АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Автор: Шамич Олександр Миколайович

Життя є основоположним благом й однією з найвищих соціальних цінностей людини, позбавлення якого є незворотнім та означає припинення існування особи. Право на життя є природничим і невід’ємним. Без дотримання цього права всі інші права не мають цінності і значення. Саме тому право на життя знаходиться під максимальним правовим захистом, що базується на Конституції.

Здоров’я є природним благом, елементом, складником антропної природи людини, яким вона наділяється від народження. Тобто, з одного боку, стан здоров’я залежить від характеристик людини, які складаються на момент народження людини, а з другого, — характеристик, що визначаються під впливом соціальних факторів, спадкових, природних чинників та економічних і політичних умов, що є у державі.

У статті робиться спроба дослідити, у чому полягає співвідношення права людини на охорону здоров’я і права на життя.

докладніше...
Номер сторінки: 219

Стаття розкриває структуру природного права людини на охорону здоров’я і значення понять «право людини на охорону здоров’я», «здоров’я» та «охорона здоров’я».

Здоров’я є природним благом, елементом, складником антропної природи людини, яким вона наділяється від народження. Тоб-то, з одного боку, стан здоров’я залежить від природно закладених характеристик людини, що складаються на момент народження людини, а з іншого, — визначається під впливом соціальних факторів, спадкових, природних чинників та економічних і політичних умов, що є у державі.

Вирішення конкретних питань про права й свободи людини належить до внутрішньої компетенції держави. Орієнтація України на інтеграцію до Європейського Союзу, вступ до Ради Європи та ратифікація нею низки європейських конвенцій відкривають для нашої держави нові можливості долучитись до найбільш прогресивних надбань людства, зокрема у гуманітарній сфері, але одночасно ставлять вимоги щодо досягнення Україною високого рівня забезпечення і захисту прав людини та виконання нею взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань. Таким чином, міжнародноправове визнання права людини на охорону здоров’я безпосередньо впливає на характер взаємовідносин суспільства та особи, на процес забезпечення цього права у кожній конкретній державі.

Аналіз міжнародно-правових актів дає можливість зробити висновок, що структурними елементами права людини на охорону здоров’я як загальносоціального (природного) права людини є такі можливості: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я; заборона катування чи жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання, зокрема, особу не може бути без її вільної згоди піддано медичним чи науковим дослідам; зниження рівня мертвонароджуваності та дитячої смертності й здорового розвитку дитини; покращення всіх аспектів гігієни зовнішнього середовища і гігієни праці у промисловості; запобігання і лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших хвороб і боротьба з ними; медична допомога; консультативні й просвітницькі послуги; справедливі й сприятливі, безпечні та здорові умови праці; охорона материнства; захист дітей і молоді у сфері охорони здоров’я.

докладніше...
Номер сторінки: 75

Представлена стаття розкриває різні підходи до визначень понять «громадянин», «громадськість», «активність», «громадянська активність», на основі узагальнення та систематизації робиться визначення «громадської активності особистості» та «громадської активності підлітка» та розкривається структура цих понять.

докладніше...
Номер сторінки: 107

У статті проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи формування громадської активності молодших підлітків у ди­тячих спортивних об'єднань за місцем проживання.

докладніше...
Номер сторінки: 106