Номер: № 12(14) 2015

Проблема формування у суспільстві позитивного ставлення до осіб з обмеженими фізичними і розумовими можливостями

Здійснено теоретичний аналіз проблеми розумової відсталості та різних підходів до питання самооцінки розумово відсталих дітей; особливостей спілкування дітей з порушенням розумового розвитку; специфіки особистісних стосунків учнів спеціалізованої школи. Наголос зроблено на потребі у задоволенні від спілкування з однолітками та вчителями.

Проаналізовано технології соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, метою яких є формування життєвого досвіду дітей з обмеженими психофізичними можливостями, задоволення їх особливих потреб у соціальних взаємовідносинах і спілкуванні, доступі до інформації і об’єктів оточення та матеріальних цінностей. Провідним компонентом соціальної роботи з цією категорією дітей є формування індивідуальності, її соціалізація з урахуванням потенційних можливостей і потреб кожної дитини.

Правові основи інтегрованого навчання у Французькій республіці

У статті представлено ретроспективний аналіз основних етапів розвитку нормативноправової бази інклюзивної освіти у Французькій Республіці. Досліджено розвиток законодавчого забезпечення та сучасний стан «включеної» освіти для інвалідів. Особливу увагу приділено історії становлення у Франції інтегрованого навчання, його реформуванню на сучасному етапі розвитку освіти. Розглянуто впровадження інтегративних тенденцій на рівні вищої школи.

Законодавче забезпечення інклюзії у Франції має давню історію й сягає Декларації Конвента про права людини 1793 року. У ХІХ ст. Франція була лідером сурдопедагогіки в Європі, проте законотворчість у цій сфері було призупинено. На сучасному етапі юридичний бік інклюзивного навчання у Франції пов’язаний з контролюючими функціями держави та широкими повноваженнями місцевих департаментів.

Розвиток соціальної компетентності студентів з особливими потребами у виховному процесі вищого навчального закладу

У статті розкриваються можливості розвитку соціальної компетентності студентів з особливими потребами у виховному процесі вищого навчального закладу. Проаналізовано походження і значення терміну «соціальна компетентність», визначено міждисциплінарні зв’язки у трактуванні поняття. Ґрунтовно проведено дослідження проблеми здобуття вищої освіти особами з особливими потребами і деталізовано структуру та зміст поняття, що дозволило визначити специфіку процесу організації виховної роботи за цим напрямом у вищому навчальному закладі.

Докладно аналізується зміст виховної роботи вищого навчального закладу і визначається специфіка цього процесу із урахуванням нозологій студентів. Особливу увагу приділено систематизації форм та методів роботи з розвитку соціальної компетентності студентів з особливими потребами у виховному процесі вищого навчального закладу. Досліджено специфіку цього процесу за чотирма напрямами виховної роботи: робота з викладачами, батьками, студентами з нормативним розвитком і студентами з обмеженими можливостями. Визначено зміст діяльності за кожним напрямом і обґрунтовано доцільність його використання саме у ВНЗ.
 

Інноваційні технології у навчанні осіб з обмеженими фізичними можливостями

Дослідження спрямоване на пошуки нових підходів у навчанні інвалідів, забезпечення їхньої підтримки та соціалізації в суспільстві, а також на пошуки ефективних форм і методів педагогічного впливу на них із метою удосконалення навчальновиховного процесу, забезпечення доступності освітніх програм.

У статті наголошено на тому, що інвалідність є соціальним явищем, унікальним для кожної країни, будьякого суспільства. Прагнення більшості країн, і України зокрема, до забезпечення рівних можливостей для людей з обмеженими можливостями підтверджує, що кожна людина та її потреби важливі для цивілізованого суспільства.

Люди з обмеженими можливостями постають перед вирішенням питань, пов’язаних з розширенням прав і можливостей людського розвитку, і цей аспект охоплює багато соціальних проблем. Дуже важливим є пошук інноваційних підходів до навчання студентів з обмеженими можливостями, питання їхньої соціалізації, інклюзії до освітнього простору, впровадження та використання інноваційних технологій в освітньому процесі, створення умов для доступу до вищої освіти.

Важливим аспектом соціалізації людей з обмеженими можливостями є отримання відповідної освіти. Ефективна адаптація та інтеграція осіб з вадами фізичного розвитку в суспільстві немож ливо без державної підтримки.

Вибір європейського вектору розвитку передбачає вивчення найкращих прикладів методів і методик, заснованих на освітніх потребах людей з обмеженими можливостями. Просування освітніх систем і розвиток нових підходів до педагогіки вимагає від учителя знайти ефективні та інноваційні технології для досягнення освітніх цілей, і це гарантує рівні можливості доступу до вищої освіти для всіх молодих людей.

