АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Роль комунікативного аспекту для студентів з особливими потребами





M. В. Недашківська

РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОГО АСПЕКТУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

У статті звернено увагу на комунікаційний підхід, оскільки основна мета при вивченні іноземної мови  здатність спілкуватися.

В статье обращено внимание на коммуникационный подход, поскольку основная цель при изучении иностранного языка — способность общаться.

Special attention in the article is paid to the communicative approach, as the main purpose of learning a foreign language is to enable our students to communicate in it.

Правильна організація навчання і виховання людей з особливими потребами залежить від багатьох чинників і насамперед від придатності і здібностей інваліда, його фізичної спроможності відповідно до вимог різних професій, рівня раніше отриманої загальної середньої або спеціальної освіти, психологічної готовності до подолання різних перешкод. Для кожної групи інвалідів характерні ті чи інші труднощі.

Головним завданням підготовки студентів з особливими потребами до професійної діяльності є інтеграція в різних сферах життя суспільства. Такі фактори, як комунікація, самообслуговування, фізична незалежність, орієнтація, контроль за своєю поведінкою, є показниками рівнів адаптації студента до різних етапів і завдань навчальновиховного процесу.

Навчання для людей з особливими потребами — це передусім підвищення їхнього соціального статусу, розвиток навичок і вміння працювати, подруге, допомога стати впевнено на ноги і зробити суттєві кроки у професійному зростанні.

Працюючи над удосконаленням змісту навчання, треба мати на увазі творче врахування досвіду минулого і сучасного з тим, щоб використати все те, що може підвищити рівень підготовки спеціалістів з особливими потребами.

Серед заходів, проведення яких забезпечує успішне оволодіння дисципліною, важливого значення набуває правильна організація режиму дня та навчальної діяльності студента з особливими потребами. Режим дня значною мірою визначає стан здоров'я і працездатності людини. Особливо це важливо на перших курсах. Збереження у студентів високої працездатності протягом усього робочого дня — одне з основних завдань. Відомо, що впродовж навчального дня студенти працюють нерівномірно, їхні працездатність і увага то підвищується, то знижується у зв'язку із втомою. Третя і четверта пари багато в чому поступаються перед першою і другою.

Щоразу перед викладачем, який працює зі студентами з особливими потребами, стоять питання: як активізувати їхню комунікативну діяльність; як допомогти відчути власну самодостатність, повірити, що кожен може знайти свою «формулу успіху».

Налагодження міжнародного співробітництва в усіх суспільно важливих сферах життя України потребує висококваліфікованих фахівців, які б могли вільно здійснювати ділове спілкування з представниками інших країн. Для досягнення важливих результатів у будьякій сфері замало лише читати та розуміти будьяку іншомовну літературу, передусім приймати інформацію англійською мовою. Важливим є ще й уміння спілкуватися, складати ділові документи, користуватися комп'ютерною технікою.

Важливого значення за цих обставин набувають дослідження механізмів комунікації, виявлення продуктивних умов розвитку комунікативної активності у вивченні іноземної мови.

Серед учених спостерігається загальний інтерес до комунікативної природи мови (В. В. Богданов, Б. Ю. Городецький, О. А. Земська, Т. М. Ушакова). В їхніх дослідженнях поняття «комунікативна активність» використовується у значенні людського спілкування, передавання інформації, думок, ідей певним кодовим способом.

Володіння англійською мовою є дуже важливим для підготовки молоді до самостійного життя у цивілізованому суспільстві. На мою думку, кількість годин, що відведено на її вивчення в навчальних закладах, досить обмежена, і цей час повинен бути використаний ефективно, з максимальною активізацією комунікативної діяльності.

Особливість іноземної мови полягає в тому, що під час її вивчення студенти засвоюють не знання основ науки, а формують уміння та навички користування чужою мовою як засобом спілкування.

На заняттях з іноземної мови насамперед варто забезпечувати комунікативну активність студентів, вільний обмін думками з наявної теми, що сприяє ефективнішому засвоєнню знань, учить мистецтва спілкування, стимулює пізнавальну активність, розвиває особистість. Тільки в разі практичної співпраці в людини формується почуття господаря, трудової активності, прагнення до самовдосконалення. Жоден студент, беручи участь в обговоренні питання, не може ігнорувати думку колективу. Колектив стосовно індивіда є суспільним вихователем, закріплює у свідомості студента почуття відповідальнослі безпосередньо перед своєю групою і загалом перед суспільством.

Що стосується студентів з особливими потребами, то треба виходити з того, що треба ставити проблемні ситуації, що мають кілька варіантів розв'язання, з яких студенти можуть самостійно знайти рішення. Безперечно, особистість повинна усвідомлювати комфортність свого існування у студентській групі, оскільки соціальнопсихологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на її психічне здоров'я.

Для розвитку та повноцінного життя будьякій людині потрібне спілкування. Людині з особливими потребами воно особливо важливе. Спілкування з однолітками заохочує до активного життя, сприяє їхньому розвитку та адаптації, допомагає подоланню духовної й фізичної самотності, створює умови для швидкої соціальної адаптації.

Найважливіше, що повинно турбувати викладача, — це створення мовленнєвої взаємодії. Для розвитку комунікативної активності можна використовувати багато цікавих форм, методів, прийомів роботи. Це і процес створення навчальної мовної ситуації, використання дидактичних ігор, побудова проблемного навчання. Щоб створити атмосферу спілкування на занятті, викладач може почати з невимушеної бесіди, що потім переростає в завдання студенту, якого залучають до спілкування.

