АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Організація навчальної роботи молодших школярів на уроці образотворчого мистецтва





УДК 376.2:612.825.2                                                                 

Н. О. Квітка

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Статтю присвячено проблемі організації уроків з малювання в школах для дітей зі складними порушеннями психофізичного розвитку (глухих і слабочуючих з розумовою відсталістю) в 1 - 4 класах.

Статья посвящена проблеме организации уроков по рисованию в школах для детей со сложными нарушениями психофизического развития (глухих и слабослышащих с умственной отсталостью) в 1 – 4 классах.

This article is devouted the process of organization lessons of art for children with mental and phisical dissabilities.

Відповідно до вимог Державних стандартів спеціальної освіти (початкова ланка) дітей із порушеннями слуху (глухих та зі зниженим слухом) та Державного стандарту (початкова ланка) дітей із обмеженими розумовими можливостями нами було розроблено програму з предмету „Образотворче мистецтво”, яка реалізує змістові лінії візуального мистецтва: основи образотворчого мистецтва та образотворча діяльність.

Програма з курсу „Образотворче мистецтво” має на меті виховання художньої культури учнів та активізацію їх творчої діяльності на основі досягнення освітньої та корекційно-розвивальної цілей. Освітньою метою навчального курсу є: ознайомлення школярів з основами образотворчого мистецтва (колір, форма, простір, навчальні засоби, художні та образотворчі засоби, загальні положення образотворчої грамоти) та опанування певними знаннями та уміннями в художній діяльності.

Сучасний погляд на місце образотворчої діяльності в корекційно-виховному процесі значно змінився. Вона розглядається не лише як діяльність, яка має певну мету та засоби її досягнення. Вона є компенсаторним, терапевтичним та реабілітаційним засобом для дитини з комплексними психофізичними порушеннями. Вона виникає як засіб комунікативної потреби дітей і задовольняє її. І тут важливо усвідомити, яка саме організація потрібна для реалізації задуманої програми. Навчальний процес відбувається у відповідності з навчальним планом, який передбачає забезпечення учнів відповідного їх можливостям змісту.

Нова навчальна програма представлена у вигляді таблиці, в якій основними є три колонки: „Зміст навчального матеріалу”, „Навчальні досягнення учнів” та „Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати”. У першій подано основні теми та засоби образотворчого мистецтва, орієнтовна тематика за видами живопису та мовленнєвий матеріал, який має засвоїти учень на кінець навчального року.

Специфіку даного предмета відображено у його завданнях:

  • засвоєння елементарних основ образотворчого мистецтва й оволодіння графічно-практичними уміннями й навичками малювання з натури, декоративного малювання;
  • корекція недоліків пізнавальної діяльності учнів шляхом систематичного, цілеспрямованого розвитку умінь розпізнавати і визначати форму, будову, розміри, забарвлення, просторове розташування предметів у навколишній дійсності й в творах мистецтва;
  • аналіз та порівняння (виявляти подібність і відмінність) предметів і явищ, знаходження суттєвих ознак, визначення послідовності роботи під час малювання, здійснення контролю за своєю роботою, оцінювання результатів; розвиток жестової мови та різних функцій мовлення; виправлення недоліків моторно-рухової сфери, розвиток сенсорних здібностей; формування уявлень про візуальне мистецтво, ознайомлення з його роллю у житті людей;
  • розвиток емоційно-естетичного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу й творів візуального мистецтва, інтересу до художньо-творчої діяльності, здатності до сприймання, розуміння і відтворення художніх образів;
  • виховання у школярів основних моральних якостей особистості: працьовитості, охайності, наполегливості, дисциплінованості, вміння працювати самостійно і в колективі.

Організація навчання на уроці малювання покладає на вчителя подвійне навантаження. З одного боку, це предмет навчальний, а з другого – творчий. Але важливо, щоб у процесі творчої діяльності учні засвоїли певні основи з курсу „Образотворче мистецтво” та досягли певних навчальних результатів. Для цього важливим є створити такі педагогічні умови, за яких організація урочних занять буде ефективна.

Організація навчальної діяльності вимагає від вчителя поетапності та поступовості у кроках – від розвитку у дітей почуття прекрасного в житті та мистецтві до засвоєння ними художніх знань, вмінь та навичок. Навчити дітей бачити красу навколо себе починається зі сприймання. Воно є провідною функцією, на основі якої формуються всі інші психофізичні процеси: пам’ять, мислення, уявлення, мовлення тощо. Отже, починаючи зі спостереження, досліджуючи предмети, порівнюючи їх, знаходячи посеред інших, вивчаючи їх назви, кольори, форми, розміри тощо треба не забувати, що саме емоції впливають на сферу сприймання. Позитивні емоції, які виявляються у посмішці, радості та оптимізмі покращують не лише психічний стан дитини, а й змінюють на краще фізичне самопочуття учнів.

