АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Державна служба зайнятості і люди з особливими потребами





УДК 35.085:65.01

С. В. Карпенко,

кандидат економічних наук, доцент

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ І ЛЮДИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

В Україні державна служба зайнятості, зацікавлена в навчанні людей з інвалідністю для входження в інтегровану університетське середовище, тільки починає свою діяльність. Це вимагає планомірної, клопіткої та тривалої спільної роботи науковців, педагогів і медиків за участю людей з особливими потребами, а також громадських організацій інвалідів. Основа здобуття вищої освіти - державні освітні стандарти, обов'язкові для всіх людей з особливими потребами незалежно від стану їх здоров'я. Тільки при такому підході до людей з інвалідністю вони, як професіонали, можуть в подальшому бути конкурентоспроможними на ринку праці.

В Украине государственная служба занятости, заинтересованная в обучении людей с инвалидностью для вхождения в интегрированную университетскую среду, только начинает свою деятельность. Это требует планомерной, хлопотливой и продолжительной совместной работы научных работников, педагогов и медиков с участием людей с особыми потребностями, а также общественных организаций инвалидов. Основа обретения высшего образования государственные образовательные стандарты, обязательные для всех людей с особыми потребностями независимо от состояния их здоровья. Только при таком подходе к людям с инвалидностью они, как профессионалы, могут в дальнейшем быть конкурентоспособными на трудовом рынке.

Ukrainian state employment service is interested in teaching people with disability for their engagement into integrated university environment and only starts to understand that for this reason it is needed planed, busy and permanent cooperation of scientific workest, teachers and medical workers with participation of people with special needs and public organization of handicapped. State standards are the bases of getting of higher education, they are obligatory for all people with disabilities regardless of their health. Only thanks to this approach to people with disability, they would be competitive professionals at the labor market.

Останнім часом у соціальноекономічній практиці є загальновизнаним, що: найвища цінність — це людський фактор, якість трудового життя людей, зокрема людей з особливими потребами. Успіх будьякої фірми покладено у вирішенні соціальних проблем її працівників та людей з особливими потребами, чому не менше сприяють менеджери з персоналу, кадрові служби організації та державні служби зайнятості. Реформа державної служби нашої країни має за мету вирішення як національних проблем стабілізації економічного життя, так і включення України в розв'язання актуальних проблем навчання та виховання людей з особливими потребами в контексті вимог Болонського процесу [3; 9]. Поряд із цим розгортання міжнародної економічної діяльності нашої країни дає можливість включитись у міжнародну інституційну систему, що дасть змогу їй раціонально використовувати всі людські можливості, у тому числі людей з особливими потребами, перейняти оптимальні форми світового досвіду щодо здійснення ринкової трансформації державної служби.

Нині перехід до постіндустріальної й інформаційної епохи, становлення громадянського суспільства створюють передумови і водночас вимагають дедалі більшого зміцнення позицій гуманізму. Гуманізація праці — не її перетворення відповідно до уявлення про самоцінність людини, про те, що людина — зміст і основа буття, а отже, — зміст і сенс будьякої діяльності.

У психології особистості гуманізм розглядають як максимально високий рівень свідомого стосунку людини з іншими людьми: загальне позитивне ставлення до них, глибока повага до людини, її гідності, незалежно від соціального статусу, здатність і готовність виявити стосовно конкретної людини чи групи людей в організації щиру теплоту, надати їй посильну допомогу та підтримку. Реально недекларованого гуманізму, як правило, не завжди дотримуються на практиці. Головним ресурсом наразі стає людський капітал, який належить не авторитарній державі і не господарю підприємства чи іншої організації, а самій людині. Людина, її особистість, творчий потенціал і здібності становлять основу будьякої діяльності.

В Україні в останні роки нагромадилася певна кількість наукових і практичних знахідок у галузі управління людськими ресурсами та людей із особливими потребами. Достатньо звернутися до робіт, що дістали широку популярність — Л. Е. Довгань, М. І. Долішнього, К. О. Кольченко, В. В. Масенко, С. А. Місяка, П. М. Таланчука, В. М. Шияна та ін., аби пересвідчитись у тому, що проблеми економіки праці, мотивації, стимулювання тощо постійно перебувають у центрі уваги відомих учених вітчизняної науки і практики управління людським потенціалом та людей з особливими потребами.