Проблема міжособистісних комунікацій у навчанні студентів з особливими потребами

Світова практика організації навчання у вищій школі свідчить, що значна увага приділяється навчанню студентівінвалідів чи, як прийнято називати, студентів з особливими потребами. Проте, попри численні наукові розробки, недостатньо розглянутий комунікативний аспект у навчанні студентів з особливими потребами. Багато студентів з особливими потребами навчаються за спеціальністю «Менеджмент». Це ті молоді люди, для яких немає протипоказань за станом здоров’я працювати, наприклад, на таких посадах, як начальник відділу кадрів, офісний працівник та ін. Цим студентам у подальшому доведеться активно спілкуватися з людьми як у межах підрозділу і організації, де вони працюватимуть, так і в соціумі в цілому. Водночас саме через певні захворювання студенти з особливими потребами не мали достатньої комунікативної практики у дитинстві. Тому вони потребують спеціальної підготовки у цьому плані. Особливо якщо таким випускникам вишів доведеться обіймати керівні посади. Саме проблемі міжособистісних комунікацій у навчанні студентів з особливими потребами і присвячено цю статтю.

"Поширимо жест" — перший міжнародний електронний посібник з національних жестових мов

У статті представлено сайт «Поширимо жест», який є навчальним посібником для вивчення і популяризації національної жестової мови різних країн в Інтернеті. Висвітлено соціальний аспект національних жестових мов у міжнародних документах. Розкрито склад зарубіжних команд та добір української команди в розробці електронного посібника. Обґрунтовано призначення міжнародного посібника для документування національних жестових одиниць, а також доступнішого спілкування глухих громадян із різних країн.

Підготовка дошкільників із ДЦП до інтегрованого навчання засобами самостійних занять фізичними вправами в умовах реабілітаційного центру

У статті аналізуються особливості підготовки дошкільників із ДЦП в умовах реабілітаційного центру. Автор досліджує стратегічні можливості інтегрованого навчання для дітей з проблемами здоров’я засобами самостійних занять, які б надавали можливість самостійно займатися фізичними вправами та отримувати всебічний гармонійний розвиток. На думку автора, корекційний напрям навчання і виховання — раціональний шлях для подолання цієї проблеми.

Недоліки загального фізичного розвитку у дошкільників із ДЦП негативно впливають на оволодіння ними життєво важливими уміннями та навичками — це викликає гостру потребу у проведенні корекційновиховної роботи. Гіпокінезія і пов’язана з нею недостатність м’язової діяльності погіршують координаційні здібності. Раціонально побудована система фізичного виховання, систематичні фізичні вправи сприяють розвитку і нормалізації функцій організму дитини з особливими потребами. Реалізація особистісно орієнтованої системи навчання потребує зміни «векторів» у педагогіці: від навчання як нормативно побудованого процесу до навчання як індивідуальної діяльності школяра, її корекції й педагогічної підтримки. Суттєво змінюється функція навчання. Усвідомлення та засвоєння дошкільниками із ДЦП знань шляхом використання цілеспрямованого корекційного впливу в організації навчальновиховного процесу є значною частиною їх особистісного розвитку.

Співпраця фахівців у інклюзивному навчанні як необхідна передумова забезпечення корекційної спрямованості педагогічної роботи

У статті подано методичні рекомендації педагогічним працівникам інклюзивного навчання щодо співпраці як необхідної передумови забезпечення ефективності корекційної роботи. Висвітлено організаційні питання навчальної команди фахівців. Система комплексної корекційно-розвивальної допомоги дітям з особливими потребами в умовах інклюзії передбачає медичну, педагогічну, психологічну та соціальну допомогу. Педагогічна взаємодія фахівців загальної та спеціальної освіти — суттєвий чинник у структурі професійного співробітництва в інклюзивному навчальному закладі.

Розвиток інтелекту молодших школярів з порушеннями слуху: теоретичні основи дослідження

У статті представлено огляд наукової літератури з питань дослідження проблеми розвитку інтелекту дітей з порушеннями слуху, а також визначено основні положення, що зумовлюють вибір теми та надають їй актуального значення. Аналізуються основні підходи вітчизняних та зарубіжних сурдопсихологів щодо розробки проблеми дослідження розвитку інтелекту дітей з порушеннями слуху. Представлено огляд діагностичних підходів до дослідження рівня розвитку інтелекту дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху, а також досвід науковців щодо діагностики розвитку інтелекту дітей з порушеннями слуху та узагальнено результати досліджень, що підтверджує вибір актуальної проблеми дослідження.

Підвищений інтерес до проблеми сутності інтелекту та шляхів його експериментального дослідження не є випадковим. Успішне вирішення цієї проблеми дало б поштовх подальшому прогресу в розвитку цілої низки наук про людину. 

