АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Методологічні аспекти навчання студентів-дизайнерів з особливими потребами проектуванню об’єктів, адаптованих для інвалідів





УДК 72.012:378.14                                                     

Горбик О.Р.

кандидат архітектури

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ –ДИЗАЙНЕРІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ПРОЕКТУВАННЮ ОБ’ЄКТІВ, АДАПТОВАНИХ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

 

У статті розглядаються питання комплексного, системного підходу до адаптації студентів-інвалідів в інтегровану середу навчання шляхом розробки дизайнерських пропозицій щодо пристосування житлових і громадських будівель для вільного використання споживачами - інвалідами в реальних курсових і дипломних проектах на прикладі пропозицій по інтер'єрах будівлі спортивного комплексу.

В статье рассматриваются вопросы комплексного, системного подхода к адаптации студентов-инвалидов в интегрированную среду обучения путем разработки дизайнерских предложений по приспособлению жилых и общественных зданий для свободного использования потребителями инвалидами в реальных курсовых и дипломных проектах на примере предложений по интерьерам здания спортивного комплекса.

Problem about complex, systematical methodical approaches for the training students with the special motivations to design some objects for the using by the invalids are considered in the article. The themes of adaptations students-invalids to integrated sosiaty are studed on the base of the real designing project of the sporting hall as the diploma work.

Можливості вільного пересування інвалідів, доступності для них різноманітних соціально-культурних, торгівельних, спортивних та інших громадських будівель і споруд в нашій молодій незалежній державі ще досить обмежені. Справа в тім, що штучне навколишнє середовище міських і сільських поселень майже повністю формувалося у попередні часи, в основному, в ХІХ – ХХ сторіччях, коли сучасна територія України знаходилися на колоніальному статусі у великих імперіях, де на проблеми існування людей з обмеженими можливостями не зверталося належної уваги. Саме тому, існуюче середовище обітування, що дісталося нам у спадок, недостатньо пристосоване, або, в чомусь, і зовсім вороже до мало захищених верств суспільства. Для ліквідації цього ганебного становища в країні, що вертається в коло європейських держав з сучасною цивілізацією високого ґатунку, і, де проблеми адаптації інвалідів у кращому стані, потрібні значні капіталовкладення, матеріальні зусилля, невтомна праця на протязі тривалого терміну.

Студенти-дизайнери з обмеженими потребами з дитинства знайомі з усіма складностями і недоліками урбанізованого середовища відносно них самих, а це здебільшого сформувало у них психологічно-неусвідомлене почуття власної недосконалості, порівняно з більш здоровими співгромадянами, а також певної безвиході з цього неприємного становища.

При навчанні студентів-інвалідів дизайнерському проектуванню, тобто дисципліні, головне завдання якої надати знання по основним формуванням майбутнього гармонійного функційно і естетично довершеного навколишнього середовища, важливим є саме заняття у них психології меньше – пристосованості, інстинктивного відчуття безумовної ворожості зовнішнього світу [2].

При розробці завдання на курсове та дипломне дизайнерське проектування, кафедрою було прийняте рішення обов’язково включати в проекти окремі розділи і елементи, що повинні виправити або ліквідувати незадовільні умови перебування інвалідів у житлових та громадських будинках, оточуючому середовищі. Приділення пильної уваги цій проблемі, викликало внутрішню психологічну перебудову у студентів з особливим потребами, котрі навіть не підозрювали, що існують певні архітектурно-будівельні, санітарно-гігієнічні, технологічні і протипожежні нормативи, виконання яких може забезпечити задовільне функціонування інвалідів у «безбар’єрному» довкіллі, що формується, у т.ч. і за участю проектантів-дизайнерів.

Однією з творчих науково-методичних засад кафедри дизайну є комплексний, системний підхід до підготовки майбутніх фахівців-дизайнерів, який передбачає постійне «занурення» студентів у навчальний процес побудований на проектуванні реальних об’єктів [1; 120]. Студенти, і, в першу чергу, особи з обмеженими можливостями, виходячи на дипломну роботу, поступово опрацьовують наступні етапи:

  • участь у розробці значного проекту на переддипломній практиці;
  • відбір найбільш цікавої для них частини проекту до подальшої розробки;
  • пошук власної творчої концепції у остаточній версії диплому.

Послідовно втілюючи у навчальний процес курсового і дипломного дизайнерського проектування виконання реальних об’єктів, взятих з тематики провідних проектних організацій, де студенти проходили виробничу та переддипломну практику, наведемо як приклад, розробку дипломного проекту навчально-освітнього рівня «бакалавр» студентами-інвалідами на тему «Дизайнерський проект реконструкції Школи вищої спортивної майстерності по пр. П. Тичини, 18-а у м. Києві».

Ця споруда будувалася у 70-ті роки минулого сторіччя і не мала жодних пристосувань до використання її, як спортсменами, так і глядачами-інвалідами.

Група студентів проходила виробничу і переддипломну практику по проекту реконструкції будівлі, зокрема, приймала участь у обмірах, фіксації існуючого стану, потім інвалідами-дипломантами була запропонована власна дизайнерська концепція формування просторової композиції, реновації, як зовнішньої, так і інтер’єрної частин споруди. Не зупиняючись на багатьох, цікавих з професійної точки зору аспектах дипломної роботи, вкажемо лише на пристосування об’єкту для організації тренувань і змагань спортсменів-інвалідів та можливості спостерігати видовища глядачами-інвалідами.

Перш за все, студентами були вивчені і проаналізовані приклади з багатої європейської практики формування безбар’єрного середовища [3], а також вітчизняні нормативні документи, які мають рекомендаційний характер.

