Тема: Психолого-педагогічні аспекти розвитку й формування особистості людей з інвалідністю

Формування інтересу до здорового способу життя у процесі професійної спрямованості сучасного фахівця

У цій статті висвітлено проблему професійної та валеологічної підготовки сучасних фахівців. Принцип стимулювання валеологічної діяльності студентів розуміється автором як створення таких морально-психологічних і мотиваційних умов, що сприяють зростанню інтересу до предмета «Валеологія» і заохочують до практичного використання валеологічних знань.

Автор аналізує процес накопичення та систематизації професійно значущих валеологічних знань, що спрямований на вибір власного творчого підходу до реалізації завдань побудови індивідуальної програми та програми здорового способу життя.

Будь-яка цілеспрямованість має бути реалізована через активність особистості, через її діяльність. Задля цього автор використовує можливість для залучення студентів до активної діяльності починаючи від планування і втілення у практику повсякденного життя власної програми здорового способу життя і закінчуючи різноманітними формами допомоги розвитку особистості. При цьому особлива увага приділяється своєчасній корекції індивідуальної програми здорового способу життя і допомоги кожному студентові при її реалізації.

Валеологічна підготовка фахівців — це комплекс організаційних і педагогічних заходів, що забезпечує формування у студентів знань, умінь і навичок з валеології, засвоєння яких впливає на ефективність професійної діяльності, сприяє компетентності, формує готовність до виконання професійних обов’язків.

На основі теоретичних засад дослідження автором побудовано експериментальну модель професійно-валеологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, до змісту якої увійшли структурні компоненти професійно-валеологічної підготовки студентів-фізреабілітологів, умови організації навчально-виховного процесу, що забезпечують професійно-валеологічну підготовку, і як кінцевий результат — педагогічну експериментальну практику.

Психолого-педагогічні засади організації інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями

Визначено психологічні характеристики, притаманні більшості студентів з обмеженими фізичними можливостями. Здійснено аналіз особливостей навчально!пізнавальної діяльності студентів з порушенням здоров’я. Розглянуто утруднення, які виникають в означеної категорії студентів у процесі самостійної навчальної діяльності, висвітлено специфіку сприйняття ними навчальної інформації. Звернено увагу на наявність комунікативних проблем в осіб з обмеженими фізичними можливостями у встановленні контактів з іншими людьми. Обґрунтовано необхідність урахування психологічних особливостей студентів з порушенням здоров’я під час організації процесу інклюзивного навчання, вибору форм та методів навчання. Наголошено, що ефективність навчального процесу, зокрема й рівень навчальних досягнень студентів з обмеженням здоров’я, значною мірою залежить від характеру взаємин між викладачем та студентом. Сформульовано загальні рекомендації для викладача щодо спілкування зі студентом з обмеженими фізичними можливостями.

Особливості процесу інтеграції в суспільство осіб з глибокими порушеннями зору

У статті аналізуються закономірності, процеси та особливості інтеграції в суспільство людей з глибокими порушеннями зору. Підкреслюється, що на процес інтеграції в суспільство людей з обмеженими фізичними можливостями значний вплив мають концептуальні моделі сприйняття різних дефектів, які домінують у тому або іншому соціумі. Існують різні концептуальні моделі інвалідності, такі як: моральна (релігійна) модель, медична, реабілітаційна (модель функціональної обмеженості), економічна, соціальна, модель незалежного життя, психосоціальна, культурна, модель людської різноманітності. Останнім часом усе більшого поширення набуває концепція «незалежного життя інвалідів», заснована на реалізації прав людини з інвалідністю на самостійне незалежне життя як повноцінного члена суспільства, що базується на ідеї рівноправного включення людини з обмеженими фізичними можливостями в усі сфери життя суспільства. Інтеграція в суспільство розглядається як закономірний етап розвитку, пов’язаний у будь-якій державі світу, у тому числі й в Україні, з переосмисленням суспільством і державою свого відношення до людей із глибокими порушеннями зору, визнанням їх прав щодо надання рівних з іншими можливостей у різних галузях життя. Однак сучасний стан системи фахової освіти й соціального захисту осіб із порушеннями зору не можна назвати благополучним, оскільки виникнення нових соціальних проблем ускладнює процеси адаптації, реабілітації й інтеграції в суспільство осіб з порушеннями зору. Тому необхідний новий соціально-психологічний підхід до здійснення цих процесів і становлення особистості незрячого.

