові рослини, квітково-декоративні рослини, овочеві культури, рослини поля, рослини лісу, кімнатні рослини.
  3. Тварини: безхребетні (різні види), комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
  4. Людина: опора і рух, кров і кровообіг, дихання, травлення, нирки, шкіра, статева система, нервова система, органи чуттів, екологія людини.

З огляду на зміст наведених розділів, в результаті вивчення природо­ знавства розумово відсталі учні мають оволодіти такими знаннями: основні ознаки живої та неживої природи; властивості й ознаки твердих, рідких та газоподібних тіл; відмітні ознаки корисних копалин; типи ґрунтів за складом; зовнішня будова та особливості рослин; назви головних представників основних груп рослин; ознаки схожості та відмінності між групами (класами) тварин; особливості зовнішньої будови та спосіб життя найтиповіших представників груп тварин; місце тварин у природі, житті людей; умови утримання, догляду та годівлі деяких тварин, заходи з їх охорони; назва, будова, розміщення та функції основних органів людини; чинники збереження та погіршення здоров'я; вплив фізичного навантаження на організм та раціональне харчування; санітарно-гігієнічні правила поперед­ ження захворювань; єдність людини та навколишнього середовища, місце людини в природі.

При цьому є важливим, щоб зміст навчання давав можливість учителеві сформувати в дітей систему понять про рослинний і тваринний світ, про вплив на нього, про цінність природи для життя людини.

Важливим напрямом удосконалення змісту предмета "Природознавство", на нашу думку, має бути забезпечення міжпредметних зв'язків. Особливо це стосується зв'язків із трудовим навчанням. Так, викладання столярної, слюсарної, швейної справ базується на знаннях, які учні отримують на уроках природознавства. Зокрема, при вивченні столярної та слюсарної справ учні вивчають основні властивості деревини, металу; під час вивчення швейної справи вони знайомляться з процесами виготовлення тканини, особливостями рослинних волокон (льону, бавовни, натурального шовку).

Навчальний матеріал із природознавства дає основи для вивчення і сільськогосподарської справи, таких її тем, як рослинництво, тваринництво, обробіток ґрунту, збирання урожаю, властивості та застосування основних мінеральних добрив. Квітникарство й декоративне садівництво спираються також на знання з природознавства, а саме на знання про будову квітки, догляд за нею, профілактику та попередження хвороб, які можуть бути викликані роботою з землею.

Отже, удосконалення змісту навчального предмета "Природознавство" має здійснюватись у напрямі врахування суті освітньої та корекційно-роз-вивальної мети його вивчення на сучасному етапі, відповідних завдань, змістових ліній побудови навчального матеріалу; добору матеріалу за принципами доступності та достатності, необхідності формування в учнів цілісної системи природничих уявлень і понять; забезпечення міжпредметних зв'язків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Природознавство:  Програми  для  6—9-х  класів  допоміжної  школи  / Укл. Л.П. Ярова.—  К., 2000.— 24 с

2. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потреба­ ми // Дефектологія.— 1999.— № 4.



Номер сторінки у виданні: 192

Повернутися до списку новин