АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Прогностичні критерії адаптаційних можливостей організму та відновлення здоров'я людей з особливими потребами





УДК 616.127                                  

І. Б. Щербак

ПРОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

У статті запропоновані чутливі скрінінгметоди ранньої донозологической діагностики ступеня зниження адаптаційних можливостей організму людини.

В практику роботи профілактичних, реабілітаційних та лікувальних установ впроваджена автоматизована система долікарської збору анамнезу з визначенням рівнів ризику розвитку основних класів захворювань у людей з особливими потребами, що дозволяє провести їм з ранні терміни (на донозологическом рівні) комплекс загальнооздоровчих., Профілактичних і реабілітаційних заходів.

В статье предложены чувствительные скринингметоды ранней донозологической диагностики степени снижения адаптационных возможностей организма человека.

В практику работы профилактических, реабилитационных и лечебных учреждений внедрена автоматизированная система доврачебного сбора анамнеза с определением уровней риска развития основных классов заболеваний у людей с особыми потребностями, что позволяет провести им з ранние сроки (на донозологическом уровне) комплекс общеоздоровительных., профилактических и реабилитационных мероприятий.

The article suggests sensitive screening methods or early prediagnostic steps of lowering the human organism adaptation abilities.

Automatic system of pretreatment symptoms collection which indicates danger levels for development of the main groups of diseases of people with special demands has been put into practice at the health, reabilitation centres and hospitals/ It allows to maintain a system of health keeping and reabilitation measures much earlier than usual (at the prediagnostic level).

За сучасних умов життя, коли переважають хронічні та субекстремальні впливи, виникають певна невідповідність біологічних властивостей середовища, відносна слабкість механізмів адаптації. Як результат, чималого поширення набули хронічні патологічні процеси, які у стадії виснаження захисних адаптаційних механізмів переходять у конкретні нозологічні форми. З огляду на це, у процесі розроблення спеціальних медикобіологічних і реабілітаційних заходів, які забезпечують збереження й оптимальний розвиток людської популяції, важливого значення набуває прогнозування, спрямоване на раннє виявлення і профілактику розвитку таких станів організму, які передують зриву адаптації, входженню у стан хвороби [В. П. Казначеєв, 1994].

У зв'язку цим нами запропоновані скринінгметоди донозологічної діагностики зниження адаптаційних можливостей організму та відновлення здоров'я людей з особливими потребами.

Для впровадження у практику роботи реабілітаційних закладів пропонується автоматизована система долікарського збору анамнезу з визначенням рівнів ризику розвитку основних класів захворювань людей з особливими потребами.

Учасники обстеження заповнюють універсальні багатопрофільні анкети самоопитування, які опрацьовують на персональному комп'ютері з розрахунком рівнів ризику за 20 групами (класами) захворювань і патологічних синдромів.

Комп'ютерна система видає понад сорок можливих діагнозів. Крім того, за показниками артеріального тиску і частоти серце вих скорочень розраховують пульсовий і середньо-динамічний тиск, ударний об'єм серця, величину подвійного добутку, коефіцієнт економічності кровообігу, периферичний опір, вегетативний індекс Кердо, коефіцієнт витривалості функціонального стану організму учасника обстеження.

Для оцінки ступеня напруження механізмів адаптації та для оцінки адаптаційного потенціалу (АП) системи кровообігу розраховують рівень функціонального стану організму обстежуваного [Р. М. Баєвський, А. П. Берсенева, 1993].

З цією метою проводять виміри зросту і маси тіла, визначення частоти пульсу і артеріального тиску. Для отримання якісних оцінок рівня функціонального стану (РФС) ці показники вводять до рівняння такого вигляду:

РФС = 0,011 (ЧП) + 0,014 (САД) + 0,008 (ДАД) + 0,014 (вік) + + 0,009 (МТ)  0,009 (зріст 0,27),

де РФС — рівень функціонального стану (адаптаційний потенціал) системи кровообігу, балів; вік, років; САД і ДАД — відповідно систолічний і діастолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.; ЧП — частота пульсу, уд./хв.; МТ — маса тіла, кг; зріст, см.

Віднесення пацієнтів до того або іншого класу функціональних станів виконують на підставі шкали, що наведена в таблиці.

З урахуванням функціональних можливостей організму і ступеня адаптації функціональних систем до навколишнього середовища контингент піддослідних поділяють на такі групи:

— особи з високими або з достатніми функціональними можливостями організму, із задовільною адаптацією до умов навколишнього середовища;

— особи з функціональним напруженням, із підвищеною активацією механізмів адаптації;

— особи зі зниженням функціональних можливостей організму, з незадовільною адаптацією функціональних систем до умов навколишнього середовища;

— особи з різким зниженням функціональних можливостей організму, з явищами на межі зриву механізмів адаптації.

Найпоширенішим і найнеобхіднішим скринінгтестом, який використовують при обстеженні здорових і хворих осіб, є загальний аналіз крові (ЗАК). В показниках периферичної крові відображені будь-які порушення гомеостазу [Т. В. Кобець, Ю. Ю. Василенко, 2002].

Тип загальної неспецифічної адаптаційної реакції можна визначити за форменними елементами периферійної крові, насамперед лімфоцитами та їх співвідношенням до сегменто-ядерних нейтрофілів — індексом адаптації [О. М. Радченко, 2003].

Визначення типу адаптаційної реакції достатньо проводити один раз на день у вранішні години.