Безліч підходів та концепцій щодо визначення поняття інтелекту зумовлює пошук найоптимальніших та науково обґрунтованих даних у проблемі дослідження. Одним з найважливіших питань при вивченні цієї проблеми є визначення впливу мовленнєвого дефіциту та порушення нормального функціонування слухового аналізатора на протікання пізнавальних процесів, розвиток інтелекту, всебічний розвиток особистості.

Значення іншомовного професійного спілкування для студентів немовних ВНЗ

У статті розглядаються поняття та роль іншомовного мовлення і значення іншомовного професійного спілкування студентів вищих навчальних закладів немовних спеціальностей та проблема формування іншомовних навичок у студентів немовних факультетів. Розглядаються чинники, які допомагають студентам оволодіти іноземною мовою в процесі адаптації їх на першому курсі вищого навчального закладу. Вивчаються фактори ефективного оволодіння студентами іноземними мовами у вищому навчальному закладі.

Особливості процесу інтеграції в суспільство осіб з глибокими порушеннями зору

У статті аналізуються закономірності, процеси та особливості інтеграції в суспільство людей з глибокими порушеннями зору. Підкреслюється, що на процес інтеграції в суспільство людей з обмеженими фізичними можливостями значний вплив мають концептуальні моделі сприйняття різних дефектів, які домінують у тому або іншому соціумі. Існують різні концептуальні моделі інвалідності, такі як: моральна (релігійна) модель, медична, реабілітаційна (модель функціональної обмеженості), економічна, соціальна, модель незалежного життя, психосоціальна, культурна, модель людської різноманітності. Останнім часом усе більшого поширення набуває концепція «незалежного життя інвалідів», заснована на реалізації прав людини з інвалідністю на самостійне незалежне життя як повноцінного члена суспільства, що базується на ідеї рівноправного включення людини з обмеженими фізичними можливостями в усі сфери життя суспільства. Інтеграція в суспільство розглядається як закономірний етап розвитку, пов’язаний у будь-якій державі світу, у тому числі й в Україні, з переосмисленням суспільством і державою свого відношення до людей із глибокими порушеннями зору, визнанням їх прав щодо надання рівних з іншими можливостей у різних галузях життя. Однак сучасний стан системи фахової освіти й соціального захисту осіб із порушеннями зору не можна назвати благополучним, оскільки виникнення нових соціальних проблем ускладнює процеси адаптації, реабілітації й інтеграції в суспільство осіб з порушеннями зору. Тому необхідний новий соціально-психологічний підхід до здійснення цих процесів і становлення особистості незрячого.

Психолого-педагогічні засади організації інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями

Визначено психологічні характеристики, притаманні більшості студентів з обмеженими фізичними можливостями. Здійснено аналіз особливостей навчально!пізнавальної діяльності студентів з порушенням здоров’я. Розглянуто утруднення, які виникають в означеної категорії студентів у процесі самостійної навчальної діяльності, висвітлено специфіку сприйняття ними навчальної інформації. Звернено увагу на наявність комунікативних проблем в осіб з обмеженими фізичними можливостями у встановленні контактів з іншими людьми. Обґрунтовано необхідність урахування психологічних особливостей студентів з порушенням здоров’я під час організації процесу інклюзивного навчання, вибору форм та методів навчання. Наголошено, що ефективність навчального процесу, зокрема й рівень навчальних досягнень студентів з обмеженням здоров’я, значною мірою залежить від характеру взаємин між викладачем та студентом. Сформульовано загальні рекомендації для викладача щодо спілкування зі студентом з обмеженими фізичними можливостями.

Формування інтересу до здорового способу життя у процесі професійної спрямованості сучасного фахівця

У цій статті висвітлено проблему професійної та валеологічної підготовки сучасних фахівців. Принцип стимулювання валеологічної діяльності студентів розуміється автором як створення таких морально-психологічних і мотиваційних умов, що сприяють зростанню інтересу до предмета «Валеологія» і заохочують до практичного використання валеологічних знань.

Автор аналізує процес накопичення та систематизації професійно значущих валеологічних знань, що спрямований на вибір власного творчого підходу до реалізації завдань побудови індивідуальної програми та програми здорового способу життя.

Будь-яка цілеспрямованість має бути реалізована через активність особистості, через її діяльність. Задля цього автор використовує можливість для залучення студентів до активної діяльності починаючи від планування і втілення у практику повсякденного життя власної програми здорового способу життя і закінчуючи різноманітними формами допомоги розвитку особистості. При цьому особлива увага приділяється своєчасній корекції індивідуальної програми здорового способу життя і допомоги кожному студентові при її реалізації.

Валеологічна підготовка фахівців — це комплекс організаційних і педагогічних заходів, що забезпечує формування у студентів знань, умінь і навичок з валеології, засвоєння яких впливає на ефективність професійної діяльності, сприяє компетентності, формує готовність до виконання професійних обов’язків.

