АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Інклюзивне університетське середовище як запорука якісної і доступної вищої освіти





УДК 376:378(075.8)                                            

Кольченко К.О., Нікуліна Г.Ф.

кандидати технічних наук

ІНКЛЮЗИВНЕ УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ І ДОСТУПНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті розглянута інклюзивна вища освіта як втілення нової парадигми в системі освіти України. Визначені вимоги до інклюзивного університетського середовища. Показана необхідність впровадження принципу неперервності інклюзії людей з інвалідністю, як одного із основних чинників їхньої інтеграції у суспільство.

В статье рассмотрено инклюзивное высшее образование как новая парадигма в системе образования Украины. Определены требования к инклюзивной университетской среде. Показана необходимость внедрения принципа непрерывности инклюзии людей с инвалидностью, как одного из основных условий их интеграции в общество.

Inclusive higher education as new paradigm in the system of higher education of Ukraine is considered. Requirements for inclusive university environment are defined. The necessity of long life inclusion principle implementation for people with disability as one of main conditions of their social integration is shown.

Взявши курс на Європейську інтеграцію, Україна має приділити особливу увагу на створення умов для розвитку освіти, забезпечення її якості і доступності. Це дасть змогу сформувати нову генерацію фахівців, озброєних сучасними знаннями і технологіями, що, в свою чергу дасть могутній поштовх для економічного, національного та духовного відродження країни.

Як зазначено у доповіді Міністра освіти і науки Україна І.О.Вакарчука на підсумковій Колегії Міністерства освіти і науки України (21 березня 2008 року, м. Київ), „Сьогодні, досягши певного рівня економічного розвитку, ми вже спроможні запропонувати молоді з особливими потребами широкий вибір безбар‘єрних форм організації навчального процесу, зокрема, інтегровану (інклюзивну) форму навчання, яка дає можливість молоді зазначеної категорії навчатись в звичайних академічних групах” [1].

За останні роки в Україні відбулись значні зрушення в галузі соціалізації людей з особливими потребами. Прийнята низка законодавчих актів, які створюють умови для полегшення життєдіяльності таких людей, підвищення їхньої мобільності, професійної підготовки та працевлаштування. Збільшилась кількість вищих навчальних закладів, що приймають на навчання студентів з особливими освітніми потребами. Завдяки засобам масової інформації та діяльності громадських організацій, які опікуються проблемами людей з інвалідністю, підвищилась обізнаність суспільства щодо нагальних проблем інвалідів. Україна, як член міжнародної спільноти, переходить до нової світоглядної парадигми – „Єдине суспільство, яке включає людей з різноманітними проблемами”. Формується нова культурна і освітня норма – повага до людей фізично та інтелектуально неповносправних, яка закріплена міжнародним законодавством на рівні Організації Об‘єднаних Націй [2].

Втіленням цієї нової парадигми в системі освіти України і є поступовий перехід від концепції інтегрованої освіти до концепції інклюзивної освіти на всіх її рівнях (дошкільної, загальноосвітньої, вищої, післядипломної). Якщо інтеграція може бути визначена як входження людини у суспільство, освітні заклади, інші колективи на регулярній основі, то інклюзія передбачає забезпечення можливості повноцінної участі кожної людини у всіх сферах діяльності цих спільнот, тобто створює умови для їх архітектурної, інформаційної, освітньої та соціальної безбар‘єрності. Основна відмінність цих підходів полягає у тому, що при інтеграції людина пристосовується до закладу освіти, а при інклюзії - навпаки, освітній заклад створює всі необхідні умови для задоволення індивідуальних потреб людини.

Інтегрована освіта почала впроваджуватись у передових країнах Західної Європи та Північної Америки ще на початку 70-х років ХХ сторіччя як наслідок розбудови в них громадянського суспільства. Після прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Декларації про права інвалідів [3] та Всесвітньої програми дій по відношенню до інвалідів [4] розпочалась розробка основ інклюзивної освіти.

Інклюзивна вища освіта базується на принципі забезпечення основних прав людини на здобуття освіти за місцем проживання і передбачає навчання в умовах інтегрованого вищого навчального закладу. За аналогією із загальноосвітніми закладами – учасниками проектів „Розвиток модельних центрів інклюзивної освіти” та „Розвиток ресурсних центрів для батьків дітей з особливими освітніми потребами” [5] інклюзивні вищі навчальні заклади мають забезпечити спектр необхідних послуг відповідно до різних освітніх потреб студентів. Для забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти насамперед необхідно:

  • забезпечити безбар‘єрність освітнього середовища;
  • адаптувати навчальні програми та плани;
  • віднайти оптимальні технології і методи навчання;
  • створити парк технічних засобів (ноутбуків, диктофонів, луп тощо) для надання необхідної технічної підтримки відповідно до нозологій, індивідуальних потреб і різних форм навчання людей з особливими освітніми потребами;
  • підготувати адаптоване навчально-методичне забезпечення;
  • забезпечити умови для всебічного розвитку особистості студентів, їхньої повноцінної участі у студентському житті: наукових та творчих конкурсах, спортивних змаганнях, зборах-походах, студентських формуваннях;
  • підготувати до нового стилю роботи науково-педагогічний колектив.