Сприймання школярів даної категорії представляє собою своєрідну систему, яка має свої особливості, які негативно впливають на можливості знайомства з оточуючим світом та його пізнанням. Але за допомогою вчителя учні мають отримати необхідні враження, пояснення щодо ознак предметів та їх властивостей.

Для розвитку емоційно-образного сприймання організація будь-якого уроку образотворчого мистецтва має відбуватися в формі емоційно-насиченої та цікавої гри для дитини з безпосередньою участю вчителя чи вихователя.

Основні завдання, які вирішуються в іграх та вправах, спрямовані на орієнтування в навчальному просторі, на ознайомлення з робочим місцем та навчальним приладдям, на організацію своєї діяльності. Водночас, учні досліджують знайомі та незнайомі предмети, запам’ятовують їх на вигляд, порівнюють, аналізують їх за складовими частинами, відтворюють на малюнку, виробляють точність та узгодженість рухів, розвивають оковимір, називають їх за допомогою жестової мови, усно, дактильно. Треба враховувати, що зовнішня сторона організації гри або вправи повинна відповідати навчальному заняттю. Без цього неможливо підтримувати належний інтерес з боку учнів.

Удосконалення матеріально-технічної бази надає вчителю можливість урізноманітнити форми занять. Наявність паперу різного формату та щільності; індивідуальні дошки для малювання; „куток творчості” (на стіну прикріплюється лист цупкого паперу (можна використати шматок шпалер), на якому учні мають змогу самостійно малювати олівцями,  фломастерами, маркерами тощо або виконувати колективні роботи під керівництвом вчителя); смужки тонованого та білого тонкого паперу або картону; набори кольорових олівців (12 шт.), фломастерів, маркерів; ілюстрації до літературних творів, зокрема, казок; таблиці, плакати, листівки, фотографії, іграшки, моделі, муляжі, природний матеріал (на вибір вчителя) посилить зацікавленість учнів та забезпечить емоційність в процесі уроку.

Знайомство з предметами довкілля відбувається і у стінах класу.

Вчителю необхідно створити умови для збагачення образно-емоційного досвіду учнів, активізації їх чуттєвої сфери у процесі знайомства з предметами, їх формою, розміром, кольором тощо. І тоді, з опорою на свій особистий чуттєво-емоційний досвід, дитина зможе відобразити на малюнку знайомі предмети. Важливими засобами активізації діяльності учнів є підтримка зацікавленості та успіху в процесі уроку, своєчасна допомога, доброзичливе ставлення, підкреслена похвала та відповідні форми роботи:

  • демонстрація, яка безпосередньо знайомить учнів з тим чи іншим предметом класу, його формою, розміром, кольором тощо;
  • гра, під час якої учні активно залучаються до процесу;
  • екскурсія, на якій учні накопичують емоційні враження та набувають знання.

Принципове значення для засвоєння матеріалу має його доступність.

Завдання повинні відповідати можливостям дитини, а перехід від одного завдання до іншого відбувається лише з допомогою вчителя. Дитину може зацікавити тільки таке завдання, яке вона може виконати, нехай навіть з допомогою дорослого. Важко передбачити, яке завдання буде відповідати можливостям дитини на початковому етапі навчання, але враховуючи особливості дитини треба цілеспрямовано допомагати їй у розвитку, знаходячи такі, які зацікавлять і не будуть надмірно втомлювати дитину.

Ось,  наприклад,  ознайомлення з різними видами та типами ліній.

Необхідно показувати все на прикладах (ручка, олівчик, лінійка, доріжка, стіл, стільчик, ліжко). Але лінії бувають прямі, а бувають похилі, як дощик; хвилясті, як хвиля; дугоподібні, як місяць; кругові, як м’ячик чи сонце тощо.

Як тільки стане це завдання дітям звичним, знайомим, вони і почнуть малювати лінії. Потім, заохочуючи їх, повторити завдання ще раз.

Для вирішення завдань курсу „Образотворче мистецтво” у початковій ланці слід використовувати такі різновиди занять: декоративне малювання, малювання з натури, тематичне малювання. Запровадженню цих видів занять має передувати пропедевтична робота, що проводиться у першому класі на початку першого півріччя. Змістом уроків пропедевтичного періоду є ознайомлення дітей з основами образотворчої грамоти, малювання різних видів і типів ліній, малювання предметів різних за формою, кольором та розміром. Вчитель має проводити роботу, спрямовану на розвиток в учнів уваги, слухо-зоро-вібраційних відчуттів, сприймання, уявлень про образотворче мистецтво, організацію своєї діяльності, користування основним навчальним приладдям.

Організація уроку з декоративного малювання має починатися з ознайомлення учнів зі зразками декоративно-прикладного мистецтва.

