АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Збірник наукових праць

Номер: № 11(13) 2014

Розглянуто основні концепції нормалізації життєдіяльності й соціального функціонування людей з особливими потребами. Мета статті — висвітлити результати дослідження сучасних концепцій нормалізації у світлі детермінації процесів інвалідизації, зумовлених особливостями середовищних факторів. Визначено поняття «норма» з точки зору християнської етики, філософії, мовознавства, теорії систем, правознавства, соціальної роботи. Проблема норми в соціальній роботі з людьми з особливими потребами розглядається у руслі моделей (концепцій) інвалідизації, моделей інвалідності, моделей здоров’я, моделей соціальної роботи з людьми з особливими потребами, підвищення рівня її професіоналізації й професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Педагогічні, соціально-педагогічні та соціальні аспекти проблеми нормалізації вивчаються з позиції принципів нормалізації Б. Нірьє і В. Вольфенсбергера та з точки зору медико-соціальної моделі й соціальної моделі інвалідизації. Однак на сьогодні привертає увагу необхідність розробки сучасних підходів до визначення сутності й змісту процесу нормалізації життєдіяльності та соціального функціонування людей з особливими потребами в інтегрованому середовищі.

Тестування соціальної системи для визначення критеріїв динаміки процесів нормалізації може здійснюватись на основі трьох індикаторів: 1) орієнтація на вищий зразок, стандарт; 2) орієнтація на певну групу користувачів послуг, клієнтів організацій соціальної сфери, групу студентів; 3) орієнтація на можливість і ступінь досягнення конкретної мети. Автор доходить висновку, що нормалізація життєдіяльності й соціального функціонування людей з особливими потребами означає процес приведення до норми соціального контексту, психологічного, духовного і соціального самопочуття людини відповідно до її особливих потреб, збережених індивідуальних можливостей і можливостей соціального середовища. Норма визначається як стан приведення до рівноваги і гармонії всіх соціальних (соціально-економічних, соціально-правових, соціально-побутових і соціально-педагогічних), духовних та психологічних аспектів життя індивіда на основі створення адекватної системи соціальної захищеності й допомоги, можливості задоволення особливих потреб.

докладніше...
Номер сторінки: 10

У статті представлено результати аналізу основних проблем інклюзивної освіти у Великій Британії. Розглянуто перешкоди на рівні урядової діяльності, місцевої влади та місцевих громад. Особливу увагу приділено аналізу стану справ у системі шкільної освіти та пошукам шляхів вирішення визначених перешкод у доступі до освіти. Зокрема, йдеться про державну політику підтримки інклюзивної освіти; про полегшення доступу до транспорту та громадських будівель, до освітніх ресурсів, обладнання, програмного забезпечення і, за необхідності, надання відповідної технічної допомоги учням з обмеженими можливостями. Встановлено, що у сфері освіти в британському суспільстві та на всіх рівнях влади існує єдина думка, згідно з якою, людей з обмеженими можливостями, наскільки це можливо, інтегрують у загальноосвітню систему. Такий підхід сприяє визнанню в людях відмінностей і є складовою виховання громадянського почуття.

докладніше...
Номер сторінки: 27

В статье рассматриваются основные принципы компетентностного подхода в современном образовании, этапы его становления, состав мотивационной компетенции в области обучения специалистов, характерологические признаки ключевых компетенций. Одной из главных научно-методических проблем, встающих перед российскими вузами в связи с переходом на стандарты третьего поколения, за основу которых взят компетентностный подход, является разработка отечественной концепции компетентностного обучения, содержания, типологий и уровней самих компетенций в системе высшего профессионального образования. Многие положения компетентностного образования еще не стали предметом практической педагогики, основой российского высшего профессионального образования. Поэтому сегодня для реализации компетентностного подхода необходимо опираться на международный образовательный опыт и учитывать необходимость его адаптации к традициям и потребностям России.

Переориентация содержания на освоение основных компетенций, по мнению автора, соответствует и традиционным ценностям российского образования, ориентации на понимание научной картины мира. Система высшего образования должна больше опираться на личностно-ориентированную, генезисную модель образования, которая формирует компетентности, чем просто на передачу знаний и формирование определенного набора навыков.