Таким чином, щоб показати студенту важливість мовленнєвих вправ, заняття повинно бути сплановано в такий спосіб, щоб кожна мовна одиниця була представлена функціонально, тобто як певна комунікативна опора.

Комунікативні опори, зміцнюючи водночас набуті навички, ненав'язливо підказують студентам, що можна сказати у тому чи іншому разі і як сформулювати думку.

Ефективність такої роботи пов'язана з тим, що не обмежується свобода творчості ні сильного, ні слабкого студента.

Мету, що ставить перед собою викладач іноземної мови, можна вважати досягнутою, якщо у студентів сформовано практичні вміння і навики сприймати на слух іноземну мову, а також спілкуватися на теми, що безпосередньо пов'язані з майбутнім.

Таким чином, працюючи зі студентами з особливими потребами, треба враховувати їхню певну специфіку, при цьому стверджуючи, що освіта для всіх категорій студентів має однакові вимоги, рівень і якість.

Нині однією з найактуальніших та важливих педагогічних проблем розвитку людини, яка навчається, виховується, формується, є проблема становлення творчої особистості. Адже саме цілісна, духовно багата, творча особистість, за А. Маслоу, «спроможна посправжньому управляти майбутнім, лише така особистість може з певністю дивитися «в обличчя новизні».

Перед викладачем на кожному занятті повсякчас постає проблема органічного сполучення загальноколективної діяльності, залучення студентів до різних форм навчальної діяльності, оскільки в колективі завжди є потреба у спілкуванні. Звідси головна мета викладача — досягти максимальної комунікативної активності студентів на усіх етапах заняття. Адже осмислення нового матеріалу — це не тільки засіб досягнення комунікативної мети, адже студенти вже вчаться самостійно аналізувати мовний матеріал для подальшого вивчення.

Колективна діяльність для більшості студентів — усвідомлення особистої праці як важливої частини колективної творчості. Вона має і особливий виховний вплив на студентів, оскільки вони вчаться уважніше ставитися до спільної мети. Проблеми колективного виховання не нові, але дуже важливі і сучасні через те, що діяльність особистості в колективі дає їй певні можливості для самовираження, самореалізації, самовпевненості, самооцінки (за 3. Фрейдом) і в підсумку — досягнення рівноваги у стосунках особистості з оточенням.

Справді, спілкування студентів у процесі навчальної діяльності, особливо колективної, цінне тим, що яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожного, розширюється коло його почуттів, загострюється осмислення тих явищ, яких він раніше не помічав. Тобто вдосконалюється емоційночуттєва сприйнятливість та інтелектуальнопізнавальні можливості особистості.

Саме колективна праця за умови її оптимальної організації дає змогу будьякій особі максимально реалізувати свої здібності. Адже кожен студент, який зможе водночас працювати самостійно і в колективі, відчуватиме як свою індивідуальність, так і вплив групи. І чим більшу зацікавленість викличе у студента участь у колективній роботі, тим більше перспектив відкриється на шляху до його гармонійного розвитку.

Комунікативна функція відома ще з античних часів, але особливо актуальною вона є нині, коли так званий комплекс некомунікабельності стосується багатьох людей. Колективна діяльність може "лікувати" таких студентів від замкненості й невпевненості, спонукаючи їх до самовдосконалення, бо характер колективних завдань нібито заздалегідь визначає ієрархію ролей і деякою мірою диктує свій попит відносно конкретних якостей людей (ерудиція, кмітливість, терпіння, аналітичне мислення, ризик, уміння доводити).

Класик педагогічної майстерності К. Ушинський дав точне визначення важливості освіти у формуванні розвиненої та мислячої особистості, що можна назвати девізом: «Не вміти добре виражати свої думки недолік; але не мати самостійних думок — набагато більший недолік; самостійні ж думки випливають лише із самостійно набутих знань».

Без прагнення виявити своє бачення на шляхи розв'язання проблемних ситуацій, без бажання вкласти своє «Я» у те, що ти робиш, не варто й сподіватися на появу таких рис характеру, як творча сміливість, ініціативність, здатність приймати нестандартні рішення, бо вони — результат напруженої, наполегливої, цілеспрямованої праці задля розвитку своїх здібностей, інтелекту, зміцнення сили волі.

Головне завдання викладача — створити саме такі умови, за яких студенти, налаштовані на подібну працю, виявляють бажання творити, отримуючи від такої праці задоволення і відчуваючи приязні емоції з боку свого оточення.

Література

  1. Андрущенко В. П. Модернізація вищої освіти: проблеми теорії, методології практики // Матеріали міжнародної науково-практичної конфе-ренції.— Харків, 2005.— С. 8-17.
  2. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мо-ви // Пер. і адаптація Л. В. Биркут.— Oxford university Press, 1998.
  3. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодні іноземних мов (концепція) // Іноземні мови,— 1995.— № 1.— С. 5-9.
  4. Соціальний захист: інформаційний та науково-виробничий журнал,- К., 2001.- № 1.

Ключові слова: іноземна мова, комунікаційний підхід, інтеграція, навчальна діяльність.

Ключевые слова: иностранный язык, коммуникационный подход, интеграция, учебная деятельность.

Key words: foreign language, communicative approach, integration, educational activity.



Номер сторінки у виданні: 54

Повернутися до списку новин