АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Особливості психологічного стану учнів 15-17 років із наслідками дитячого церебрального паралічу





УДК 796.3.372.36+16.988.23

С.П. ДЕМЧУК,

доктор педагогічних наук, професор,

О.С. КУЦ,

аспірант

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 15 - 17 РОКІВ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ

Приводятся методика и результаты исследования особенностей психического состояния учащихся 15— 17лет с последствиями детского церебрального паралича, которые обучаются в санаторной школе. Полученные данные легли в основу разработки программы коррекции психологического состояния и двигательной функции этой категории больных.

Given methods and results of research of 15— 17 yeared students' with consequences of cerebral spastic infantile paralysis psychological condition, who have been studied at the sanatorium school. The findings formed the basis for psychological condition and motion [motor, locomotor] activity disorders correction program.

Особливості психічного стану неповносправних із наслідками дитячого церебрального паралічу (ДЦП), а також його впливу на функціональний і руховий розвиток здібностей дітей у процесі активної реабілітації досліджувались багатьма вченими [1-3]. У своїх працях вони використовували різноманітні методики визначення ПСИХОЛОГІЧНОГО стану дітей. Проте проблема методичних підходів до створення єдиних систем оцінки психологічних особливостей дітей-інвалідів, хворих на ДЦП, лишається й досі актуальною та невирішеною.

З огляду на це метою дослідження було визначення особливостей психологічного стану неповносправних учнів 15—17 років на прикладі Костопільської санаторної школи Рівненської області, а також аналіз їх змін протягом навчання.

В експерименті брали участь 26 учнів (10 дівчат і 16 хлопців). Для визначення особливостей їхнього психологічного стану ми використовували такі методи:

  1. Шкалу реактивної й особистої тривожності Спілбергера — Ханіна;
  2. Тест диференційованої самооцінки функціонального стану за шкалою САН;
  3. Дослідження зосередженості, концентрації та стійкості уваги за методикою В.Я. Анфімова.

За допомогою першого тесту ми визначали реактивну й особисту тривожність інваліда, які тією чи іншою мірою характеризують схильність дітей-інвалідів відчувати у більшості ситуацій побоювання, страх, проявляючи тим самим індивідуальну чутливість до стресу. Результати тестування наведені у табл 1.

Отримані результати (див. табл. 1) показали, що рівень реактивної тривожності у хлопців і дівчат протягом навчання у санаторній школі є високим або дуже високим. Статистично вірогідних відмінностей, за винятком 15-річних, рівень реактивної тривожності в яких дещо нижчий, ніжу 16-17-річних учнів, між хлопцями і дівчатами 16-17 років не встановлено (Р > 0,05).

Аналогічна картина спостерігається щодо рівня особистої тривожності. Як у дівчат, так і у хлопців 15-17 років ми встановили високий і дуже високий рівень особистої тривожності, але статистично вірогідних відмінностей між ними встановлено не було (Р>0,05). Проте за абсолютними показниками рівня реактивної і особистої тривожності незначні відмінності між учнями 15—17 років є (див. табл. 1).

Для оцінки емоційного стану дітей з ДЦП ми використовували тест диференційованої самооцінки психічного стану за шкалою САН, результати якого подані у табл. 2.

Таблиця 2

 

Як свідчать дані табл. 2, хлопці та дівчата з наслідками ДЦП за всіма показниками мають середній, а в деяких випадках завищений рівні самооцінки свого психічного стану. Проте, за винятком хлопців 16 років, самооцінка настрою у яких дещо нижча, ніж у хлопців 15 і 17 років, чіткої її динаміка за роками навчання не встановлено (Ж 0,05).

Оцінку зосередженості, стійкості та концентрації уваги ми проводили за буквеною методикою В.Я. Анфімова. Кількісними показниками оцінки функції уваги було число правильно переглянутих знаків за дві хвилини. Результати дослідження наведено у табл. 3.

Аналіз показників зосередженості, стійкості та концентрації уваги неповносправних учнів 15-17 років з наслідками ДЦП (див. табл.З) не виявив значних змін впродовж навчання у санаторній школі > 0,05). Лише за кількістю переглянутих знаків хлопці 2-го курсу значно поступаються 17-річним учням (Р < 0,05), а за коефіцієнтом продуктивності роботи дівчата 16 років поступаються 15-річним і 17-річним ( Р< 0,05).

Таблиця З

Таким чином, можна зробити такі висновки:

  1. За показниками самооцінки реактивної й особистої тривожності хлопці і дівчата протягом усього періоду навчання у ВТУ мають досить високий рівень реактивної й особистої тривожності.
  2. За показниками самооцінки психічного стану хлопці і дівчата, хворі на ДЦП, у переважній більшості завищено оцінюють свої самопочуття, активність і настрій.
  3. За показниками зосередженості, стійкості та концентрації уваги хлопці і дівчата мають невисокий рівень цих показників.

Визначені і проаналізовані особливості психічного стану неповносправних учнів Костопільської санаторної школи з наслідками ДЦП лягли в основу розроблення програми, спрямованої на корекцію психічного стану та рухової функції неповносправних підлітків традиційними і нетрадиційними засобами фізичного виховання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Ганзина Н.В. Система рекреативно-восстановительных мероприятий в социальной адаптации инвалидов с последствиями детского церебрального паралича: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - М., 1997. - 23 с.
  2. Добровольская Т.А. Основные направления и методы реабилитационной работы с инвалидами молодого возраста вследствие детского церебрального паралича // Медико-социальная, реабилитация больных и инвалидов вследствие ДЦП: Сб. науч. тр. - М., 1991. - С. 112-120.
  3. Полунин B.C. Медико-социальная реабилитация больных, инвалидов и лиц пожи-лого возраста // Сов. здравоохранение.— 1989.— № 9. — С. 27-31.
  4. Финкель Н.В. Социально-психологические особенности личности больных ДЦП // Медико-социальная реабилитация больных и инвалидов вследствие ДЦП: Сб. науч. трудов. - М., 1991. - С. 44-59.

 



Номер сторінки у виданні: 516

Повернутися до списку новин