Переход к компетентностному подходу в высшем образовании позволяет не просто накапливать знания по преподаваемым предметам, а стимулирует творческое, креативное их использование, что позволяет студенту быть мобильным в образовательной среде как страны, так и мира, а выпускнику вуза стать востребованным и конкурентоспособным на рынке труда.

докладніше...
Номер сторінки: 39

У Чеській Республіці немає системи гарантованої державної допомоги молодим людям, які щойно закінчили вищі навчальні заклади, немає системи, що допомогла б їхньому входженню у доросле життя. Структура університетського життя підлітків ґрунтовно організована, вона включає в себе матеріальне забезпечення та акцентує увагу підлітка на обов’язкове отримання освіти та кар’єрне зростання. Університетська допомога закінчується, коли підлітки досягають віку дорослої людини та отримують диплом, і повна відповідальність за організацію власного життя покладається виключно на молодого спеціаліста. Майбутнє підлітків із серйозними труднощами (соціальні, психічні та фізичні вади) надзвичайно складне (загроза безробіття, залежності, кримінальні нахили). Координація після університетського життя молодих людей є головним завданням Національної стратегії щодо захисту прав дітей. Мета цієї стратегії — зниження злочинності та патологічної поведінки молоді.

Цілі дослідження: планування та опис різних способів післядипломної допомоги (підтримка програм забезпечення житлом, реабілітаційних центрів, пансіонатів і першого житла); окреслення можливостей, доступних для молодих людей, які закінчили навчання (допомога в працевлаштуванні, догляд за членами сім’ї, незалежне житло), і їхній статус на ринку праці; порівняння даних, отриманих від ВНЗ та закладів громадського обслуговування. У роботі розглянуто результати досліджень, отриманих за допомогою структурованих інтерв’ю зі співробітниками та клієнтами окремих чеських навчальних закладів — інтерв’ю з психологами, соціальними працівниками і науковцями з різних установ.

докладніше...
Автори: Miluše Hutyrová
Номер сторінки: 54

Статтю присвячено висвітленню ролі видатного історика, педагога, культурного та громадського діяча кінця ХІХ – поч. ХХ ст. А. С. Синявського, який був виразником національних інтересів і духовного розвитку українського народу. Досліджено окремі етапи наукової діяльності А. С. Синявського, насамперед в історичній, педагогічній, культурній і краєзнавчій сферах, акцентовано на факторах формування наукових поглядів ученого, визначено стрижневу позицію науковця щодо відстоювання національних інтересів українського народу.

докладніше...
Номер сторінки: 66

Стаття розкриває структуру природного права людини на охорону здоров’я і значення понять «право людини на охорону здоров’я», «здоров’я» та «охорона здоров’я».

Здоров’я є природним благом, елементом, складником антропної природи людини, яким вона наділяється від народження. Тоб-то, з одного боку, стан здоров’я залежить від природно закладених характеристик людини, що складаються на момент народження людини, а з іншого, — визначається під впливом соціальних факторів, спадкових, природних чинників та економічних і політичних умов, що є у державі.

Вирішення конкретних питань про права й свободи людини належить до внутрішньої компетенції держави. Орієнтація України на інтеграцію до Європейського Союзу, вступ до Ради Європи та ратифікація нею низки європейських конвенцій відкривають для нашої держави нові можливості долучитись до найбільш прогресивних надбань людства, зокрема у гуманітарній сфері, але одночасно ставлять вимоги щодо досягнення Україною високого рівня забезпечення і захисту прав людини та виконання нею взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань. Таким чином, міжнародноправове визнання права людини на охорону здоров’я безпосередньо впливає на характер взаємовідносин суспільства та особи, на процес забезпечення цього права у кожній конкретній державі.

Аналіз міжнародно-правових актів дає можливість зробити висновок, що структурними елементами права людини на охорону здоров’я як загальносоціального (природного) права людини є такі можливості: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я; заборона катування чи жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання, зокрема, особу не може бути без її вільної згоди піддано медичним чи науковим дослідам; зниження рівня мертвонароджуваності та дитячої смертності й здорового розвитку дитини; покращення всіх аспектів гігієни зовнішнього середовища і гігієни праці у промисловості; запобігання і лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших хвороб і боротьба з ними; медична допомога; консультативні й просвітницькі послуги; справедливі й сприятливі, безпечні та здорові умови праці; охорона материнства; захист дітей і молоді у сфері охорони здоров’я.