Ознайомлення з орнаментом, візерунком та декоративними композиціями може відбуватися як у класі образотворчого мистецтва, так на шкільній виставці, яка є в кожній школі. Дуже корисно проводити екскурсії у виставкові зали народних митців. Це забезпечує сильний емоційний підйом настрою учнів, сприяє підвищенню їх пізнавальної активності та формування у них почуття прекрасного. Учні, маючи певний досвід , вже з цікавістю складають власні візерунки у смузі, трикутнику, квадраті, колі, призначених для прикрашення предметів побуту.  Вони вчаться поєднувати кольори, повторювати або чергувати елементи орнаменту. Саме на уроках декоративного малювання слід наблизити учнів до декоративно-прикладного мистецтва і допомогти їм уподобати цей жанр.

В процесі зображення фруктів, овочів, предметів та об’єктів з натури вчителю необхідно на кожному уроці пояснювати і показувати закономірності побудови реальної форми предмета, визначати всі етапи його відтворення, розвиваючи наглядно-образне мислення. Основними вимогами до організації уроку малювання з натури є використання наочності:

  1. справжні об’єкти та предмети малювання з натури та майстерно зроблені з будь-якого матеріалу їх копії (наприклад, зроблені іншими учнями фрукти та овочі із пап’є-маше тощо);
  2. предмети та об’єкти зображення нескладної форми та одноманітного кольору;
  3. урахування графічних можливостей учнів;
  4. дотримання певної послідовності під час малювання;
  5. допомога вчителя.

Дуже важливо навчити школярів постійно порівнювати свій малюнок з натурою.

Зображення явищ навколишнього середовища та ілюстрування уривків із літературних творів є змістом уроків тематичного малювання.

Основним завданням в процесі організації цих уроків є формування в учнів емоційного ставлення та інтересу до життя, в якому є місце для всіх і всього: сонечка в небі, райдузі після дощу, сніговику, рибкам в акваріумі, героям казок тощо. В початкових класах зображення окремих персонажів із життя має бути вирішено в простих за формою та кольором рішеннях. Для створення будь-якого художнього образу у власних роботах, вчитель повинен зосередити свої зусилля на активізації зорових уявлень, формуванні в учнів творчого задуму. Після пояснення та показу прийомів роботи з допомогою вчителя учні визначають сюжет, назви об'єктів зображення, які вони будуть малювати, місце, засоби та послідовність виконання завдань.

Виконання сюжетних малюнків є приоритетним напрямком в навчанні образотворчого мистецтва. Передача зв’язного змісту образотворчими засобами сприяє розвитку в учнів образного мислення та різних функцій мовлення. Організація комплексного заняття, в якому поєднуються література, драматизація, ліпка, аплікація та малюнок сприяє розвитку мислення, мовлення та накопиченню образотворчого досвіду.

Змістом навчальної програми передбачено систематичне повторення засвоєного матеріалу з метою його закріплення та належного усвідомлення учнями. Так, роботу з розділів „Декоративне малювання” та „Малювання з натури” розподілено дозовано з 1 по 4 класи з поступовим ускладненням завдань, які передбачають засвоєння певних знань, умінь та навичок щодо їх практичного застосування. Крім того, у програмі враховано сезонність пір року. Учні спостерігають явища природи та більш реально малюють предмети та об’єкти з натури.

На уроках образотворчого мистецтва особливого значення надають формам роботи, які в учнів початкових класів викликають свідоме, предметне та художнє переживання. Індивідуальна форма роботи є необхідною для виправлення недоліків рухової сфери, орієнтування у просторі, засвоєння мовленнєвого матеріалу.

Велике значення для формування комунікативних здібностей особистості має колективна форма роботи, яку доречно використовувати під час підготовки до будь-якого свята. Виконання колективної листівки до дня вчителя або дня народження учня класу сприяє розвитку спілкування між дітьми, формування спільної діяльності в процесі виконання завдання. Це забезпечує позитивний вплив образотворчого мистецтва на розвиток особистості учня.

В процесі організації навчальної діяльності важливо не стільки досягти певного результату, скільки створити такі умови, які сприяють загальному розвитку дитини, за яких кожен учень повірить у свої можливості та відчує успіх, задоволення, емоційну піднесеність в процесі будь-якого заняття з образотворчого мистецтва. Отже, можна зауважити, що організація уроків з малювання вимагає від вчителя особливої творчої уяви, фантазії, наполегливості, терпіння в сумісній роботі з учнями, для яких мистецтво – це шанс на успіх.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Головчиц Л.А. Коррекционно-педагогическая помощь дошкольникам с недостатками слуха с комплексными нарушениями в развитии. – М. // Дефектология.
  2. Державний стандарт початкової освіти дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. − К., 2003.

Ключові слова: діти зі складними порушеннями психофізичного розвитку.

Ключевые слова: дети со сложными нарушениями психофизического развития.

Key words: children with mental and phisical dissabilities.    



Номер сторінки у виданні: 335

Повернутися до списку новин