Підготовка викладачів до роботи в умовах інклюзивного університетського середовища є однією з головних складових успішного впровадження інклюзії. Більшість викладачів університетів непедагогічного профілю необізнані з основами корекційної педагогіки та психології, тому потребують спеціальної педагогічної підготовки у вигляді курсів підвищення кваліфікації, семінарів-тренінгів, методичних семінарів. Дуже важливим є обмін досвідом роботи з колегами, які викладають в одних і тих же академічних групах, що допомагає вирішити низку навчальних та комунікативних проблем, упередити можливі міжособистісні конфлікти, визначити студентів, які потребують додаткової уваги та консультування. Обмін досвідом викладання навчальних дисциплін студентам певних нозологій, особливо із сенсорними вадами, допомагає викладачам краще зрозуміти особливості сприйняття навчального матеріалу такими студентами, зробити заняття більш ефективними і цікавими та значно підвищити пізнавальну активність та успішність студентів.

Інклюзивне університетське середовище, навіть організоване на високому рівні, може, на жаль, вирішити лише частину проблем людей з інвалідністю. Отримавши освіту, середню чи вищу, випускники з інвалідністю стикаються з соціальною бар‘єрністю нашого суспільства, яке не готове сприйняти їх, як рівних. Парадокс полягає у тому, що адаптована до соціального середовища молодь з інвалідністю, яка навчалась в інклюзивному навчальному закладі, попадає в неадаптоване до неї суспільство. Безумовно, перехід від навчального закладу до ринку праці, а втім і до трудового колективу є стресовим для будь-якого випускника, особливо для випускника з інвалідністю. Але результати опитувань випускників нашого університету та їхніх роботодавців показали, що не менший стрес відчувають і колеги по роботі, які вперше стикаються з людиною з інвалідністю. Адаптація до зовнішнього вигляду нового колеги, до особливостей мовлення чи манери спілкування, до особливих умов організації робочого місця вимагає певного часу, необхідного для формування сприятливого психологічного клімату в колективі і готовності прийняти його як рівного.

Тобто по завершенню процесу інклюзії студента з інвалідністю у навчальний заклад, розпочинається процес його інклюзії у робочий колектив, запорукою успішності якого є взаємозв‘язок фахівців навчального закладу з роботодавцями. Пройшовши зі студентом непростий шлях подолання труднощів у навчанні, фахівці навчального закладу можуть значно полегшити процес взаємної адаптації випускника і трудового колективу і допомогти прискорити його інклюзію у виробничий процес.

Таким чином, інклюзію слід розглядати як неперервний і послідовний процес. Навчання в інклюзивному середовищі допомагає людині з інвалідністю не тільки здобути якісну вищу освіту, а й інтегруватися у соціальне середовище, здобути впевненість у собі, всебічно розвинути свої здібності,

підготуватись до гідного працевлаштування.

Результати аналізу зарубіжних літературних джерел свідчать про те, що проблема інклюзії у навчання та подальшої інтеграції людини з інвалідністю у суспільства є інтернаціональною і досі актуальною [8]. Шляхи і можливості вирішення цих проблем нерозривно пов‘язані з соціальними, культурними, політичними, етнічними та економічними особливостями кожної країни. Тому увага, яка приділяється розбудові інклюзивної освіти в Україні, є ще одним кроком до Європейської інтеграції.

Література

1. Вакарчук І.О.  Вища освіта України –  європейський вимір:  стан, проблеми, перспективи //„Освіта України”, 19-26 березня 2008 р.-С.4-7.

2. Колупаєва А.А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади: Монографія.-К.:Педагогічна думка, 2007.- 458 с.

3. Декларация о правах инвалидов, провозглашена резолюцией 3а 447(ХХХ) Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975 года/Права інвалідів в Україні.-2-е вид.,доп і перероб.-К.:Сфера,2002.-С.13-32.

4. Всемирная программа действий в отношении инвалидов:Прийнята 37/52 Резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 3 декабря 1982г.//Національна Асамблея інвалідів України.-2002, вип.1.

5. Як досягти змін: посібник для батьків і педагогів з обстоювання та захисту прав дітей з особливими освітніми потребами та громадської діяльності.-Всеукраїнський фонд „Крок за кроком”.-К.:ФОП Придатченко П.М., 2006.-140с.

6.Кольченко К.О., Нікуліна Г.Ф. Вища освіта в Україні: від інтеграції до інклюзії//Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами:Зб.науковихє праць.-№4(6).-К.:Університет «Україна», 2007.-С.8-14.

7. Таланчук П.М., Кольченко К.О., Нікуліна Г.Ф. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі /навчально-методичний посібник /-К.: Соцінформ, 2004.- 128 с.

8. Diane Lea Ryndak, Sandra Alper. Curriculum and instruction for students with significantdisabilities in inclusive settings.-New York.-2003.-490p.

Ключові слова: інклюзія, інтеграція, інклюзивне університетське середовище, безбар‘єрність освітнього середовища, соціальна бар‘єрність.

Ключевые слова: инклюзия, интеграция, инклюзивная университетская среда, безбарьерность образовательной среды социальная барьерность.

Key words: inclusion, integration, inclusive university environment, accessibility of university environment, social barriers.



Номер сторінки у виданні: 10

Повернутися до списку новин