докладніше...
Номер сторінки: 75

Статтю присвячено вивченню організації навчання осіб з фізичними вадами здоров’я у ФРН. Розглянуто тексти важливих Законів, а також друковані публікації федерального відомства. Подано важливі адреси і телефони, куди слід звертатися за допомогою та консультацією, зокрема Федерального міністерства праці та соціального захисту. Автором запропоновано рекомендації щодо покращення інтеграції інвалідів у суспільне життя України.

докладніше...
Автори: Ожема І. С.
Номер сторінки: 92

У статті розглянуто важливу проблему теорії й практики оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу (далі – ЗНЗ) – його готовність до зазначеного процесу. Автор визначив поняття «готовність ЗНЗ до оцінювання інноваційного розвитку», виділив компоненти зазначеної готовності, визначив та обґрунтував критерії, показники та рівні готовності ЗНЗ до оцінювання його інноваційного розвитку ЗНЗ. У статті визначено та стисло охарактеризовано методи науково-педагогічного дослідження, які можуть застосовуватися для визначення рівня готовності ЗНЗ до вказаної діяльності. Критерії та рівні можуть використовуватися в подальших наукових дослідженнях, для організації оцінювання інноваційного розвитку в окремих ЗНЗ, підготовки педагогічних працівників до його здійснення.

докладніше...
Номер сторінки: 102

У статті зосереджено увагу довкола проблем, пов’язаних із місцем презентаційних навичок у процесі професійного становлення менеджера соціальної сфери. Зазначено, що однією з важливих характеристик майбутнього професійного менеджера є здатність представити його власні погляди перед керівниками та підлеглими в найбільш ефективній і переконливій формі. Кращим інструментом для цього є комп’ютерна презентація, що разом із вербальними та невербальними комунікаціями сприяє цій меті.

Важливим чинником у формуванні презентаційних навичок є тип поведінки, що вказує на формування певних особистих навичок і презентації. Найголовнішими для студента, який спеціалізується в управлінні соціальною сферою, є такі якості, як довіра, достовірність, комунікація, емпатія, здатність слухати й аналізувати, вміння контролювати ситуацію та тримати увагу аудиторії. Адекватна модель поведінки — важливий критерій успіху презентації.

Добре підготовлена презентація неодмінно викликатиме увагу. Демонстрація уваги до предмету повідомлення може виражатися через підтримку особи, яка виступає, вигуки, що дають змогу підтримати розмову і заохотити співбесідника до подальшого спілкування, тощо. У соціальній ситуації, для того щоб слухати ефективно, необхідно бути сенситивним до обговорюваних проблем і «ключів» соціальної взаємодії, що можуть бути виражені у вербальних і невербальних діях. Спостерігаючи за дією і реакцією, можна поліпшити уміння студентів слухати. Комбінація важливих мовних ресурсів, дієва акцентуація уваги в мові на основних думках, виразність мови, риторичні питання (вербальний аспект), невербальна поведінка (жести, зоровий контакт, відвертість з аудиторією, поведінка та стиль одягу) і структурований тематичний зміст створюють сприятливі умови для успішної презентації.

Ключовими елементами презентації є визначення теми, формулювання мети презентації, визначення структури і складання плану, оскільки залежно від мети і цільової аудиторії формуватиметься й зміст виступу.

Отже, можна стверджувати, що успіх процесу формування презентаційних умінь як вагомої складової професійноважливих якостей майбутніх менеджерів та фахівців інших спеціальностей ґрунтується на цілісності навчання, інтегрованості підходів, адаптації прийомів і технологій сучасної педагогіки, а також орієнтованості студентів на успіх та їхнє прагнення відбутися в майбутній професії.

докладніше...
Номер сторінки: 113

У статті представлено аналіз поняття корпоративної культури в різні епохи та у різних вчених. Особлива увага зосереджена на визначенні поняття для системи вищої школи. У дослідженні вказано на те, що у формуванні базових засад корпоративної культури в освітній сфері основна увага має зосереджуватися на її моральних чинниках, а етичний кодекс викладача повинен диктувати представникам керівного менеджменту вищого навчального закладу формування своєрідного діалогу з приводу цінностей, норм взаємодії між співробітниками і організацією, принципів справедливості, поваги до гідності людської особистості як основних умов формування внутрішньої корпоративної ідентичності.