Адаптація та адаптаційні можливості людини

Статтю присвячено проблемам адаптації та адаптаційних можливостей людини. Розглянуто види адаптації: психологічну, біологічну, соціальну. Процес адаптації передбачає резерви людини щодо забезпечення діяльності й виживання в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

У навчальному процесі студентів до таких глобальних умов можна віднести два взаємозв’язаних, але таких, що істотно відрізняються залежно від періоду. Перший період — перша в студентському житті екзаменаційна сесія. Другий період — відновлення ритмічного навчального процесу після проведених канікул.
Більшість авторів справедливо зазначають, що адаптаційний процес стосується всіх рівнів організму: від молекулярного до психічної регуляції діяльності.
Дослідження адаптаційних можливостей людини та їх використання можна вважати одним з найперспективніших шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, зокрема активності в навчанні й активності рухової.
 

The Quality of Aftercare in Czech Republic

Подана робота має дві мети: перша — теоретично обґрунтувати післядипломну допомогу; друга — порівняти та подати результати досліджень стосовно післядипломної допомоги. Більшість досліджень, представлених автором, зроблені в Інституті Спеціальної Освіти при факультеті освіти Університету Палацького. Також використані результати трьох дипломних робіт під керівництвом автора статті.

Вплив сім’ї на процес інтеграції особистості з вадами зору

У статті проаналізовано вплив родини як соціального інституту на процес інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору. Наголошено, що саме в родині відбувається первинна соціалізація особистості, засвоюються перші соціальні ролі, закладаються основні життєві цінності. Враховуючи значення для формування особистості саме моральнопсихологічного клімату родини, який визначає та опосередковує вплив усіх інших факторів, акцентовано увагу на необхідності формування адекватного емоційного контакту в родині й комунікативної компетентності дітей з порушеннями зору.

Надано результати дослідження, метою якого є аналіз взаємин батьків і дітей, встановлення рівня поінформованості з питань особливостей виховання, навчання й інтеграції в суспільство осіб із вадами зору. Дослідження мало етапний характер: по-перше — бесіди й анкетування членів родин, які мають дітей з порушеннями зору; по-друге — семінар «Особливості інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору»; по-третє — психологічний тренінг.

Зазначено, що результатом дослідження стало зниження рівня тривожності, почуття провини і дратівливості; підвищення рівня поінформованості батьків щодо особливостей інтеграції в суспільство особистості з порушеннями зору й усвідомлення того, що їхні незрячі діти мають можливості й здібності, які варто постійно розвивати й удосконалювати. Наголошено, психологічний супровід має бути спрямований на корекцію уявлень про незрячу дитину, зміну ставлення до наслідків сліпоти, забезпечення оптимальної позиції членів родини відносно реабілітаційних заходів, гармонізацію сімейних стосунків, активізацію ресурсів родини. Враховуючи унікальність ситуації кожної родини, лишається актуальною необхідність індивідуального підходу в організації психологічної допомоги.

Психофізіологічні механізми стресу

Статтю присвячено проблемам психофізіологічних механізмів стресу. Будь-яка діяльність людини відбувається в постійно змінних умовах і саме знання про психофізіологічні механізми стресу може передбачати використання резервів людини щодо забезпечення ефективної поведінки в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища.

На сьогодні маємо значний обсяг психофізіологічних даних про вплив емоційного стресу на професійну діяльність. Огляд цих публікацій свідчить про фундаментальну їх спільність. Основний сенс результатів досліджень полягає в тому, що при середньому рівні емоційного стресу досягнення людини в діяльності високі, а при емоційному стресі низького і високого рівнів — можуть бути гіршими і за результати, показаних у звичайних умовах. Дослідження психофізіологічних механізмів стресу людини та використання отриманих знань можна вважати одним із найперспективніших шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, зокрема активності у навчанні та активності рухової.

Психологічні особливості студентів з інвалідністю

У статті розглянуто психологічні особливості студентів, які мають інвалідність. Виявлені їхні індивідуально-психологічні особливості, адаптаційні стилі, типи реагування та ставлення до хвороби свідчать про переважаючу сформованість у цієї категорії осіб ефективних моделей взаємодії із соціальним оточенням, адекватного самоприйняття, активну суб’єктну життєву позицію.

Показано, що травма може розглядатись як головний ресурс у побудові системи саморегуляції людини, що має інвалідність, тобто обмеження можливостей здоров’я і травма трансформуються в ресурс особистості.