На основі теоретичних засад дослідження автором побудовано експериментальну модель професійно-валеологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, до змісту якої увійшли структурні компоненти професійно-валеологічної підготовки студентів-фізреабілітологів, умови організації навчально-виховного процесу, що забезпечують професійно-валеологічну підготовку, і як кінцевий результат — педагогічну експериментальну практику.

Урахування індивідуальних особливостей студентів у навчанні та вихованні

У цій науковій статті розглянуто та обґрунтовано актуальність і необхідність врахування індивідуальних особливостей особистості в процесі навчання. Проаналізовано досвід педагогів та психологів різних часів з цього питання. Описано особистісні особливості та їх відображення на навчальному потенціалі студентів. На основі анкетування навчальних груп студентів за методикою К. Г. Юнга отримано результати щодо типології особистостей. Результати дослідження можуть застосовуватися в педагогічній діяльності з метою підвищення продуктивності навчального процесу.

До індивідуальних особливостей відносяться: своєрідність відчуттів, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви; особливості інтересів, нахилів, здібностей, темпераменту, характеру особистості. Необхідність індивідуального підходу викликана тією обставиною, що будь-який вплив на особистість переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови», без урахування яких неможливий по-справжньому дійовий навчально-виховний процес.

Соціокультурна реабілітація інвалідів засобами музею

У статті розглянуто проблему соціокультурної адаптації людей з особливими потребами музейними засобами. Запропоновано авторський алгоритм роботи працівника музейного закладу з різними категоріями людей з інвалідністю залежно від типу дефекту. Основну увагу приділено осмисленню міжнародного досвіду і можливостей його використання в практиці спеціальної психології та музейної роботи в Україні, що спрямовано на позитивний психологічний ефект.

Даний вид реабілітації засобами музею спираючись як на вербальні, так і невербальні засоби спілкування, створює умови для підтримуючої комунікації, спрямований на збільшення соціокультурної мобільності, посилення адаптивних можливостей та життєвих шансів інвалідів. Реабілітація засобами мистецтва, що знаходяться у музеї, своїм гармонійним впливом розвиває, коригує та формує моральні особистісні якості, сприяє формуванню більш складних і високих нових потреб та самовихованню. Соціокультурна адаптація музейними засобами художнього музею має вплив на формування національної самосвідомості та позитивного ставлення до звичаїв, традицій, творчості свого народу та народів світу.

Інноваційні підходи вдосконалення освітньо-реабілітаційного процесу навчальних закладів в умовах соціалізації економіки регіону

У статті розглянуто сучасний рівень розвитку економіки Миколаївської області. Доведено, що Миколаївська область — одна з перспективних областей України, має високий економічний, соціальний та інноваційний потенціал. Досліджено рівень забезпечення осіб з особливими потребами навчальнореабілітаційним процесом у навчальних закладах регіону. Більшість вищих навчальних закладів не мають спеціально обладнаних спортивних майданчиків для осіб з обмеженими можливостями. В цілому Миколаївська область налічує понад 600 спортивних об’єктів, але тільки на 23 з них проводиться фізкультурнореабілітаційна робота для осіб з обмеженими можливостями. Обґрунтовано, що на тлі економічного розвитку регіону відслідковується низький рівень введення інновацій у навчально-реабілітаційний процес навчальних закладів, де навчаються особи з освітніми потребами. Надано рекомендації щодо впровадження інноваційних підходів поліпшення та забезпечення осіб з особливими потребами під час навчання. Серед пропозицій щодо поліпшення освітнього процесу для осіб з обмеженими можливостями у навчальних закладах є введення реабілітаційних, оздоровчих та лікувальних комплексів. Для впровадження пропозицій пропонується у навчальних закладах створити реабілітаційні майданчики, що дозволить пришвидшити оздоровчий, реабілітаційний, лікувальний процес осіб з обмеженими можливостями та забезпечити повноцінний освітній процес.

Співвідношення права людини на охорону здоров’я і права на життя в Україні

Життя є основоположним благом й однією з найвищих соціальних цінностей людини, позбавлення якого є незворотнім та означає припинення існування особи. Право на життя є природничим і невід’ємним. Без дотримання цього права всі інші права не мають цінності і значення. Саме тому право на життя знаходиться під максимальним правовим захистом, що базується на Конституції.

Здоров’я є природним благом, елементом, складником антропної природи людини, яким вона наділяється від народження. Тобто, з одного боку, стан здоров’я залежить від характеристик людини, які складаються на момент народження людини, а з другого, — характеристик, що визначаються під впливом соціальних факторів, спадкових, природних чинників та економічних і політичних умов, що є у державі.

У статті робиться спроба дослідити, у чому полягає співвідношення права людини на охорону здоров’я і права на життя.