докладніше...
Номер сторінки: 125

У статті розглянуто психологічні особливості студентів, які мають інвалідність. Виявлені їхні індивідуально-психологічні особливості, адаптаційні стилі, типи реагування та ставлення до хвороби свідчать про переважаючу сформованість у цієї категорії осіб ефективних моделей взаємодії із соціальним оточенням, адекватного самоприйняття, активну суб’єктну життєву позицію.

Показано, що травма може розглядатись як головний ресурс у побудові системи саморегуляції людини, що має інвалідність, тобто обмеження можливостей здоров’я і травма трансформуються в ресурс особистості.

Зазначено, що цінність наукових досліджень, виконаних за участю категорії людей з інвалідністю, полягає в тому, щоб проаналізувати з позицій сучасної психології те, як організована їхня система саморегуляції і самодетермінації, які резерви і засоби переведення дефекту в перевагу, мінуса в плюс та вивчити можливості надання допомоги як людям з інвалідністю, так і людям, яких прийнято вважати «здоровими», «нормою», щодо оптимізації їхньої самореалізації в особистісній сфері та професійній діяльності.

Зроблено висновок про те, що, виходячи з гуманістичних, екзистенціальних позицій, як здоров’я, так і хвороба є способами функціонування самої особистості, її самоорганізації як самодетермінованої динамічної системи, її життєвих цінностей, цілей, перспектив, свободи вибору, інтерпретації викликів, що стоять перед нею, та обраної стратегії реагування. Успішність самореалізації та психологічного благополуччя людини, зокрема і соматичними вадами та інвалідністю, визначається наявністю в неї прагнення до саморозвитку і розкриття свого потенціалу, оцінкою власних особистісних ресурсів як достатніх для досягнення успіху та цілісного сприйняття життєвого шляху, що включає наявність та реалістичність життєвих цілей.

докладніше...
Номер сторінки: 138

Статтю присвячено проблемам психофізіологічних механізмів стресу. Будь-яка діяльність людини відбувається в постійно змінних умовах і саме знання про психофізіологічні механізми стресу може передбачати використання резервів людини щодо забезпечення ефективної поведінки в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища.

На сьогодні маємо значний обсяг психофізіологічних даних про вплив емоційного стресу на професійну діяльність. Огляд цих публікацій свідчить про фундаментальну їх спільність. Основний сенс результатів досліджень полягає в тому, що при середньому рівні емоційного стресу досягнення людини в діяльності високі, а при емоційному стресі низького і високого рівнів — можуть бути гіршими і за результати, показаних у звичайних умовах. Дослідження психофізіологічних механізмів стресу людини та використання отриманих знань можна вважати одним із найперспективніших шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, зокрема активності у навчанні та активності рухової.

докладніше...
Номер сторінки: 152

У статті проаналізовано вплив родини як соціального інституту на процес інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору. Наголошено, що саме в родині відбувається первинна соціалізація особистості, засвоюються перші соціальні ролі, закладаються основні життєві цінності. Враховуючи значення для формування особистості саме моральнопсихологічного клімату родини, який визначає та опосередковує вплив усіх інших факторів, акцентовано увагу на необхідності формування адекватного емоційного контакту в родині й комунікативної компетентності дітей з порушеннями зору.

Надано результати дослідження, метою якого є аналіз взаємин батьків і дітей, встановлення рівня поінформованості з питань особливостей виховання, навчання й інтеграції в суспільство осіб із вадами зору. Дослідження мало етапний характер: по-перше — бесіди й анкетування членів родин, які мають дітей з порушеннями зору; по-друге — семінар «Особливості інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору»; по-третє — психологічний тренінг.

Зазначено, що результатом дослідження стало зниження рівня тривожності, почуття провини і дратівливості; підвищення рівня поінформованості батьків щодо особливостей інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору й усвідомлення того, що їхні незрячі діти мають можливості й здібності, які варто постійно розвивати й удосконалювати. Наголошено, психологічний супровід має бути спрямований на корекцію уявлень про незрячу дитину, зміну ставлення до наслідків сліпоти, забезпечення оптимальної позиції членів родини відносно реабілітаційних заходів, гармонізацію сімейних стосунків, активізацію ресурсів родини. Враховуючи унікальність ситуації кожної родини, лишається актуальною необхідність індивідуального підходу в організації психологічної допомоги.