Були визначені основні планувальні та будівельні рішення при реконструкції, що мали б забезпечити можливість безперешкодного відвідання інвалідами спортивного комплексу. З’ясувалося, що, на цей час, спортсмени та глядачі потрапляють у комплекс через один головний вхід, а, по сучасним нормам, ці потоки мають бути розділені. Нажаль, для глядачів існують балкони тільки з стоячими місцями. Ні вхід, ні інші приміщення спортивного комплексу не пристосовані для використання інвалідами.

При реконструкції в проекті були запропоновані схожі, але дещо відмінні в різних частинах будинку планувальні заходи та пристосування для інвалідів-спортсменів і глядачів.

Враховуючи, що головний вхід (в проекті запропоноване використання тільки спортсменами) має розвинений стилобат з сходами та площадками з червоного українського граніту, які не бажано було перебудовувати, дизайнери розробили спеціальні пересувні пандуси з легких металевих конструкцій під навісом, прилаштовані для потрапляння спортсменів-інвалідів у будинок (мал. 1).

В гардеробі і роздягальнях (чоловічих і жіночих) передбачені місця для перевдягання спортсменів-інвалідів, в душових і туалетних функціонально обладнані кабіни (мал. 2).

Для глядацького сектора запроектована прибудова з трибунами для глядачів, зоною розминки спортсменів. На трибунах (поблизу старту і фінішу) передбачені спеціальні майданчики для інвалідів-колясочників, що можуть вільно спостерігати за змаганнями. Прибудова забезпечена двома роз’єднаними вхідними групами, в кожній з яких передбачені зовнішні стаціонарні перекриті навісами пандуси для інвалідів. В туалетах (чоловічих і жіночих) - спеціально обладнані кабіни. В касах, гардеробах і буфетах передбачені місця для глядачів-інвалідів. На трибунах будуються стаціонарні внутрішні пандуси (мал. 3).

Усі двері, вхідні отвори, тамбури, огородження відповідають умовам відвідання об’єкту інвалідами. Намічені додаткові візуальні підсвічуванні кольорові символи і написи для сприйняття особами з вадами слуху.

Ці дизайнерські пропозиції повинні забезпечити тренування і змагання спортсменів-параоліпійців з 10-15 видів спорту, оскільки проектом передбачена прогресивна трансформація легкоатлетичного манежу під різні додаткові спортивні міроприємства, наприклад, гандбол, баскетбол, акробатику, хокей з м’ячем , міні-футбол, бокс, боротьбу, важку атлетику та ін.

Реконструйований комплекс, після реалізації проекту, міг би розширити базу підготовки вітчизняних спортсменів високого класу, у т.ч. інвалідів.

Студенти ІV курсу, які приймали участь у проектуванні та спостерігали за його виконанням, отримали можливість ознайомитися з тими основними заходами, що дозволили б особам з особливим потребами «безбар’єрно» відвідувати любі громадські установи, у т.ч. спортивного призначення.

Практично, усі студенти засвоїли, що виконання таких вимог збільшує загальну вартість об’єктів не більш ніж на 3%, а відвідини їх додатковим контингентам споживачів (інвалідами) має принести підвищення прибутку при їх експлуатації. Як відомо, інвестори, замовники і будівельники, заради здешевлення спорудження житлових і громадських об’єктів та отримання більшого зиску, часто, нехтують гуманними принципами відносно забезпечення людей з особливими потребами цими незначними практичним приладами та улаштуваннями, призваними забезпечити інвалідам комфортні умови.

Власники капіталовкладень, просто, не враховують можливого збільшення майбутніх доходів, заради неправильно зрозумілої, удаваної економії при початковому фінансуванні, на чому мають акцентувати їх увагу майбутні фахівці-дизайнери.

Особливо важливе значення має участь у дизайнерському проектуванні житлових і громадських будинків, пристосованих для інвалідів, саме студентів з обмеженими можливостями, які при розробці проектів отримують надію і упевненість, що завдяки їх майбутній наполегливій праці навколишній світ може змінитися у бік покращення умов проживання, праці і відпочинку цієї обездоленої частини нашого населення. А це безумовно сприятиме зняттю внутрішньої психологічної напруги, щодо відчуження їх суспільством, як неповноцінних, що, безперечно, підсвідомо існує.

Таким чином, включення у курс дизайнерського проектування теми розробки студентами, у т.ч. з особливим потребами, розділів по пристосуванню будівель і споруд для використання інвалідами, сприяє, як психологічній, так і фактичній адаптації їх у сучасне інтегроване середовище.

Література

  1. Горбик О.Р., Ломовський А.І. Нові методичні підходи до курсового дизайнерського проектування інтер’єрів установ громадського харчування. В зб. «Дизайн-освіта 2003: досвід, проблеми, перспективи».: Харків, ХДАДМ, 2003, с. 116-120;
  2. Шевчук О. Особливі вимоги, правила, норми, рекомендації до навчально-педагогічної роботи зі студентами з особливими потребами. – В зб. «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливим потребами»,: Київ, Університет «Україна», 2006, с. 32-35;
  3. Krumelinde H. Behindertengerechtes Wohnen. – Verlagsgesellschaft Rudolf Muller Gmbh, Koln – Braunsfeld, 1979;

Ключові слова: методика, дизайнерське проектування, системний підхід, навчання, студенти-інваліди, психологічна адаптація, спортивні споруди, вхідні групи, пандуси, огорожі, місця для глядачів-інвалідів.

Ключевые слова: методика, дизайнерское проектирование, системный подход, обучение, студенты-инвалиды, психологическая адаптация, спортивные сооружения, входные группы, пандусы, ограждения, места для зрителей-инвалидов.

Key words: method, designing project, student-invalid, adaptation, system, sporting hall, pandus, barrier, sosiaty, intragrate.



Номер сторінки у виданні: 134

Повернутися до списку новин