Зазначено, що цінність наукових досліджень, виконаних за участю категорії людей з інвалідністю, полягає в тому, щоб проаналізувати з позицій сучасної психології те, як організована їхня система саморегуляції і самодетермінації, які резерви і засоби переведення дефекту в перевагу, мінуса в плюс та вивчити можливості надання допомоги як людям з інвалідністю, так і людям, яких прийнято вважати «здоровими», «нормою», щодо оптимізації їхньої самореалізації в особистісній сфері та професійній діяльності.

Зроблено висновок про те, що, виходячи з гуманістичних, екзистенціальних позицій, як здоров’я, так і хвороба є способами функціонування самої особистості, її самоорганізації як самодетермінованої динамічної системи, її життєвих цінностей, цілей, перспектив, свободи вибору, інтерпретації викликів, що стоять перед нею, та обраної стратегії реагування. Успішність самореалізації та психологічного благополуччя людини, зокрема і соматичними вадами та інвалідністю, визначається наявністю в неї прагнення до саморозвитку і розкриття свого потенціалу, оцінкою власних особистісних ресурсів як достатніх для досягнення успіху та цілісного сприйняття життєвого шляху, що включає наявність та реалістичність життєвих цілей.

Професійне становлення та психологічний супровід осіб із глибокими порушеннями зору

У статті аналізується професійне становлення молоді з порушеннями зору у вітчизняній та зарубіжній науці. Важливою умовою підвищення ефективності професійної діяльності незрячих та слабкозорих осіб є психологічний супровід. Підкреслюється необхідність створення позитивного образу незрячої особистості в соціумі для успішного працевлаштування, за допомогою соціальної реклами та інших заходів.

Роль професійного самовизначення осіб з обмеженими можливостями для майбутньої професійної самореалізації

У статті розглядається вибір професії та професійне самовизначення у контексті цілісного життя особистості.

Психофізіологічні ідеї у вітчизняних університетах другої половини ХІХ сторіччя

У статті подається стислий аналітичний огляд наукового доробку фізіологів вітчизняних університетів другої половини ХІХ ст. у галузі біології психічного.

Деякі аспекти психолого-педагогічної характеристики студентів з особливими освітніми потребами

У статті розкрито біологічний, психологічний та соціально-педагогічний аспекти в загальній психолого-педагогічної характеристики студентів з особливими освітніми потребами.

Психологічні особливості професійного становлення майбутніх фахівців в інтегрованому освітньому середовищі

У статті розглядається проблема психологічних особливостей професійного становлення майбутніх фахівців у студентському інтегрованому середовищі. Сконцентрована увага на описі стадій професійного становлення особистості, протиріч, які виникають в даному процесі, способів їх подолання. Проаналізовано напрями розвитку особистості студента як майбутнього фахівця. Описано окремі дані експериментального дослідження.

Комплексна програма розвитку мотивації учіння та професійного становлення майбутнього фахівця у ВНЗ

У статті запропонована комплексна програма психологічного забезпечення оптимізації мотивації учіння та самореалізації студентів ВНЗ, що ґрунтується на ідеї розбудови ціннісно-смислового простору особистості, сприятливого для інтеріоризації цінностей саморозвитку та самореалізації.

Адаптація — процес чи результат процесу

Пропонується нестандартний погляд на класифікацію та механізм виникнення адаптації.

Критерії діагностики афективних станів особистості

У статті розкривається сутність поняття «афект», аналізуєть­ся проблема емоційних розладів, висвітлюються основні причини та наслідки виникнення афективних станів особистості.

Соціальна роль, нозологія інвалідності та прояв гандикапізму

У статті аналізуються фактори, що сприяють формуванню про­явів гандикапізму. Зокрема розглядається вплив професійної діяльно­сті, нозології інвалідності, рівня освіченості, статевої належності на розвиток комплексу гандикапу та проявів гандикапності.

Формування компетентності саморозвитку особистості в умовах реалізації компетентнісного підходу у фаховій справі

У статті розглядаються основні підходи до вивчення феномену саморозвитку особистості. Визначаються чинники саморозвитку особистості, аналізуються шляхи забезпечення формування компе­тентності саморозвитку особистості в контексті фахової освіти.

Особливості соціально-педагогічної роботи в навчальних закладах із агресивними школярами

Розглядаються особливості соціально-психологічної роботи в на­вчальних закладах зі школярами, схильними до агресивної поведінки.

Зміст і структура психологічної готовності студентської молоді до публічної політичної діяльності

У статті розглянуто особливості формування і структура психоло­гічної готовності студентської молоді до публічної політичної діяльності.