докладніше...
Номер сторінки: 166

Подана робота має дві мети: перша — теоретично обґрунтувати післядипломну допомогу; друга — порівняти та подати результати досліджень стосовно післядипломної допомоги. Більшість досліджень, представлених автором, зроблені в Інституті Спеціальної Освіти при факультеті освіти Університету Палацького. Також використані результати трьох дипломних робіт під керівництвом автора статті.

докладніше...
Автори: Michal Růžička
Номер сторінки: 178

Статтю присвячено проблемам адаптації та адаптаційних можливостей людини. Розглянуто види адаптації: психологічну, біологічну, соціальну. Процес адаптації передбачає резерви людини щодо забезпечення діяльності й виживання в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

У навчальному процесі студентів до таких глобальних умов можна віднести два взаємозв’язаних, але таких, що істотно відрізняються залежно від періоду. Перший період — перша в студентському житті екзаменаційна сесія. Другий період — відновлення ритмічного навчального процесу після проведених канікул.
Більшість авторів справедливо зазначають, що адаптаційний процес стосується всіх рівнів організму: від молекулярного до психічної регуляції діяльності.
Дослідження адаптаційних можливостей людини та їх використання можна вважати одним з найперспективніших шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, зокрема активності в навчанні й активності рухової.

 

докладніше...

Реабілітація набула прикладного значення передусім як процес реалізації комплексу медичних заходів, спрямованих на досягнення одужання. Інтерес практичної медицини до неї обумовлений усвідомленням світовою медичною спільнотою недостатньої ефективності зусиль клінічної медицини при відновленні та компенсації втрачених під час хвороби фізіологічних функцій організму.

Створення ефективної системи медичної реабілітації, що вкрай затребувана в сучасному постіндустріальному суспільстві, неможливе без спеціальної підготовки лікарів-реабілітологів. Основна мета підготовки кваліфікованого лікаря-реабілітолога полягає у формуванні професійного реабілітаційно-профілактичного мислення, що передбачає активне цілеспрямоване сприяння фізіологічним компенсаторно-пристосовним і саногенетичним механізмам організму з метою збереження та відновлення здоров’я.

Для ефективності навчального процесу, його наочності, наближення до практичних умов, всебічного розуміння студентами суті та завдань реабілітації необхідно було створити центр, в якому б сконцентрувались усі складові реабілітаційного процесу: фізична, фізіотерапевтична, бальнеологічна, психологічна, соціальна.

Запропоновано принципово нову багаторівневу програму медичної реабілітації.

Метою семи рівнів реабілітації є максимально можливе відновлення рівня здоров’я людини, профілактика нових патологічних станів, корінна зміна поглядів пацієнта стосовно проблем фізичного та психосоціального здоров’я, формування свідомих поглядів на поняття «здоровий спосіб життя», «лікувальна фізкультура», «фізична культура», «спорт для себе», «професійний спорт».

докладніше...
Автори: Чабан О. Г.
Номер сторінки: 208

Статтю присвячено дослідженню можливості застосування води та масажу як засобу фізичної реабілітації для спортсменів з особливими потребами. Розглядаються особливості масажу та структурованої води як засобів фізичної реабілітації спортсменів з особливими потребами.

Здатність до відновлення при м’язовій діяльності є природною властивістю організму, який істотно визначає його тренованість. Тому швидкість і характер відновлення різних функцій після фізичних навантажень є одним з критеріїв оцінки функціональної підготовленості спортсменів.

Дія реабілітаційних процедур визначається фізичними та структурними властивостями води. Рефлекторно, через центральну нервову систему ці подразнення викликають відповідну реакцію з боку всіх органів та систем організму. Процедури з використанням структурованої води в комплексі фізичної реабілітації дають змогу індивідуально підібрати для кожної людини таку процедуру, яка відповідала б її функціональним можливостям та реактивності організму.

Спортивний масаж — вид масажу, який застосовується на практиці для удосконалення фізичних можливостей і відновлення функціонального стану спортсменів.