У цьому зв'язку проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами виходять на одне з провідних місць у системі господарського механізму нашої держави. їхнє раціональне розв'язання передбачає знання передумов, законів і закономірностей, тенденцій, напрямів, механізму реалізації міжнародної економічної діяльності на національному та інтернаціональному рівнях.

В Університеті «Україна» при відділі спеціальних технологій навчання створено Центр самостійної роботи студентів з особливими потребами (далі — Центр). У Центрі обладнано робочі місця для студентів із вадами зору, слуху, опорнорухового апарату, створено постійно поповнювану спеціалізовану навчальну бібліотеку, організовано доступ до Інтернету. Медіатека — зібрання навчальної та художньої літератури, підручників, посібників, конспектів, лекцій, довідників, методичного й ілюстративного матеріалу, що представлені у формі, адаптованій до потреб студентів з особливими потребами. Адаптована література може бути надана студентам у друкованому вигляді, на CDдисках чи дискетах, на аудіоносіях.

Студентам надають технічну, інформаційну та консультаційну підтримку, зокрема:

— навчання роботи на комп'ютері та офісній техніці;

— надання студентам із вадами зору можливості роботи на комп'ютеризованих робочих місцях, обладнаних синтезаторами мови;

— надання доступу до офісного і адаптивного технічного обладнання для сканування навчальної літератури та її переведення в електронний вигляд, прослуховування аудіозаписів лекцій, виконання самостійних практичних завдань тощо;

— надання доступу до медіатеки (альтернативної бібліотеки аудіо, тифло та електронних навчальних матеріалів);

— надання допомоги у подоланні труднощів, що виникають під час навчання;

— надання інформації щодо сучасних технологій і технічних засобів навчання студентів з інвалідністю.

У Центрі працюють курси комп'ютерної грамотності для незрячих студентів за методикою Комп'ютерної школи «Вікно у світ» (Київ). Навчання студентів із вадами зору користування адаптивними технічними засобами та офісною технікою містить теоретичні і практичні заняття, на яких студенти знайомляться з принципами роботи з відповідними пристроями, правилами їхнього використання, набувають практичних навичок самостійної роботи.

Складність проблеми розширення і поглиблення функціонального спектра роботи кадрових служб щодо людей з особливими потребами в органах державної влади та місцевого самоврядування зумовлює потребу в теоретичному її дослідженні й напрацюванні науково обгрунтованого інструментарію, який могли б ефективно використовувати зазначені підрозділи. Саме гострий брак теоретичного підґрунтя та науковопрактичного інструментарію є однією з найголовніших причин розриву між моделлю роботи кадрових служб щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Дотепер не створено розгорнутої теоретичної моделі, яка б деталізувала високий професійний рівень, додержання етики поведінки, які особливо важливі за умов радикального реформування політичного й економічного ладу суспільства і дедалі більшої знервованості, нетерпіння, а нерідко і відсутності взаєморозуміння державного чиновника і людей з особливими потребами.

Уявлення, що постійно змінюються, про зміст і характер праці, вільний час і я гість життя висувають нові вимоги до управління кадрами та людей з особливими потребами. Особливо зростає актуальність підготовлення людей з особливими потребами. Практика показує: немає поганих підприємств, фірм, поганих колективів, є погані керівники. Можна навести тисячі прикладів, коли у підприємства, що ледве трималося на плаву, з'являлося друге дихання і воно починало ефективно працювати тільки завдяки тому, що його очолив талановитий менеджер [2; 9].

Підприємства зуміють вижити у жорсткій конкурентній боротьбі, якщо їхній керівний персонал зможе правильно і вчасно оцінювати оточуючий світ і тенденції суспільного розвитку. Успішне управління кадрами насамперед грунтується на систематичному обліку й аналізі впливу навколишнього світу, адаптації виробництва до зовнішніх впливів. Відбуваються розширення і поглиблення функцій управління робочою силою всіх категорій та людей з особливими потребами державної служби зайнятості. Важливого значення набувають стратегічні питання управління персоналом та людей з особливими потребами, перетворення його на цілісну систему. У процесах управління персоналом виникає потреба в організації мислення і дій усіх працівників з урахуванням потреб партнерів по ринку. У форматі нового управлінського мислення будьяку виробничу систему розглядають як соціальнотехнічну. У будьякій організації постійно взаємодіють дві підсистеми: технічна, що є органічною єдністю фізичного і людського капіталу, та соціальна, яка містить всі форми морального і матеріального стимулювання праці, стиль управління, участь робітників, службовців та людей з особливими потребами у процесі прийняття управлінських рішень.