Критерії адаптаційних реакцій:

а) стресреакція: індекс адаптації — менший за 0,3; лімфоцити — менше 20%; сегментоядерні нейтрофіли — 62—82%;

б) реакція орієнтування: індекс адаптації — 0,31—0,50; лімфоцити — 20— 28%; сегментоядерні нейтрофіли — 73—54%;

в) реакція спокійної активації: індекс адаптації — 0,51—0,70; лімфоцити — 28—33%; сегментоядерні нейтрофіли — 49—65%;

г) реакція підвищеної активації — індекс адаптації — 0,71—0,90; лімфоцити — 34— 45%; сегментоядерні нейтрофіли — 40—49%;

д) реакція переактивації — індекс адаптації — вищий за 0,90; лімфоцити — вище 45%; сегментоядерні нейтрофіли — менше 40%;

є) реакція неповноцінної адаптації — лейкоцити периферійної крові — 4,0 * 109 /л та менше.

Ознаки напруження лейкоформули: збільшення або зменшення загальної кількості лейкоцитів, відносних рівнів паличкоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, поява молодих незрілих форм, токсигенна зернистість лейкоцитів. Поява трьох-чотирьох ознак напруження свідчить про перебіг адаптаційної реакції на низькому рівні реактивності, однієїдвох ознак — про середній рівень реактивності.

Найбільш суттєвими показниками є: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) та гематологічний індекс інтоксикації (ГПІ). ЛІІ визначають за формулою Я. Я. КальфКаліфа:

де мі — мієлоцити; ю — юні (метамієлоцити); п — палочкоядерні; с — сегментоядерні нейтрофіли; пл — плазматичні клітини; л — лімфоцити; мо — моноцити; є — % еозинофіли; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12 — коефіцієнти.

ЛІІ дає змогу судити про стан імунокомпетентності системи та її реактивності.

У нормі ЛІІ дорівнює 0,51,5, при ЛІІ < 0,5 говорять про неспроможність імунокомпетентної системи, при збільшенні ЛІІ від 2,0 до 7,0 — про компенсаторну недостатність, від 7,1 до 12,0 — про декомпенсовану недостатність.

ЛІІ дає можливість виявити порушення у стані імунокомпетентної системи, навіть за нормальних показників загального аналізу крові, що є вельми важливим моментом, оскільки дослідження окремих ланок імунітету не завжди видається можливим [Т. В. Кобець, Ю. Ю. Василенко, 2002].

Гематологічний показник інтоксикації:

ГПІ = ЛІІ • Кл • Кс,

де Кл — поправковий коефіцієнт на лейкоцитоз; при кількості лейкоцитів від 5 • 109/л до 8 • 109/л Кл дорівнює одиниці. При збільшенні лейкоцитозу на 1 • 109/л вище від 8 • 109/л Кл збільшується на 0,1, а при гіперлейкоцитозі вище від 20 • 109/л — на 0,2; Кс — поправовий коефіцієнт на швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ); при ШОЕ від 5 до 14 мм/год дорівнює одиниці; при ШОЕ від 15 до 30 мм/год збільшується на 0,1, а при ШОЕ більше за 30 мм/год — на 0,2.

Таким чином, особи раніше названих нами IІ—ІV груп, а також пацієнти з ознаками переактивації, неповноцінної адаптації, порушення стану імунокомпетентної системи та високим гематологічним показником інтоксикації потребують особливої уваги від співробітників профілактичних, реабілітаційних і лікувальних закладів.

Запропоновані нами прогностичні критерії адаптаційних можливостей організму дають змогу в ранні строки (на донозологічному рівні) провести для людей з особливими потребами комплекс загальнооздоровчих, профілактичних і реабілітаційних заходів.

Література

  1. Баевскш Р. М., Берсенева А. П. Донозологаческая диагностика в оценке состояния здоровья // Валеология.— СПб., 1993.
  2. Казначеев В. П. Прогнозирование донозологических состояний: Адаптация и проблемы общей патологии.— Новосибирск, 1994.
  3. Кобец Т. В., Василенко Ю. Ю. Роль лейкоцитарного индекса интоксикации в оценке реабилитационных мероприятий у детей, часто болеющих острыми респираторными заболеваниями, в условиях курорта // Медицинская реабилитация в педиатрии: Матер. науч. практ. конф. с междунар. уч.— Вып. 7.— Евпатория, 2002.
  4. Радченко О. М. Оцінка повної, неповної та неповноцінної ремісії використанням адаптаційних реакцій: Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 106.— К., 2003.

Ключові слова: скринінгметоди донозологічної діагностики, адаптаційна можливість організму, рівень функціонального стану системи кровообігу, гомеостаз, лейкоформула, лейкоцитарний індекс інтоксикації, імунокомпетентна система, гематологічний показник інтоксикації.

Ключевые слова: скринингметоды донозологической диагностики, адаптационная возможность организма, уровень функционального состояния системы кровообращения, гомеостаз, лейкоформулы, лейкоцитарный индекс интоксикации, иммунокомпетентных система, гематологический показатель интоксикации.

Key words: screeningprediagnostic methods; adaptation possibilities of organism, system the level of the functional state of the bloodcirculation system, homeostasis, leikoformula; intoxication leikocitar index; immunecompetent sys­ tem, hematological index of intoxication.

 



Номер сторінки у виданні: 324

Повернутися до списку новин