докладніше...
Номер сторінки: 218

В статті розглядається фізіологія дихання і функціонування кардіореспіраторної системи у дітей з дитячим церебральним паралічем та шляхи її оптимізації. Показано взаємозалежність серцево-судинної і дихальної систем та їх роль у житті при даній неврологічній патології, визначено вплив та ефективність застосування запропонованої програми.

У стані спокою на 4/5 інспірацію здійснює діафрагма. Скорочення м’язів діафрагми, передаючись на сухожильний центр, призводить до сплощення її купола і збільшення вертикальних розмірів грудної порожнини. При цьому органи черевної порожнини відтісняються вниз, і при розслабленні м’язи черевної стінки розтягують її вперед і вбік.

Під час вдиху послідовність процесів така: по нервах імпульси надходять до інспіраторних м’язів, вони скорочуються і внаслідок цього збільшуються розміри грудної клітини у всіх площинах. Паралельно до збільшення розмірів грудної клітки зростає об’єм легень. При розтягненні легенів повітря, що в них є, розподіляється у більшому об’ємі.

У ході дослідження нами робився акцент на вправи, що стимулюють дихальну функцію, і таким чином нормалізують роботу кардіореспіраторної системи. Були використані як дренажні положення, так і динамічні та статичні дихальні вправи, запропоновані тими чи іншими авторами, але залежно від фізичних можливостей дитини з урахуванням ступеню тяжкості захворювання та інтелектуальних даних дитини.

докладніше...
Номер сторінки: 231

Захворювання на цукровий діабет, боротьба з його ускладненнями та попередження захворювання — це серйозна медико-соціальна проблема світового рівня. Важливим завданням постає узагальнення досвіду застосування засобів фізичної реабілітації при набутому цукровому діабеті 2 типу. Статтю присвячено питанню розроблення програми фізичної реабілітації для лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету 2 типу, що поєднує засоби лікувальної фізичної культури, лікувального масажу і фізіотерапії.

Застосування комплексного підходу як базового принципу програми лікування та профілактики ЦД2 типу обумовлено необхідністю застосування систематичних заходів, спрямованих на лікування і профілактику не одного ускладнення або проблеми, а на весь організм хворого, з урахуванням особливостей перебігу захворювання на цукровий діабет та фізичного, функціонального і психоемоційного стану пацієнта. Комплексний підхід дає змогу досягти якісно вищих результатів лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету, зокрема стосовно стабілізації вуглеводного обміну, стимуляції зменшення жирових відкладень, впливу на нервову, серцево-судинну та дихальні системи, нормалізацію психоемоційного тонусу і, власне, зменшення гіперглікемії та глюкозурії і підсилення дії інсуліну.

Дослідження ефективності розробленої програми проводилось на базі Міського центру ендокринології та обміну речовин Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. В процесі дослідження пацієнти експериментальної групи працювали за розробленою комплексною програмою, пацієнти контрольної групи — відповідно до загальноприйнятої методики.

Результати дослідження, виходячи з динаміки показників клінічних та функціональних досліджень хворих на ЦД 2 типу і результатів статистичної перевірки, підтверджують перевагу комплексної програми фізичної реабілітації відносно загальноприйнятої методики.

докладніше...
Номер сторінки: 240

Статтю присвячено дослідженню можливостей застосування масажу та дихальної гімнастики для відновлення функціонального стану осіб з особливими потребами. Розглянуто особливості масажу і дихальної гімнастики як засобів фізичної реабілітації людей з особливими потребами.

Функціональний стан визначають як стан організму та його систем, тобто він відбиває рівень функціонування організму загалом чи в окремих його системах, а також виконує функції адаптації до певних умов існування.

Дихальні вправи з урахуванням їх значимості та різнобічності впливу на функціональний стан людини об’єднані під загальним терміном «дихальна гімнастика», що включає різні види дихальних вправ.

Лікувальний масаж позитивно діє на різні системи людини і, що важливо, цілеспрямовано змінює їхній функціональний стан, сприяючи поверненню до нормального функціонального стану загалом. Тобто масаж як ефективний метод функціональної терапії впливає на організм нормалізацією функцій нервової та серцево-судинної систем і відновленням функціонального стану осіб з особливими потребами.

докладніше...
Номер сторінки: 256