Рішення при відборі звичайно складається з кількох етапів, які треба пройти заявникам. На кожному етапі розглядають, як можна задіяти людей з особливими потребами.

Типовий процес ухвалення рішення з відбору містить сім етапів:

  1. Попередня відбіркова бесіда. Робота на цьому етапі може бути організована різними способами. Іноді краще, щоб кандидати приходили у відділ кадрів чи на місце роботи.
  2. Заповнення бланка заяви й автобіографічної анкети. Кількість пунктів анкети має бути мінімальним, і вони повинні нести інформацію, що найбільше впливає на продуктивність праці претендента.
  3. Бесіда з найму. Рішення з відбору претендентів фірма приймає з проходженням бесіди. Основні типи: а) проведені за схемою; б) слабо формалізовані; в) виконувані не за схемою.
  4. Тести з найму. Тест з найму — засіб, що вимірює якийнебудь показник людини (оцінка наявності здібностей, розумового складу тощо).
  5. Перевірка рекомендацій і послужного списку.
  6. Медичний огляд. Причини.
  7. Ухвалення рішення. Прийом на роботу завершується підписанням двома сторонами трудового договору.

Важливо підкреслити, що, незважаючи на практичний досвід інтеграції людей з особливими потребами і початок дослідницьких робіт, в цілому у цей час національна система управління персоналом не готова до реалізації принципу інтеграції.

У статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Характеристикою розвинутої держави є соціальне благополуччя тих категорій населення, які потребують особливої уваги й піклування, важливу частку з яких становлять люди з особливими потребами — інваліди. За статистикою Міністерства охорони здоров'я, в Україні проживає понад 2,5 млн інвалідів.

Висновки з цього дослідження. В Україні проблема навчання людей з інвалідністю в інтегрованому університетському середовищі тількино починає досліджуватись і потребує планомірної, копіткої та тривалої спільної роботи науковців, педагогів та медиків за участю самих студентів з інвалідністю та громадських організацій інвалідів.

З огляду на зміст діяльності державної служби та її складові, можна стверджувати, що державна служба — це професійна діяльність громадян у здійсненні цілей і функцій держави. Державна служба містить у собі: формування управлінських, процесуальних і соціально психологічних основ діяльності державного апарату, побудову та правовий опис ієрархії посад, виявлення, добір, підготовку, розвиток, просування, оцінювання, стимулювання та відповідальність державних службовців. Тобто державна служба існує для того, щоб конструктивно й ефективно виконувалися пов­ новаження державних органів, щоб повністю здійснювалася сутність правової, демократичної держави, її призначення служити потребам та інтересам своїх громадян [ 1; 196]. Разом з тим важливо розробити методичні аспекти, які зосереджені на концентрованому висвітленні соціальнопсихологічних, професійних та правових гарантій соціального захисту людей з особливими потребами. Такий підхід дає змогу зосередити увагу студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на суттєвих положеннях, що характеризують роботу державної служби щодо зайнятості та працевлаштування людей з інвалідністю, і конкретно сприятиме розширенню їхніх знань про сучасні процеси, що відбуваються у світі і, зокрема, в Україні.

Література

  1. Державне улравління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка.— Львів: Львівська політехніка, 2002.— 352 с
  2. Крамаренко В. І. Управління персоналом фірми: Навч. посіб.— К.: ЦУЛ, 2003.— 272 с.
  3. Таяанчук П. М. Про інтеграцію освіти, науки та виробництва у про­ цесі підготовки фахівців.— К.: Університет «Україна», 2004.— 28 с.

Ключові слова: державна служба, управління персоналом, люди-інваліди, державні стандарти освіти.

Ключевые слова: государственная служба, управление персоналом, люди-инвалиды, государственные стандарты образования.

Key words: state service, personnel management, Physically handicapped, state educational standards.



Номер сторінки у виданні: 67

Повернутися до списку новин