Розглянуто основні концепції нормалізації життєдіяльності й соціального функціонування людей з особливими потребами. Мета статті — висвітлити результати дослідження сучасних концепцій нормалізації у світлі детермінації процесів інвалідизації, зумовлених особливостями середовищних факторів. Визначено поняття «норма» з точки зору християнської етики, філософії, мовознавства, теорії систем, правознавства, соціальної роботи. Проблема норми в соціальній роботі з людьми з особливими потребами розглядається у руслі моделей (концепцій) інвалідизації, моделей інвалідності, моделей здоров’я, моделей соціальної роботи з людьми з особливими потребами, підвищення рівня її професіоналізації й професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Педагогічні, соціально-педагогічні та соціальні аспекти проблеми нормалізації вивчаються з позиції принципів нормалізації Б. Нірьє і В. Вольфенсбергера та з точки зору медико-соціальної моделі й соціальної моделі інвалідизації. Однак на сьогодні привертає увагу необхідність розробки сучасних підходів до визначення сутності й змісту процесу нормалізації життєдіяльності та соціального функціонування людей з особливими потребами в інтегрованому середовищі.
Тестування соціальної системи для визначення критеріїв динаміки процесів нормалізації може здійснюватись на основі трьох індикаторів: 1) орієнтація на вищий зразок, стандарт; 2) орієнтація на певну групу користувачів послуг, клієнтів організацій соціальної сфери, групу студентів; 3) орієнтація на можливість і ступінь досягнення конкретної мети. Автор доходить висновку, що нормалізація життєдіяльності й соціального функціонування людей з особливими потребами означає процес приведення до норми соціального контексту, психологічного, духовного і соціального самопочуття людини відповідно до її особливих потреб, збережених індивідуальних можливостей і можливостей соціального середовища. Норма визначається як стан приведення до рівноваги і гармонії всіх соціальних (соціально-економічних, соціально-правових, соціально-побутових і соціально-педагогічних), духовних та психологічних аспектів життя індивіда на основі створення адекватної системи соціальної захищеності й допомоги, можливості задоволення особливих потреб.
докладніше...